.JPG)
Усі оновлення для дистанційного навчання педагогів, дітей та поради батькам під час карантину дивіться на головній сторінці інструктора з фізкультури.
wym-1586344016362
02.04.2020
Комплекс вправ з малим мячем
wym-1585807693511
31.03.2020
Порушення поСтави. Як розпізнати? ВПРАВИ
24.03.2020
ВЕСЕЛА РУХАНКА "вВЕРХ І ВНИЗ"
23.03.2020
Фізкультхвилинки для очей. Вправи для очей.
18.03.2020
ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
wym-1584620841444
31.03.2020
Консультація для батьків
ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ І СКОЛІОЗУ У ДОШКІЛЬНИКІВ
Прямий хребет, гарна постава, підтягнуті м’язи спини – гарантія правильної роботи всіх органів і нормального обміну речовин.
При сутулості або викривленнях хребта органи дихання, кровообігу, травлення немов здавлені, погіршується їх робота і, відповідно, обмін речовин в цілому. Наприклад, при зігнутому положенні тіла порушується відтік жовчі і перистальтика кишечника. А значить, порушуються процеси травлення – виникають запори, розвиваються захворювання шлунково-кишкового тракту. У дітей з викривленнями хребта частіше, ніж у інших, бувають бронхіти і пневмонії. При тих чи інших проблемах з хребтом зростаюче серце дитини набуває неправильні розміри, а при асиметрії лопаток одне легке може бути менше іншого.
Відбуваються і інші неприємні речі. Зігнутий хребет гірше пружинить, а це значить, що при бігу і стрибках мозок отримує своєрідні мінітравмы – у дитини з’являються головні болі (внаслідок порушення кровообігу в хребетних артеріях шийного відділу хребта), вона швидко втомлюється, стає нервовою, дратівливою, у неї погіршуються увага і пам’ять.
Увага, сколіоз!
Нерідко із-за порушень постави (іноді внаслідок рахіту) у дітей розвиваються різні викривлення хребта – сколіоз. Це одне з складних ортопедичних захворювань – відхилення хребетного стовпа вправо або вліво, яке призводить до серйозних дефектів хребців, зв’язок і м’язів. Перші його ознаки можна помітити вже в 5-6-річному віці, але зустрічається і вроджений сколіоз. Це – асиметричність лопаток, сідниць, одне плече трохи вище іншого і т. д. Але на щастя, у дошкільнят сколіоз зустрічається нечасто, найбільш ризикований період – 10-14 років. Щоб поставити правильний діагноз, визначити ступінь і характер сколіозу, лікар-ортопед призначає рентген, іноді – комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію.
Чому виникають проблеми?
Причин, що викликають ті чи інші проблеми з хребтом безліч. Вважається, що велику роль відіграє спадковість. До порушень постави і скривлення хребта може призвести плоскостопість, X – чи О-подібне викривлення ніг і т. п.
Але головний «провокуючий фактор» – слабкім’язи спини, грудей, стегон, які повинні утримувати хребет у правильному положенні. А слабкі м’язи тому, що наші діти катастрофічно мало рухаються. Мультики, комп’ютер залучають дитину більше, ніж квача, хованки або футбол. Спина стає сутулій і з-за шкідливих звичок. Якщо дитина, наприклад, любить сидіти, підклавши під себе ногу, дивитися телевізор, розвалившись в кріслі або на дивані, малює або пише, зігнувшись над столом – тіло швидко «запам’ятовує» неправильні пози, звикає до них.
Все в порядку?
Щоб зрозуміти, нормальна у дитини постава, роздягніть його, попросіть встати рівно і уважно огляньте його тіло.
Огляд ззаду:
· Лопатки прилягають до спини (у дошкільнят – злегка виступають ), розташовані на однаковій відстані від хребта і на одному рівні.
· Відростки хребців розташовані по середній лінії спини. Хребет не має відхилень ні вправо, ні вліво.
· Сідничні складки – симетричні, ямки під колінами знаходяться на одній горизонтальній лінії.
Огляд збоку
· Голова злегка піднята.
· Грудна клітка не запалі і не опукла.
· Живіт лише трохи виступає вперед.
· Ноги прямі, а не зігнуті в колінах.
Огляд спереду
· Ребра симетричні.
· Плечі не виступають вперед, знаходяться на одній лінії.
Що таке порушення постави?
Це – відхилення від норми, показані на фотографіях.
Рис. 1 «Сутуловатість» –
збільшення вигинів хребта у верхніх відділах і згладжування в поперековому.
Рис. 2 «Кругла спина» –
збільшення вигину на всьому протязі грудного відділу хребта.
Рис. 3 «Увігнута спина» – збільшення вигину хребта в поперековій області.
7 «таємних» симптомів
Батьки повинні знати про те, що є не тільки явні, добре видимі ознаки порушень постави, але й приховані симптоми.
· Дитина швидко втомлюється, млява, незграбна.
· Не любить рухливі ігри.
· Скаржиться, що у неї болить голова, шия.
· Після тривалої прогулянки пхикає, що у неї болять ніжки.
· Сидить, упираючись руками в сидіння стільця.
· Не може довго перебувати в одному положенні.
· «Хрускіт» в різних суглобах при рухах у дітей старше 2-х років.
Починаємо – і виграємо!
Випрямити сутулу спину дитини цілком реально. Тільки не намагайтеся діяти самостійно. Лікувальну гімнастику повинен підібрати фахівець, тому що типи порушень постави різні, відповідно, і комплекси вправ будуть різко відрізнятися. Крім того, важливо, щоб саме лікар або методист з лікувальної фізкультури контролював техніку виконання вправ, інакше вони можуть принести більше шкоди, ніж користі. Часто призначаються масаж, грязьові і мінеральні ванни, різні види лікувального душу. Курс розрахований на місяць. Його необхідно повторювати двічі на рік.
А ось зісколізом все набагато складніше. Ефективних результатів можна досягти тільки на початкових стадіях захворювання. Призначаються спеціальна гімнастика, масаж, лікувальне плавання, препарати, що поліпшують процес обміну речовин. Використовують корсетотерапію (дитина носить спеціальний корсет, виготовлений за індивідуальним замовленням, який підтримує м’язи спини), проводять електростимуляцію м’язів спини і т. д.
Лікування сколіозу – процес довгий і складний і триває від року до п’яти років.
Їжа теж лікує
Правильне формування кістково-м’язової системи дитини залежить і від харчування. Щодня в дитячому меню обов’язково повинні бути молочні продукти (особливо корисні кисломолочні), фрукти, овочі, не менше п’яти разів на тиждень – м’ясні страви і не менше двох – рибні. Обережніше з солодощами – солодке утруднює засвоєння кальцію. І поменше мучного – саме з зайвої ваги часто починаються проблеми з хребтом.
Бережіть своїх дітей і будьте здорові!!!
25.03.2020
Тема: "Аквафитнес і аквааеробіка для дорослих"
Активні заняття на воді корисні напротізі цілого року. Особливою популярністю користуються аквафітнес і аквааеробіка. Цими видами фітнесу рекомендується займатися в басейнах під керівництвом тренера-інструктора. Тільки в цьому випадку вправи будуть максимально корисні для здоров'я. Аквааеробіка особливо актуальна взимку, коли внаслідок появи холодів переважає малорухливий спосіб життя.
Види аквафітнеса та аквааеробіки
Існує багато видів аквафитнеса та аквааеробіки. Оскільки заняття проходять в прохолодній воді, всі вправи носять динамічний характер. Прохолодна вода стимулює терморегуляцію організму. Серед різновидів аквафитнесу виділяють:
· Акваджоггінг - біг у воді. Заняття проходять в глибокій воді, не торкаючись дна басейну.
· Акваденс - танці у воді.
· Аквастретчінг - заняття, покликані розвивати гнучкість, рухливість суглобів і зміцнювати м'язи.
· аквапілатес - вправи статичного характеру, розвивають витривалість і зміцнеюють м'язи.
· Акватай - заняття на воді з використанням елементів східних єдиноборств.
· Аквастеп - водні вправи на спеціальній платформі - аквастепері.
· Заняття з використанням водних тренажерів (наприклад, аквабайкінг).
Усі комплекси вправ аквафітнеса поділяють за ступіню навантаження на такі:
· Aqua-Beginners - заняття для початківців. Відрізняються мінімальним навантаженням і простими комбінаціями.
· Aqua-Circuit - циклічні навантаження з періодичним чергуванням аеробної частини, силових вправ та відпочинку.
· Noodles-Beginners - особлива програма, яка розвиває координацію рухів у воді.
· Noodles Mix - заняття побудовані на поєднанні аквааеробіки і спеціальної гнучкої палиці - Aqua-Noodles. Вправи тренують м'язи рук та ніг.
· Aqua-Resist - у вправах використовується опір води та спеціальне обладнання - аква-пояса, рукавички, ласти і т.д.
· Running Men - комбінація водного бігу і вправ з використанням спеціального обладнання.
· Aqua-Strength - комплекс силових вправ, що розвивають м'язи спини і черевного преса.
· Aqua-Stretch - вправи, що розвивають гнучкість. Включають завдання на розтяжку і розслаблення.
· Aqua-Advanced - середнє навантаження для підготовлених жінок з комплексом складно-координаційних комбінацій.
· Aqua-Power - середнє навантаження для жінок. Основні рухи виконуються з використанням м'яких і жорстких гантелей.
· Aqua-Interval - водні вправи для тренування серцево-судинної системи з використанням високих навантажень.
· Aqua-Cycle - водні вправи з імітацією техніки їзди на велосипеді.
· Aqua-Team - парні заняття для чоловіків і жінок. В процесі занять використовується сила опору води.
· Aqua-Box - водні вправи з елементами боксу, карате, кік-боксингу.
· Aqua-Swim - вправи, призначені для середнього рівня підготовки. Силові вправи чергуються з елементами плавання.
· Aqua для вагітних - комплекс вправ для зміцнення м'язів тазу, спини, черевного пресу і укріплення серцево-судинної системи.
Переваги аквафітнеса та аквааеробіки
Заняття у воді мають ряд переваг:
· По-перше, внаслідок занять відбувається зниження ваги без особливих зусиль. Опір води в кілька разів сильніше опору повітря і вимагає великих зусиль. Цей факт сприяє більш швидкому спалюванню жиру в процесі активних тренувань.
· По-друге, аквафітнес є відмінною профілактикою і лікуванням серцево-судинних проблем.
· Перевагою водних занять вважається і відсутність обмежень. Вправами можуть займатися люди з травмами, з надмірною вагою, з різними захворюваннями.
· Заняття аквааеробікою показані вагітним жінкам. Вправи зміцнюють не тільки черевний прес і м'язи спини, але й підтримують серцево-судинну систему. Також, аквааеробіка є профілактикою варикозного розширення вен у вагітних.
· Водні тренування дарують відчуття легкості і м'язової розслабленості.
· Вода є прекрасним природним масажистом. Заняття у воді покращують стан шкіри та кровообіг.
· Заняття аквааеробікою - відмінний антидепресант. Водні вправи зміцнюють нервову систему, нормалізують сон, дають відчуття впевненості.
· Аквааеробіка - прекрасний метод загартовування організму. Особливо важливо займатися водними вправами в зимку, коли зміцнення імунітету є основним завданням людини.
· Заняття у воді дають можливість регулювати навантаження з урахуванням індивідуальних можливостей організму. В одній групі можуть займатися люди з різним ступенем підготовки.
· аквафітнесом можуть займатися люди, які зовсім не вміють плавати.
Що потрібно для вправ у воді
Звичайно, аквафітнесом можна займатися і без спеціальних аксесуарів. Але ефективніше тренування будуть, якщо в процесі тренування використовується спеціальне обладнання. В основному, це аксесуари, які підходять для плавання. Але існують предмети, призначені спеціально для занять аквааеробікою.
До спеціального обладнання відносяться:
· Пояс для аквааеробіки. Існує декілька видів цього аксесуару, які поділяються в залежності від типу людини:
- для жінок він повинен максимально прилягати до тіла;
- для чоловіків, які люблять силові вправи, даний предмет повинен бути потовщений;
- для людей, які страждають від зайвої ваги, аквапояс оснащений модифікованим вигином, який підтримує тіло у вертикальному положенні;
- аквапояс для новачків має міцну систему фіксації. Він практичний і зручний.
· гантелі для водних занять можуть бути м'якими і жорсткими - для силових вправ і роботи над розтяжкою.
· Нудл або гнучкі палиці - обов'язковий елемент занять з аквааеробіки.
· Обручі для вправ на воді використовуються для схуднення і усунення целюліту.
· Для розвитку м'язів кінцівок використовуються калабашкі - спеціальні фіксатори нижніх кінцівок для розвитку рук.
· Аквафитнес передбачає заняття з використанням спеціального обладнання - лопаток для плавання, аква-дошок. Також можливе використання водних тренажерів - велотренажерів і степ-платформ, еспандерів, сидінь для плавання.
· Не останнє місце в списку необхідних речей для занять аквафитнесом займають беруші і затискачі для носа.
Аквааеробіка і аквафітнес - це заняття на глибокій воді та на мілині. Заняття на глибині розвивають координацію рухів та вестибулярний апарат. Вправи на мілині корисні людям з надмірною вагою, які страждають на різні захворювання. Аквааеробіка підходить для усіх - від літніх людей до дітей. А відвідування басейну всією сім'єю перетвориться не тільки в корисне, але і вельми приємне проведення часу.
Подробиці за посиланням: wym-1585741968790
Подробиці:https://estafeta.com.ua/articles/101.akvafitnes_i_akvaaerobika_uprazhneniya_na_vode
Нетрадиційні форми оздоровлення дітей
Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в слід виокремити: пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми), щіточковий та точковий масаж тощо. Ці методики мають ряд переваг серед інших видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і дорогого обладнання для занять, можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого віку. Ці заняття вчать малюків долати труднощі, підвищують життєвий тонус і працездатність, створюють гарний настрій.
Також дієвими методами нетрадиційного оздоровлення є фіто- та аромотерапія, різні види лікувально-профілактичного масажу, дихальна гімнастика, коригуюча гімнастика, Су-джок терапія, ігри-медитації, звукотерапія, кольротерапія, психогімнастика, вітамінотерапія (вітамінізація страв), природні фактори - повітря, вода, сонце і так далі.
Аромотерапія: запахи, що дарують здорове життя. Аромотерапія представляє собою сучасну версію древнього методу. Рослинні олії можуть відновлювати фізичне та емоційне здоров'я людини. Аромотерапія є одною з форм нетрадиційної медицини, в якій для профілактики і лікування хвороб використовують рослинні олії., вона є цілісним методом, в якому тіло і душа розглядається як єдине ціле.
Су-Джок терапія — це система лікування шляхом стимуляції певних точок різними методами (голками, насінням, лазером, пальцевим тиском). Дані точки розташовуються в області кисті і стопи людини. В корейській мові „су-джок” означає „кисть-стопа”. Кисть і стопа є „дзеркальним відображенням” тіла людини, і володіють функцією „дистанційного керування”, яка може використовуватися для лікування захворювань. Дія на певні точки нормалізує енергетичний стан меридіанів тіла і є ефективним методом лікування багатьох захворювань.
Звукотерапія. Двома основними її елементами є споріднені методи - музикотерапія і звукотерапия. Обидва підходи націлено на зміцнення фізичного і психічного здоров'я людини.
Кольоротерапія – це наука, що використовує різні барви для регулювання вібрацій тіла людини на таку частоту, яка б давала їй силу, здоров’я, почуття гармонії. Застосовуючи елементи кольротерапії у своїй роботі з дітьми для корекції їх психологічного стану (зняття страху, інертності, замкнутості, перезбудливості), а також для відновлення фізичного стану дитини після хвороби. Завдяки кольоровому зору значно розширюється індивідуальна сфера, переважно підсилюється художня насолода і значно збагачується світосприйняття.
Психогімнастика – набуття досвіду емоційних переживань, спілкування. Завдання “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.
Ігри - медитації , тематика яких , може бути довільною, але обов'язково тут задіяні кращі людські почуття: доброти, милосердя, щирість, терплячість. Більшість вправ передбачає перебування дитини якийсь час у нерухомій позі, але є й такі вправи, що потребують виконання певних рухів. Наприклад, в одному випадку діти уважно розглядають якийсь предмет, в іншому — із заплющеними очима щось повторюють за вихователем або просто слухають, як шумить вітер у гілках дерев, як співають пташки... В основі медитацій лежить контроль за власною увагою, бо під час них діти певний відрізок часу вчаться зосереджуватися на одному предметі або процесі. Психологічний тренінг, яким є гра-медитація, забезпечує стан врівноваженості й душевного спокою, що налаштовує малюка на відповідну роботу.
Загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.
Квіткотерапія – це новий метод психотерапевтичного впливу на психіку дітей. Це одночасно і ароматерапія, і кольоротерапія, і естетотерапія. Квіткотерапія здійснює величезний позитивний вплив на дошкільників.Своїм ніжним ароматом активізують нюхові центри, дарують радість і насолоду. Завдяки своїй релаксаційній здатності угамовують негативні емоції, страхи, стреси,вони надихають на творчість, лірику, вияв доброти, ввічливість, чемність. Квіткотерапія розвиває емоційно – вольову сферу, гармонізує і стабілізує емоційний стан.
Сміхотерапія - один з дуже корисних методів у психотерапевтичній практиці. Сміх – це дія протилежна страху і суму, своєрідний механізм захисту мозку дитини від стресів. Сміхотерапія створює позитивні емоції, стимулює виділення ендрофінів – так званих гормонів щастя, зміцнює імунну систему та внутрішні органи, кровообіг та кровопостачання мозку. Сміх активізує особистісний творчий потенціал дитини за рахунок активізації мозку, підвищує творчо – мовленнєві здібності.
Пісочна терапія. Заняття з піском поліпшують емоційний стан дітей: гіперактивних пісок врівноважує, скутих — розслаблює, тривожних — заспокоює, агресивних — втихомирює. У пісочниці акцент робиться на тактильній чутливості. Також використовується в роботі і кольоровий пісок, який виготовляється шляхом його фарбування екологічно чистими будівельними фарбниками. Картини з піску несуть в собі як естетичний, так і заспокійливий психологічний ефект. Милуючись пейзажами, дитина отримує насолоду, заряд позитиву.
Оздоровлення водою та сіллю. Вода володіє психотерапевтичними властивостями, позбавляє напруження, сприяє релаксації, розслабленню. Ігри з водою – це відмінний настрій, підвищений життєвий тонус, безліч корисних вражень і знань . Вони сприяють розвитку тактильно – кінестетичної чутливості, дрібної моторики рук. Вона підвищує емоційний настрій, створює сприятливий грунт для розвитку емоційної сфери. Велике значення має вживання кремнієвої води , яка використовується для лікування запалення слизової рота, зубного болю, ринітів, хвороб горла, шкірних інфекцій, опіків. Вченими доведено лікувальні властивості і свяченої води. Вона дійсно є чудом, адже передає організму людини здорове електромагнітне випромінювання , виправляючи нездорові частоти хворих органів і таким чином лікує їх.
У щоденному житті дитини варто використовувати усе різномаїттяі оздоровчих технологій. Ці заходи, направлені на зміцнення адаптаційних можливостей організму дитини до несприятливих факторів зовнішнього середовища, емоційних стресів, стимуляцію природної резистентності організму.
Розвиваємо гнучкість!
Сьогодні процентний показник здорових дітей невтішний і становить не більше 4% від усіх дітей дошкільного віку. З кожним роком цей показник погіршується, і все більше дітей ще до того, як вступають до школи, починають відчувати проблеми з опорно-руховим апаратом.
Тому завдання відповідальних батьків, які піклуються про здоров'я майбутнього покоління, - своєчасно розвивати і підтримувати у дітей гнучкість. Гнучкість - здатність м'язів тіла розтягуватись. Це дуже важливий показник стану організму в цілому.
Для чого розвивати гнучкістьу дітей?
Вправи для розвитку гнучкості допоможуть:
• зміцнити суглоби і зв'язки;
• зміцнитим'язові волокна;
• зробити м'язи більш еластичними;
• зняти стреси, напруження в тілі;
• збільшити діапазон рухів (це особливо важливо для хлопчиків, які займаються силовими видами спорту);
• мінімізувати можливість травм;
• працювати на профілактику хвороб хребта.
Від того, наскільки високим буде рівень гнучкості, залежать показники сили, швидкості і координації дітей.
Гнучкі й пластичні діти не тільки більш активні і спритні. При всій своїй рухливості вони на порядок менше травмуються за рахунок еластичності м'язів і їх здатності до швидкого відновлення. Виконуючи фізичн івправи, дитина з нормально розвиненою гнучкістю витратить в рази менше енергії, ніж однолітки, а значить, менше втомиться.
Діти, які активно працюють над вправами, що розвивають гнучкість, відрізняються легкою ефектною ходою і практично ідеальною поставою, яко ївдається досягти за рахунок укріплення опорно-рухового апарату.
Розвивати гнучкість у дітей дошкільного віку потрібно з раннього дитинства. У 2-3 роки малюкам набагато простіше виконувати вправи на розтяжку, ніж в більш старшому віці.
Але для того, щоб розтяжка була ефективною, необхідно попередньо підготувати тіло, ретельно розім'ятися до підвищення температури в м'язах. Досить розігріті м'язи сприятимуть активній циркуляції крові, тому ні в якому разі не можна починати виконувати вправи нагнучкість без розминки.
Якщо ви прийняли рішення займатися вдома, то запам'ятайте, що будь-яка розминка починається зверху вниз: голова, шия, руки, пальці рук, грудна клітина, поясничний відділ і область тазу, стегна, коліна, гомілка, стопа, пальці стоп.
Також важливо наступне:
• обов'язковим є навантаження на легені: біг на місці, стрибки зі скакалкою, велотренажер і т.д .;
• не застосовуйте надмірних зусиль при розробці м'язів і суглобів - це в підсумку обернеться проти вас; найкращий ефект досягається виконанням в розслабленому і полурозслабленому стані;
• ніяких ривків і взагалі різких рухів: амплітудні навантаження на м'язи і суглоби абсолютно не потрібні;
• регулярність перемагає силу волі; складіть собі чіткий графік і максимально його дотримуйтеся - тільки так можливо отримати потрібний ефект;
• на тренуванні не допускайте великих пауз міжвправами, інакше ККД буде мінімальним;
• зв'язки розтягуємо, а суглоби розробляємо - тільки так і ніяк не навпаки;
• принцип симетрії і рівномірного розподілу навантаження: виконали вправу в одну сторону - відразу виконайте в іншу.
Анатомічні особливості дошкільнят
Будь-яка методика розвитку гнучкості у дошкільників повинна враховувати їх вікові особливості. Так, наприклад, необхідно знати, що процес окостеніння довгих кісток у малюків починається в 4 роки і триває до 7 років. Приблизно в цей же період формуються вигини хребта, тому діти часто мають проблеми з поставою.
Правильно підібрані вправи для підвищення гнучкості тіла допоможуть виправити проблему.
Тест на гнучкість
Перш за все потрібно провести тест на початкову гнучкість, тобто ту, яка є в цей момент. Він включає наступні вправи:
1.нахилитися вперед, поклавши долоні на підлогу, не згинаючи ноги в колінах; не виходить покласти долоні - тоді спробуйте торкнутися підлоги стиснутим кулаком; не виходить кулаком - кінчиками пальців;
2.сісти на підлогу, витягнути ноги і нахилитися вперед - лоб повинен торкнутися колін, ноги тримаємо рівно;
3.встати спиною до стіни на відстані 25-30 см, руки підняти вертикально і кистями торкнутися поверхні; працюють тільки руки, поперек повинен бути нерухомим;
4.махові рухи: зробити мах ногою вперед до пояса, а потім до рівня голови, після чого в сторону і назад; норма - пряма нога піднімається вище пояса;
5. зробити «місточок» - руки і ноги залишаються прямими;
6.сісти на підлогу, ноги звести разом, а носки розвести приблизно на 30 см один від одного; задача - потягнутися корпусом вперед і обхопити руками стопи, напруги бути не повинно;
7. встати рівно, завести одну руку за спину знизу, іншу - через плече зверху, з'єднати руки в замок;
8. сісти, максимально широко розвести ноги, грудною кліткою якомога щільніше притиснутися до підлоги;
9. встати біля опори, наприклад у дверного косяка, ноги поставити на ширину плечей і присідати, розводячи коліна в сторони; при повному присіданн іп'яти не повинні відриватися від підлоги;
10. лягти на спину, одну ногу залишити на підлозі, а другу підняти вгору і притягнути її руками таким чином, щоб пальці стопи були спрямовані на обличчя; коліно повинно залишатися пряме, стопа згинатися під прямим кутом; потім поміняти ноги.
Виконання кожної вправи дитиною оцініть від 1 (зовсім не виходить) до 10 (виконано повністю), потім підсумуйте отримані данні. Це буде приблизний відсоток розвитку гнучкості. Також зверніть увагу на вправи, які викликали найбільші труднощі. Саме в цих частинах тіла рухливість і гнучкістьм'язів і суглобів мінімальна і саме їх потрібно розвивати в першу чергу.
Вправи для розвитку гнучкості дошкільнят
1. «Потягушки».Запропонуйте малюкові встати біля крісла або дивана, розвернувшись до нього правим боком. Дитин іпотрібно буде покласти праву ногу на поверхню дивана чи крісла, після чого виконати серію пружинистих нахилів, намагаючись дістати кінчиками пальців підлоги. Виконати вправу потрібно буде по черзі для кожної ноги.
2. «Млин». Проста і перевірена вправа. Малюк кистями рук окреслює в повітрі кола, що постійно збільшуються в діаметрі.
3. «Йог». Дитині пропонують зайняти місце на килимку з витягнутими вперед ногами, після чого прийняти позу лотоса (можна показати на особистому прикладі). Буде здорово, якщо малюк зможе втриматися в цьому положенні як умога довше.
4. «Місточок». Знайома багатьом з дитинства вправа. Виконувати її можна на підлозі, намагаючись, щоб малюк витримав в положенні містка не менше 10 секунд. Зверніть увагу на положення стоп і кистей під час виконання вправи. Стопи повинні повністю торкатися підлоги, а кисті - залишатися паралельними одна одній.
5. «Лялька». Впрау особливо оцінять дівчата. Для виконання її необхідно буде поставити ноги на ширин іплечей і виконати нахили вперед, не згинаючи ноги в колінах, після чого повернутися у вихідне положення з незначним прогином.
6. «Жабка» або «лотос на животі». Виконуємо вправу аналогічну лотосу, тільки дитина лежить на
животі,а ніжки ззаду зігнуті в колінах.Потрібно намагатися притиснути попу дитини до підлоги.
7. «Складочка» - це коли дитина сидить на підлозі, ноги разом попереду неї, а животик повністю лежить на ніжках, руки обхопили п'яти, коліна натягнуті як "струночки".
8. «Кошик». Лежачи на животі беремо руками стопи ніг, зігнуті в колінах і робимо "кошик". Тягнемо вгору ноги і руки і "розгойдуємося" як гойдалка.
9. «Кільце». Дитина лежачи на животику нахиляє назад спинку і згинає ноги в колінах, ноги торкаються голови малюка.
10. «Кішечка». Стоячи на колінах на четвереньках (руки на підлозі) зробити вигин спини до низу (голова тягнеться до попи) - "добра кішечка", потім зробити вигин спини вгору (голова тягнеться до живота, утворюється горбик) - "зла кішечка".
Регулярне виконання цих вправ з поступовим збільшенням амплітуди допоможе зберегти і навіть поліпшити природну гнучкість малюків в дошкільному віці. Результат розвитку буде помітним за умови регулярних занять. Можете завести щоденник і відзначати досягнення раз натиждень. Порівнюйте результати з тим, що було, а не з тим, що повинно бути!
Розвиваємо координацію рухів!
Щоб маля зростало здоровим, спритним і кмітливим, необхідно постійно розвивати його здібності. Сьогодні молоді батьки приділяють дуже багато уваги дрібній моториці - і це правильно! Але не варто забувати і про велику моторику, адже без хорошої координації рухів тіла дитині не обійтися.
Навіщо працювати над координацією рухів?
Розвинена координація допомагає дитині рухатися спритно і впевнено, а також сприяє правильній поставі. Зрозуміло, координація не формується за короткий термін - на це потрібен не один рік, оскільки в процесі задіяний вестибулярний і м'язовий апарат, а також органи зору.
Розвинена координація передбачає не тільки злагоджені рухи, а й узгоджену взаємодію процесів збудження і гальмування в корі головного мозку. Ця умова обов'язкова для відточеною роботи центральної нервової системи. Саме тому у гіперактивних малюків часто виникають проблеми з координацією.
Всі вправи для розвитку координації можна розподілити на статистичні і динамічні.
Статичні вправи вчать малюків зберігати рівновагу в заданій позі, наприклад, стояти на одній нозі або утримувати легкий вантаж на голові.
Динамічні вправи - це ходьба по лавці, зміна напрямку підчас бігу і т.д.
Розвитку координації також сприяють командні рухливі ігри (баскетбол, волейбол, футбол), катання на ковзанах, лижах, велосипеді, теніс.
Головний принцип виконання вправ - давати дитині посильне навантаження, відповідне її віку.
Прості й цікаві вправи на координацію можна включати в ігри на свіжому повітрі і вдома, а придумати їх можуть самі батьки. Для таких веселих активних ігор стануть в нагоді м'ячі, кулі, гумки, палички для гімнастики, скакалочка, кеглі, великі і маленькі обручі, різні невеликі предмети, іграшки, і так далі. Дуже добре, якщо всі використовувані предмети ще й мають різне забарвлення, тоді можна попутно розвивати і багато інших важливих навичок.
Поради батькам:
Яким чином перераховані вище предмети використовувати в іграх з дітьми?
Ми пропонуємо вашій увазі ігрові вправи для розвитку координації рухів, які діти будуть виконувати з величезним задоволенням, бо гра - це весело! В них можуть брати участь і батьки.
Але спочатку декілька рекомендацій для дбайливих мам і тат:
- Тривалість однієї гри не повинна перевищувати 5-6 хвилин.
- Перед грою поясніть малюкові, що потрібно робити, покажіть, як це зробити.
- Нехай звучить весела музика під час дитячих ігор. Якщо дитині менше двох років, то бажано, щоб супровідна пісенька була тією ж самою. Для малюка це буде сигналом початку гри.
- Дітям до двох років необхідний супровід батьків протягом всієї гри. Виконуйте завдання разом з дитиною покроково.
- Якщо дитина втомилася, відразу ж завершуйте гру. А якщо малюк не в настрої не починайте, перенесіть заняття на більш вдалий час.
Розвиток координації відбувається і на різних відкритих дитячих майданчиках, які обладнані драбинками, гірками, платформами, канатами, гойдалками, каруселями. Такі чудові майданчики є зараз майже в кожному місті, діти завжди із захопленням відвідують їх.
Вправи для розвитку координації рухів
1. Перенеси м'ячик. Гра полягає в тому, щоб подолати лабіринт, перенести м'ячик і покласти його в кошик. Спочатку потрібно розкласти одну або дві скакалки у вигляді лабіринту. З одного боку лабіринту розмістити невеликі м'ячики, з іншого - порожній кошик або коробку. Починати гру потрібно з того боку, де розміщений кошик. Перед малюком стоїть завдання: пройти лабіринт (бажано босоніж), взяти в руки м'ячик на іншій стороні лабіринту, повернутися назад до кошика, покласти в нього м'яч.
2. Пеньки. Для цієї гри потрібні пеньки різні по висоті (4-7 штук), їх необхідно розставити на невеликій відстані один від одного, щоб вийшла доріжка. Поруч з пеньками розсипати невеликі предмети (можна використовувати м'ячики, великі деталі конструктора, іграшки). Кошик потрібно розмістити або на початку, або в кінці доріжки з пеньків. Малюк повинен по пеньках дістатися до предмета, взяти його, пробігти по підлозі, не по пеньках, до кошику і кинути в нього предмет.
3. Обручі і м'ячі. Зробити доріжку з невеликих обручів (2-4 штуки), розмістити поруч з ними предмети, які дитина буде збирати. З іншого боку доріжки розмістити кошик, в який ці предмети потрібно складати. Малюкові необхідно стрибати в середину обручів послідовно, взяти предмет, кинути його до кошика, повернутися назад.
4. Тунель. Два - чотири обруча необхідно встановити вертикально на невеликій відстані. Дитині пропонують проповзти або пройти через тунель, взяти предмет, пробігти на вихідну позицію, покласти предмет.
5. Пройти між паличками. Розмістити палички паралельно одна одній на невеликій відстані (три-п'ять штук з кожного боку). Поруч з ними розсипати предмети. Дитина повинна пройти посередині, не наступаючи на палички, зібрати м'ячики, помістити в кошик, який розташований з одного боку від доріжки.
6. Пострибаємо. Для тренування спритності, сміливості, сили потрібно невеликий пуф або дитячий стільчик і мат. На маті потрібно розсипати м'ячики, а збирати їх, стрибаючи з пуфа. Увага! Завдання виконується разом із мамою або татом. Слідкуйте за тим, щоб, приземляючись, дитина присідала.
7. Резиночка. Потрібно натягнути скакалку або гумку на ніжки двох стільчиків приблизно на рівні колін малюка. Розсипати м'ячики з одного боку від споруди. Потрібно пролізти під гумою, взяти м'яч, повернутися, високо піднімаючи ноги, переступаючи через гуму.
8. Баскетбол. Потрібно закинути м'яч в обруч. Для малюків - невеликий обруч, невеликий м'ячик, паралельно підлозі на невеликій висоті. Для дітей старшого віку - перпендикулярно підлозі, вище, змінюючи позицію обруча (вище, нижче, в правій руці, в лівій руці).
9. Попадання в ціль. Необхідно потрапити в кошик або відро м'ячиком з відстані. Для дітей більш старшого віку відстань збільшується.
10. Перекоти м'яч. Для виконання цієї вправи знадобиться гімнастична палиця. Необхідно перекочувати м'ячик за допомогою палички до кошику під супровід веселої музики.
11. Перенеси м'яч в ложці. Дуже цікава вправа, але досить складна. Необхідно перенести маленький м'ячик за допомогою ложки і помістити його в кошик.
12 "Канатоходець". Для виконання цієї вправи Вам знадобиться гімнастична колода (ця деталь є в комплекті багатьох домашніх спортивних комплексів) або звичайний бордюр "бровка" на вуличному тротуарі.
13. "Стійка на подушці". Подушка - м'який і в той же час пружний "спортивний" атрибут, який так і намагається вислизнути з-під ніг або змінити своє положення, щоб юний спортсмен впав. Нехай дитина встане на подушку однією ногою, а другу зігне в коліні перед собою і притисне до себе рукою або ж підігне коліном убік і розпрямить руки. Можна скласти руки долонями одну до одної, як при виконанні асани йоги. 30-60 секундпотрібно буде зберігати рівновагу і не падати. При цьому дуже бажано не дивитися в одну точку, тоді тренування ускладнюється, адже зір вже не допомагає орієнтуватися в просторі.
Це далеко не повний перелік ігор. Такі вправи на координацію можна виконувати в колективі дітей, наприклад, під час свята або спільної прогулянки, або в дитячому садку. Залежно від віку гравців, можна ускладнювати або спрощувати завдання, використовувати різне обладнання, підручні засоби, предмети. Головне, частіше пропонувати дитині вправи для розвитку координації. Для дітей старшого віку чудово підійдуть заняття танцями і будь-яким видом спортом (наприклад художня і спортивна гімнастика, фігурне катання, ігрові види спорту і т.ін.).
Ігри та вправи на координацію допоможуть також зберегти правильну поставу і розвивати вестибулярний апарат.