Усі оновлення для дистанційного навчання педагогів, дітей та поради батькам під час карантину дивіться на головній сторінці інструктора з фізкультури.

wym-1586344065634

31.03.2020

Порушення постави. як розпізнати. вправи.

wym-1584624401734

23.03.2020

Гімнастика для очей

wym-1585225662883

Консультації для педагогів:

31.03.2020

Методичні рекомендації для вихователів усіх груп щодо профілактики плоскостопості та порушень постави у дітей дошкільного віку

Постава може бути правильною і неправильною.

Якщо людина тримає голову вільно, корпус прямо, плечі в неї злегка опущені, відведені назад на одному рівні, живіт підтягнутий, коліна випрямлені, груди трохи виступає вперед, то можна сказати, що у цієї людини правильна постава.

Постава має прямий вплив і на здоров'я людини. Вона створює умови для нормального стану та діяльності внутрішніх органів.

Постава відображає і внутрішній стан людини - її настрій і самопочуття. Коли ми здорові, бадьорі, ми і зовні підтягуємося: розпрямляємо плечі, пряміше тримаємося.

Для визначення постави проведіть візуальні обстеження (роздягнута до пояса людина стає спиною до обстежуваного) положення лопаток, рівня плечей, положення голови. Обстеження доповнюється визначенням глибини шийного й поперекового вигинів. Для цього підійдіть до стіни і станьте так, щоб п’яти, литки ніг, сідниці та спина щільно прилягали до неї.

За правильної постави глибина вигинів буде однаковою – 4-5 см.

За допомогою мал. 1 встановіть, який у вас вид постави.

Види постави:

1– лордотична;

2– кіфотична;

3– випрямлена;

4– сутулувата;

5– сколіотична;

6– нормальна.

Отже, правильна постава характеризується однаковим рівнем плечей, сосків, кутів лопаток, рівною довжиною шийно-плечових ліній (відстань від вуха до плечового суглоба), глибиною трикутників талії (поглиблення, утворене виїмкою талії і вільної опущеною рукою), прямий вертикальною лінією остистих відростків хребців у фронтальній площині, однаковим рельєфом грудної клітки і поперекової області (у положенні нахилу вперед).

У формуванні постави велику роль грає хребет. Його можна порівняти з щоглою, яку у вертикальному положенні утримують численні розтяжки. У тілі людини роль розтяжок виконують короткі і довгі м'язи, що йдуть від хребта до ребер, лопаток, тазу, черепу ...

Тому важливо, щоб м'язи з обох сторін хребта були розвинені і напружувалися рівномірно. Правильне положення тіла і визначається ступенем розвитку і тонусом м'язів і зв'язок, що оточують хребет.

Формування постави у людини починається з перших днів життя. З розвитком рухів у дитини утворюється чотири природні (фізіологічних) вигини хребта; шийний і поперековий - опуклістю вперед (якщо дивитися на хребет збоку), грудний і крижовий - опуклістю назад.

При правильній поставі фізіологічні вигини хребта виражені помірно. Вони утворюються до 6-7 років. Вигини оберігають внутрішні органи і головний мозок від поштовхів і струсів, з їх появою хребет набуває здатність пружинити при рухах. В цей же час починає визначатися і закріплюватися постава.

Найбільш частим порушенням постави у дитячому та підлітковому віці є млява постава, для якої характерні збільшення шийного та грудного вигинів хребта, злегка опущена голова, опущені і зсунуті вперед плечі, запала грудна клітка, лопатки, що відстають від спини і звисаючий живіт, ноги іноді злегка зігнуті в колінах.

Інший дефект, що часто зустрічається у дітей та підлітків - це, так звана, «пласка спина»: вигини хребта зменшені (майже пряма спина), також відповідно змінюється і кут нахилу таза, плечі опущені вниз і злегка подані вперед. При цьому дефекті постави через слабкість м'язів спини наступає швидка втома, важко утримувати тіло в одному положенні і доводиться постійно його змінювати.

Діти часто сутуляться, при цьому у них збільшується грудна кривизна хребта, плечі сильно зведені вперед.

Порушення постави не тільки псують зовнішній вигляд, але й можуть призвести до ряду захворювань. Так, коли грудна клітка запала, стиснута (що відбувається при сутулості, круглій спині, млявій поставі), легені недостатньо вентилюються, ємність їх знижена. А коли дефекти постави заважають хорошому диханню, це негативно позначається на стані всього організму. При глибокому ж диханні посилюється кровообіг, а це створює умови для повноцінної роботи м'язів.

Відомо також, що багато дітей і підлітків з запалими грудьми схильні до бронхіту, запалень легень, туберкульозу ...

У людей з поганою поставою м'язи живота ослаблені і погано виконують свою функцію, тобто вони погано утримують в потрібному положенні шлунок і кишечник, що призводить до порушення травлення.

Акушери-гінекологи підкреслюють особливу важливість гарної постави для дівчаток, відзначаючи, що погана постава порушує розвиток внутрішніх органів, а це небезпечно для майбутньої матері.

Дефекти постави відбиваються і на стані нервової системи. З'являються замкнутість, дратівливість, примхливість, занепокоєння, плаксивість. Дитина з поганою поставою відчуває себе незграбним, соромиться брати участь в іграх однолітків.

Існує навіть взаємозв'язок між зниженням слуху на одне вухо і поганою поставою. Людина, бажаючи краще чути, весь час схиляє або повертає голову до мовця. Це входить в звичку і викликає порушення постави.

Вправи на відчуття правильної постави

Найбільш виразне відчуття правильної постави з’являється при торканні спиною стіни. Діти починають добре відчувати своє тіло: рівень надпліч, положення лопаток, тазу, голови.

1. Стати до стіни в основній стійці так, щоб потилиця, лопатки, сідничні м’язи і п’яти торкалися її. Зробити крок вперед, намагаючись зберегти те ж положення тіла, повернутися до стінки. Повторити кілька разів.

2. Стати до стіни (в.п. те ж), присісти і встати або підніймати і згинати по черзі ноги, зберігаючи те ж положення голови, тазу, спини.

3. Стати до стіни (в.п. те ж), зробити крок вперед, повернутися на 360°, випрямитися, повернутися до стіни.

28.03.2020

Тема: «Ігри на асфальті»

За вирішенням педагогічних завдань ігри на асфальті класифікуються:

· за інтенсивністю рухів (ігри малої, середньої та високої інтенсивності);

· за типом переважної рухової дії (біг, стрибки, ведення м’яча, метання та ін.);

· за складністю побудови гри (індивідуальні, командні);

· за віковими та індивідуальними особливостями (для дітей молодшого, середнього, старшого віку, а також дітей з порушенням опорно-рухового апарату та неврологічними захворюваннями);

· за способом проведення (з ведучим, без ведучого, з предметами, без них, сюжетні);

· за розвитком фізичних якостей ( ігри на розвиток спритності, швидкості, координації рухів, швидкісно-силових якостей, витривалості, гнучкості, рівноваги);

· за структурою фізкультурно-оздоровчого заходу (для вступної, заключної частини заняття, ранкової гімнастики, прогулянки).

Ігри на асфальті створюють атмосферу радості і тому найбільш ефективно в комплексі допомагають вирішувати оздоровчі, навчальні та виховні завдання.

Основними видами рухової активності в іграх на асфальті є різні види бігу, ходьби, стрибків, метання, вправ з м’ячем. Ситуації на ігровому майданчику постійно змінюються і привчають дітей найбільш доцільно використовувати рухові навички та уміння, що забезпечує їх удосконалення, а також природній прояв фізичних якостей: швидкості реакції, спритності, рівноваги, координації рухів, витримки, навичокв орієнтації у просторі, розвиток окоміру.

Ігрові завдання з використанням малюнків на асфальті активізують розумову діяльність дитини, закріплюючи знання прямої та зворотної лічби, форм геометричних фігур, кольорів та розмірів. Вони розширяють кругозір дітей, стимулюють використання знань про навколишній світ, про поведінку тварин, вчинки людей; поповнюють словниковий запас, удосконалюють психічні процеси.

Ігри на асфальті сприяють збагаченню морального досвіду. Організовуючи змагальну діяльність, вихователь вчить дітей ввічливому, тактовному, уважному відношенню до товаришів по команді, вмінню керувати своєю поведінкою в колективі однолітків. Необхідність дотримуватись правил, відповідним чином реагувати на сигнал організовує і дисципліну дошкільників, розвиває кмітливість, рухову ініціативу і самостійність.

Ігри на асфальті сприяють формуванню вольових рис характеру. Вони побудовані на багаторазовому і тривалому повторенню одноманітних рухових дій; при цьому виникає необхідність проявляти вольові зусилля для подолання постійно наростаючої фізичної і емоційної напруги.

Більшість вправ в іграх на асфальті виконуються колективно (під музичний супровід), що вимагає узгодження і синхронності дій, виховує позитивні емоції. У дітей формується уявлення про естетику в фізичному розвитку, в зовнішньому вигляді людини: вправи розвивають форми тіла, збільшують м’язову масу, покращують осанку.

Крім того, поєднання рухів з впливом свіжого повітря під час проведення ігор на асфальті є ефективним засобом загартування дітей, підвищення опору організму до застудних та інфекційних захворювань.

Ігри на асфальті є гарним доповненням до традиційних занять з фізичного виховання, роблячи їх більш емоційними і різноманітними.

Гра «Повітряна кулька».

На асфальті намальована велика повітряна кулька, всередині якої геометричні фігури, чотирьох видів (круги, ромби, трикутники, квадрати) з порядковими номерами і різного кольору.

Малюнок «Повітряна кулька» використовується для проведення ігор, ігрових вправ і естафет в організованій і самостійній діяльності дітей у фронтальному і поточному способі їх організації. З метою збільшення рухової щільності фізкультурно-оздоровчих заходів на асфальті можна намалювати дві або три повітряні кульки.

Гра «Змійка»

На асфальті креслять дві доріжки, однакові за довжиною і кількістю поворотів на ній. Змійка використовується для проведення естафет, атракціонів, загально розвиваючих та ігрових вправ. Спосіб організації дітей – поточний.

Гра «Фрукти, овочі, ягоди»

Для організації рухової активності дітей необхідно намалювати овочі, фрукти, ягоди і розташувати їх в черговості по колу. Як варіант, на малюнках можна відобразити й інші теми, наприклад транспорт, геометричні фігури, дерева, гриби, квіти і т.ін. Малюнки дозволяють організувати фронтальну діяльність дітей.

Гра «Жучок-сонечко» («Метелик»)

На крильцях сонечка намальовані сліди (цифри). Аналогічний варіант гри - метелик з геометричними фігурами. Кількість учасників необмежена. Завдання можна виконувати індивідуально і підгрупою, фронтально і поточно, у формі вправ і естафет.

Гра «Дубовий листок»

На асфальті малюють великий листок (дубовий, кленовий), прикрашений зображеннями різних комах. Контури листка представляють собою хвилясту доріжку. Малюнок найбільш ефективний для поточного способу організації дітей.

Гра «Гусінь» («Паровоз»)

Дві однакові гусениці або паровоз підходять для змагань двох – трьох команд. Раціонально використовувати поточний спосіб організації дітей.

Гра «Квітка»

Даний малюнок цікавий для організації індивідуальної і колективної змагальної діяльності дітей. Кількість цифр визначається програмовим завданнями з урахуванням зони розвитку дітей.

Гра «Сонечко» та «Квітка-семицвітка»

Для «Сонечка» і «Квітки-семицвітки» необхідно багато місця: вони використовуються для організації фронтальних заходів з великою кількістю учасників. Контури малюнків представляють собою круглу і хвилясту доріжки. Пелюстки квітки-семицвітки, а також сонечка можна використовувати як будиночки, тому їх кількість повинна відповідати кількості граючих дітей. На малюнках також доцільно організувати ігри «Вудочка», «Горобці і кіт», «Бережи предмет». В цьому випадку розмітки на асфальті допоможуть дітям краще орієнтуватися у просторі.

Гра «Сонечко з косичками»

«Сонечко з косичками» допомагає організувати фронтальну діяльність дітей. Кількість намальованих кісок-промінців повинно відповідати числу дітей в підгрупі.

Гра «Доріжки»

На асфальті малюють дві доріжки: пряму та ламану довжиною 3 - 4 метри. Їх використовують для самостійної та організованої діяльності дітей 2-7 років.

Більше за посиланнями: wym-1585746178585

wym-1585746211226

27.03.2020

Тема: Методичні рекомендації щодо проведення фізкультурно-оздоровчих заходів впродовж дня

З метою повноцінного фізичного розвитку дітей, формування у них основ здорового способу життя шляхом оптимізації рухової активності і посилення опірності дитячого організму хворобам дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення різнопланової фізкультурно-оздоровчої роботи у таких організаційних формах:

· заняття з фізичної культури/плавання;

· малі форми активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності (фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи/динамічні перерви);

· форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, рухливі ігри, заняття фізичними вправами/фізкультурні комплекси на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу/дитячий туризм, фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні й тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання);

· загартувальні й лікувально-профілактичні процедури.

Заняття з фізичної культури

Заняття-цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури і формування основ здорового способу життя.

Тривалість занять з фізичної культуристановить:

· для дітей третього року життя – 15 хвилин;

· для дітей четвертого року життя – 15-20 хвилин;

· для дітей п’ятого року життя – 20-25 хвилин;

· для дітей шостого (сьомого) року життя – 25-30 хвилин;

· для дітей сьомого року життя, які не пішли до школи і продовжують здобувати освіту в умовах дошкільного навчального закладу, – до 35 хвилин.

Обов’язковіумови проведеннязанять з фізичної культури: вологе прибирання і провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні, естетично привабливими, відповідати віку вихованців за розмірами, вагою тощо.

Типи занять з фізкультури:

1. За освітніми завданнями, співвідношенням нового і знайомого програмового матеріалу:

- мішані заняття (подається новий руховий матеріал та закріплюються раніше набуті уміння і навички; співвідношення знайомого і нового матеріалу на таких заняттях складає 3:1 або 4:1);

- заняття на закріплення й удосконалення рухових умінь і навичок, або тренувальні (будується на більш або менш знайомих вправах);

- контрольні заняття (проводяться за потребою в кінці місяця або кварталу, півріччя з метою перевірки рівня сформованості рухових умінь і навичок, спеціальних знань, розвитку фізичних якостей тощо).

2. За змістом рухових завдань і методикою проведеннярозрізняють:

- комплексні, або мішані (включають стройові, загальнорозвивальні вправи, основні рухи, рухливі ігри та інші види фізичних вправ; проводяться з використанням комплексу наочних, словесних, практичних методів і прийомів навчання залежно від віку дітей);

- сюжетні (будуються, як правило, за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі рухові завдання пов’язані спільним сюжетом і виконуються в цікавих ігрових ситуаціях, будуються на імітаціях тощо);

- ігрові (всі освітні завдання розв’язуються лише з допомогою ігор (3-5): спочатку проводяться 1-2 гри малої і середньої рухливості, потім – 1-2 гри великої рухливості, на закінчення – малорухлива гра; ігри добираються так, щоб за руховим змістом вони відповідали змісту всіх структурних частин типового заняття; проводяться на закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);

- домінантні (акцентовані на реалізацію певних освітніх завдань, застосуванні певних засобів фізичного розвитку тощо, наприклад: заняття на розвиток швидкісно-силових якостей, або на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, або заняття з переважним використанням певного виду фізкультурного обладнання, інвентарю тощо).

Фізкультурні заняття проводяться двічі на тиждень, відповідно розкладу. Усі заняття на свіжому повітрі мають таку саму тривалість, що й заняття у залі.

Малі форми активного відпочинку
під час організованої навчально-пізнавальної діяльності

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей шляхом залучення їх до виконання нескладних рухових вправ, рухливих ігор. Їх тривалість – до 10 хвилин.

Фізкультурніхвилинки проводяться на організованих навчально-пізнавальних заняттях, пов’язаних із тривалими статичними навантаженнями під час посиленої інтелектуальної, предметно-практичної, художньої діяльності. Будуються у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ і дають можливість зменшити втомлюваність дітей, відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилини.

Форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті

У межахактивного рухового режимущоденний обсяг рухової активності становить:

· до 3-х годин для дітей раннього віку,

· 3-4 години для дітей молодшого і середнього дошкільного віку,

· 4-5 годин – для старших дошкільників.

Він досягається шляхом раціонального поєднання і чергування у часі, грамотного добору різноманітних форм організації рухової діяльності дітей. Окрім занять з фізичної культури і плавання та малих форм активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності, дитяча життєдіяльність наповнюється ще й такими:

Ранкова гімнастика

Ранкова гімнастика– обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, формуванню правильної постави, розгальмовуванню нервової системи після нічного сну, створює позитивний емоційний фон для подальшої діяльності у першій половині дня.

Вимогою до ранкової гімнастики у теплий період (з квітня по вересень) є проведення її на свіжому повітрі за сприятливих погодних умов, а в холодний період року – у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути полегшеним.

Комплекси вправ складаються з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів.

Тривалість ранкової гімнастики:

· для дітей третього року життя – 4-5 хвилин,

· четвертого року життя – 5-6 хвилин,

· п’ятого року життя – 6-8 хвилин,

· шостого (сьомого) року життя – 8-10 хвилин.

Нові комплекси загальнорозвивальних вправ, види ходьби і бігу для ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури. Кожний комплекс чинний упродовж 2 тижнів, при цьому на другому тижні проводиться з ускладненнями (зміна чи введення атрибутів, інвентарю, зміна вихідних положень, темпу виконання, дозування, повна заміна окремих вправ тощо).

Гімнастика після денного снупроводиться з метою поступового зняття залишків гальмування у корі півкуль головного мозку, активізації фізіологічних процесів організму після поступового підйому дітей у спальній чи груповій кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість 6 - 9 хвилин залежно від віку дітей.

Рухливі ігри

Враховуючи провідну роль ігрової діяльності в особистісному зростанні дітей, значне місце під час організації рухового режиму відводитьсярухливим іграм.

Рухливі ігри включаються до різних форм роботи з дітьми (занять, свят, розваг, походів тощо) після їх попереднього розучування.

Їх проводять в усіх вікових групах щодня:

- під час ранкового прийому (1-2 гри малої і середньої рухливості),

- на прогулянках (мінімум 2-3 гри малої, середньої та високої рухливості),

- ввечері пропонуються 1-2 гри середньої та малої рухливості.

Усього протягом дня проводиться мінімум 5-6 (у теплий сезон 6-7) рухливих ігор.

Протягом дня проводяться рухливі ігри різних видів:

· сюжетні й безсюжетні;

· ігри змагального типу;

· з елементами спортивних ігор (баскетбол, футбол, бадмінтон, настільний теніс, хокей з м’ячем і шайбою);

· з елементами спортивних вправ (їзда на велосипеді й самокаті, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на лижах);

· ігри-естафети;

· ігри-забави (серсо, кільцекид, кеглі) тощо.

Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з фізичної культури, а закріплення – на прогулянках.

Заняття фізичними вправами/фізкультурні комплексиплануються і проводяться вихователями на періодпрогулянки у першій половині дняв ті дні тижня, коли немає фізкультурних занять за тижневим розкладом занять в межах організованої навчально-пізнавальної діяльності.

Проводиться зазначена форма роботи у всі пори року за сприятливих погодних умов. Рекомендовані різноманітні варіанти їх проведення: у формі спрощених занять-тренувань, сюжетних та ігрових занять, окремих «ланцюжків» вправ з основних рухів з використанням «смуги перешкод», іншого наявного на ігрових і фізкультурному майданчиках обладнання.

Самостійна рухова діяльність

Як форма активізації рухового режиму проводиться з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок, у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей між основними режимними процесами тощо. Вона може розгортатися як у приміщенні, так і на майданчику, у природних умовах за межами дошкільного навчального закладу.

Організовуючи самостійну рухову діяльність, слід враховувати індивідуальні особливості здоров’я і фізичний розвиток, функціональні можливості організму конкретної дитини.

Неодмінні умови її організації (прийоми непрямого, опосередкованого керівництва): систематична попередня робота з дітьми з метою формування у них необхідного рухового досвіду, врахування рівня фізичної підготовки, обізнаності про техніку виконання рухів, правил рухливих ігор та способів взаємодії між учасниками, призначення і використання фізкультурного й спортивного інвентарю, обладнання тощо; створення предметного оточення, яке б спонукало дітей до рухової діяльності, конкретизувало її зміст, забезпечувало динамічну зміну самостійних занять вправами та іграми залежно від інтересу, бажань, задумів вихованців. Доцільно періодично змінювати пропонований набір обладнання та інвентарю, вносити нові компоненти до предметного оточення, забезпечити дітям можливість вільного доступу до обраних предметів та використання їх у самостійній руховій діяльності, не заважаючи іншим дітям.

Важлива умова для забезпечення повноцінної рухової активності у повсякденні – створеннярозвивального предметно-ігрового середовища. Воно має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим, динамічним (змінюваним) і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності (організованої педагогом та самостійної). З цією метоюігрові майданчики вікових груп, фізкультурна зала і фізкультурний майданчикдошкільного навчального закладу мають бути оснащені достатнім набором фізкультурного обладнання відповідно до чинного Типового переліку обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок для дошкільних навчальних закладів з урахуванням специфіки планування приміщень і ділянок, можливостей фінансування тощо.

Загартувальні й лікувально-профілактичні процедури

Загартувальні процедури– система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів:повсякденні та спеціальні.

До повсякденних належать: відповідний температурний режим і провітрювання приміщень, прогулянки на свіжому повітрі за різних погодних умов, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота після прийому їжі тощо.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні спеціально організовані водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання окремих частин і всього тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла, купання у басейнах), сон при відкритих фрамугах, на свіжому повітрі тощо. За наявності умов проводяться й інші спеціальні загартувальні процедури: ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску, змочених у розчинах морської солі килимках тощо. При використанні спеціальних процедур температура води, повітря поступово знижується, тривалість впливу сонця, води і повітря поступово зростає відповідно до встановлених норм.

Усі загартувальні процедури включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей. Проводять їх з дітьми педагоги за умови постійного контролю норм загартування і аналізу ефективності з боку медичних працівників.

Ці ж вимоги висуваються й до проведенняспеціальних лікувально-профілактичних процедур:фітотерапії (вживання фіточаїв, овочів, що містять фітонциди, фруктів, промивання носа і полоскання горла відварами і настоями лікарських трав, розчинами морської солі тощо), ароматерапії, лікувальної фізкультури і масажу, фізіотерапевтичних процедур та ін. Призначення відповідно до індивідуальних показань, процес проведення лікувально-профілактичних процедур, облік і контроль за якістю та оздоровчим ефектом покладається на медичних працівників та керівника дошкільного навчального закладу.

Залучення дітей до усіх зазначених вище організаційних форм і заходів фізкультурно-оздоровчої роботи базується, в першу чергу, на даних вивчення індивідуальних особливостей стану здоров’я і фізичного розвитку кожної дитини, яке проводиться у дошкільному навчальному закладі під час медичних оглядів дітей. На основі цих даних з урахуванням висновків лікарів за місцем проживання, лікування, медичного консультування дітей, лікар і медична сестра дошкільного закладу розподіляють вихованців замедичними групами (групами здоров’я),фіксують висновки і рекомендації щодо участі дітей у фізкультурно-оздоровчих заходах, формах освітньої роботи з фізичного розвитку і виховання в індивідуальних медичних картках та доводять їх до відома батьків вихованців і педагогів.

Залежно від встановленої медичної групи та індивідуальних призначень вихователі, інструктори з фізичної культури і плавання забезпечують відповідний ступінь участі кожної дитини в системі фізкультурно-оздоровчої роботи, оптимальний рівень фізичних, психічних, емоційних навантажень для неї.

Розподіл дітей за медичними групами переглядається що півроку з метою уточнення, корекції призначень і вирішення питання про можливе переведення дитини з однієї медичної групи до іншої (наприклад, з підготовчої до основної).

Основним результатом якісного виконання всіх завдань з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку є покращання фізичного стану дитини, її фізичного розвитку, підвищення захисних властивостей та стійкості організму до різних захворювань, опірності до негативних умов зовнішнього середовща.

Фізкультурні свята

Проводяться двічі-тричі на рік, починаючи з 4-річного віку.Оптимальна тривалість заходу:

· для дітей 4-5 року життя – 40-50 хвилин,

· для дітей старшого дошкільного віку – 50-60 хвилин.

Фізкультурні свята організовуються в першій чи другій половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику, в басейні тощо. Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати про організацію повноцінної прогулянки у цей день.

Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них, створення піднесеного настрою під час фізкультурного свята – найважливіша мета заходу. Важливо не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а також не відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього з певних причин, малоактивних і невпевнених.

Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, ігор, самостійної рухової діяльності, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.

Фізкультурні розваги

Проводяться, починаючи з раннього віку (третього року життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня.

Тривалість фізкультурних розваг дещо перевищує рекомендовану тривалість фізкультурних занять і становить:

· для дітей раннього віку – 15-20 хвилин,

· молодшого дошкільного – 20-25 хвилин,

· середнього дошкільного – 25-30 хвилин,

· старшого дошкільного віку – 30-40 хвилин.

Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища тощо.

Обов’язковою є участь кожної дитини в розвазі. Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження, плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор з різними ступенями навантаження, колективних, масових – з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони), складніших за правилами і руховими завданнями ігор – з простішими, розважального характеру. У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, атракціони, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.

Дні здоров’я

Організовуються один раз на місяць, починаючи з третього року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття, заняття валеологічного змісту і безпеки життєдіяльності, дидактичні ігри відповідного змістового спрямування тощо. Більшість із зазначених форм роботи бажано проводити на свіжому повітрі.

У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я і здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і розраховані на кожну вікову групу.

Тижні здоров’я

Організовуються так, як і дні здоров’я, проводяться щоквартально, вдало інтегруються у програму дитячої життєдіяльності в канікулярні періоди. Програма тижня здоров’я розраховується на кілька днів.

До участі у заходах днів і тижнів здоров’я активно долучаються батьки вихованців, відомі спортсмени, співробітники служби з надзвичайних ситуацій, медичні працівники тощо.

20.03.2020

Тема: "Сухе плавання"

Плавання грає важливу роль в житті людини: зміцнює і розвиває опорно-руховий апарат, серцево-судинну систему, дихальну систему, надає загартовуючий ефект. Якщо цю навичку отримати в дошкільному віці, вона міцно закріплюється на все життя.

«Сухим плаванням» називають заняття, що проводяться на суші, тобто в умовах спортивного залу. Ці заняття допомагають дитині ознайомитися з новими вправами, швидше освоїти рухи, що виконуються у воді, скорегувати техніку виконання вправ, усунути помилки.

«Сухе плавання» зазвичай проводиться, коли заняття в басейні неможливі через карантин або з технічних причин (відключення опалення, відсутність гарячого водопостачання, несправність обладнання, низька температура води чи повітря).

Тривалість заняття визначається за віковими групами: 15 хвилин - в молодшій, 20 хвилин - в середній, 25-30 хвилин - в старшій і підготовчій групах. Заняття проводяться інструктором з плавання або з фізичної культури у відповідності з навчальною програмою. Варто зазначити, що підбір вправ дещо різниться в кожній віковій групі, складність їх виконання зростає зі збільшенням віку дітей.

Спочатку вправи на суші, що імітують рухи плавця, були придумані для навчання плаванню. Пізніше виявилося, що їх можна використовувати в якості ранкової зарядки або повноцінного тренування.

Для дошкільнят важливо включати ігрові моменти в заняття. Це сприяє емоційному підйому, кращому запам'ятовуванню вправ.

У старшій групі більше уваги слід приділяти техніці вивчення стилів плавання. Кроль на грудях є найпоширенішим стилем і займає провідне місце в процесі навчання.

Попереднє ознайомлення на суші з вправами, які імітують елементи плавання, сприяє кращому і якісному освоєнню техніки плавання у воді, її вдосконалення, освоєння техніки дихання в різних стилях плавання.

20.03.2020 Комплекс вправ для сухого плавання

для дітей старшої групи

Розминка (загально розвиваючівправи):

Вправи для рук і ніг: «Весла», «Фонтанчик», «Склади руки в стрілочку», «Млин», «Вісімки»;

Вправи для м'язів спини: «Човник», «Моторний човен», «Зірочка», «Вітрильні кораблі», «крокодильчик».

Основна частина (спеціальні імітаційні вправи)

Вправи для рук і плечового поясу:

1. Стоячи ноги на ширині плечей, нахилившись вперед, дивитися прямо перед собою, одна рука попереду, інша ззаду біля стегна. Виконувати колові рухи руками вперед із зупинкою на початку, середині і наприкінці гребка.

2. Та ж вправа, але без зупинки.

3. Стоячи ноги на ширині плечей, нахилившись вперед, дивитися прямо перед собою, одна рука попереду, інша ззаду біля стегна. Виконувати колові рухи руками назад із зупинкою на початку, середині і наприкінці гребка.

4. Та ж вправа, але без зупинки.

5. Стоячи ноги на ширині плечей, нахил корпусу вперед, впертися однією рукою в коліно, інша біля стегна (кінець гребка), поворот голови в бік руки витягнутої назад у стегна і подивитися на неї. У цьому положенні зробити вдих і почати рух рукою з одночасним видихом. Наступний вдих виконується тоді, коли рука закінчує гребок в положенні у стегна.

6. Стоячи ноги на ширині плечей, нахил тулуба вперед, руки вгору. Правою рукою зробити гребок, одночасно поворот голови в бік руху руки, вдих. Теж лівою рукою.

7. Та ж вправа, але з вихідного положення стійка на ширині плечей, руки вгору над головою.

8. Встаньте, ноги на ширині плечей, руки на поясі. Нахиляючись вперед, витягніть вперед руки, потім з силою розведіть їх долонями в сторони, як ніби робите гребок у воді. Після цього, випрямляючи, зігніть руки і притисніть їх до тулуба, як ніби гребок закінчений і ви готуєтеся почати наступний. Повторити 8-12 разів, 1-2 підходи.

Вправи для нижніх кінцівок:

Жаб'ячі ніжки

Встаньте прямо, розгорніть плечі, руки покладіть на пояс. Поставте ноги разом, з'єднайте п'яти і розведіть носки якомога ширше. Повільно присідайте, розводячи коліна якомога ширше і не нахиляючи тулуб. Глибокі присідання не потрібні. Зробіть 8-12 разів, 2-3 підходи.

Відштовхування убік

Встаньте лівим боком до стіни, обіпріться лівою рукою. Праву ногу підніміть і розгорніть назовні. Тепер зігніть її в коліні, піднімаючи вгору і не розгортаючи носок назад всередину, а потім випрямити вниз і вбік п'ятою вперед, як би відштовхуючись від невидимої опори. Зробіть 8-12 разів і поміняйте сторони. Виконайте по 2 підходи на кожну ногу.

Присідання з руками

Встаньте, ноги на ширині плечей, носки злегка розведені, руки опущені. На вдиху присядьте, одночасно піднімаючи руки через сторони вгору. На видиху встаньте, через сторони опускаючи руки і притискаючи їх до боків. Повторити 12-15 разів, 2 підходи.

Жаба вгору животом

Сядьте на підлогу, обіпріться на руки або на лікті позаду, ноги витягніть перед собою. З'єднайте п'яти, носки розгорніть. Тепер, спираючись на руки, повільно підтягніть ноги, тягнучи п'яти по підлозі, а носки і коліна максимально розводячи в сторони. Після цього вирівняйте ноги в сторони, якщо зможете - відірвіть при цьому ступні від підлоги. Потім з'єднайте їх і поверніть в початкове положення. Повторити 12-15 разів, 2-3 підходи.

Моторчик

Лежачи на животі (руки під підборіддям, плечі відірвати від підлоги) імітація роботи ногами, як в способі кроль на грудях (рухи виконувати в частому темпі і від стегна). Та ж вправа, лежачи на спині. Повторити 2 рази по 30 секунд у кожному вихідному положенні.

Вісімки ногами

Лежачи на спині, руки витягніть уздовж тулуба. Підтягніть зігнуті коліна до грудей. Розпряміть ноги в сторони, описуючи носками коло зсередини назовні. Потім знову зігніть і з'єднайте ноги, випрямити їх і покладіть на підлогу. Повторити 20 раз, 2 підходи.

Жабка на животі

Лежачи на животі, руки вперед. Підтягнути п’яти до сідниць. Розгортаючи ступні назовні (носки на себе, коліна з'єднати), доторкнутися носками до підлоги. З'єднавши ноги, описуючи коло зсередини назовні, повернутися у вихідне положення.

Заключна частина

Гра на увагу «Повторюй за мною».

Дихальні вправи: «Остуди чай», «Надуй повітряну кульку», «Поплавок», здування з долоні м'яча для настільного тенісу або аркуша паперу, «Водолаз», затримка дихання на вдиху та на видиху; вдих носом, порційні видихи ротом; вдих носом, подовжений повільний видих ротом.

Вправи на суші сприяють удосконаленню техніки плавання, допомагають досягти кращого результату, готують юних плавців до різних стилів плавання, є обов'язковою складовою успіху в плаванні.

19.03.2020

ТЕМА:«Впровадження інноваційних методик з фізичної культури та елементів сучасних фітнес - технологій у повсякденну роботу з дітьми дошкільного віку».

Особливе місце у формуванні дитини як цілісної особистості посідає фізичний розвиток. Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: методика Єфименка М. М., фітбол-гімнастика, степ-аеробіка, чирлідинг, кросфіт, вправи на координаційній доріжці.

Методика Єфименка – інноваційна методика, принциповою відмінністю якої є те, що основні рухи мають засвоюватися від положень лежачи до положень стоячи і далі до ходьби, лазіння, бігу та стрибків. Вона включає в себе такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, режим повзання, сидячий, стоячий, режим ходьби, режим лазіння, біговий, стрибковий.

Методику Єфименка використовують під час ранкової гімнастики, занять з фізичної культури, плавання, музичних занять (горизонтальний пластичний балет), рухливих ігор, естафет, змагань, фізкультурних свят та розваг, днів здоров'я, самостійної рухової діяльності дітей, а також, гімнастики пробудження після денного сну, загартовуючіх процедур.

Фітбол-гімнастика – це вправи, які виконуються на великих пружних різнокольорових м'ячах. Її елементи можуть використовуватися під час ранкової гімнастики, рухливих ігор та естафет, фізкультхвилинок та пауз, як повноцінне заняття з фізкультури, так і в якості заключної частини заняття – релаксаційних вправ на м’ячі, а також в якості яскравих виступів під час проведення фізкультурних свят та розваг.

Степ-аеробіка – це динамічні рухи вгору і вниз по спеціальній степ-платформі під ритмічну музику. Степ-аеробіка може використовуватися у формі повних занять оздоровчо-тренуючого характеру, як частина заняття від 10 до 15 хв, у формі ранкової гімнастики, що посилює її оздоровчий і емоційний ефект, як степ-розвага, як частина фізкультурного свята (показовий виступ), тощо.

Також степ-аеробіку можна застосовувати під час прогулянок, використовуючи в якості степ-платформи гумові колеса, пеньочки, кільця від спиляних дерев, тощо; і навіть просто намальовані на підлозі орієнтири (в такому випадку навантаження на дитячий організм зменшується за рахунок того, що не відбувається підйому вгору, але це не знижує емоційної цінності вправ).

Чирлідинг – це видовищний вид спорту, який включає в себе широкий арсенал різноманітних інтенсивних рухів - елементи хореографії, акробатики, спортивної та художньої гімнастики, спортивних і народних танців. Цей термін походить від англійських слів «сhееr», що в перекладі означає «бадьорий, заохочувальний вигук», і «lead», що в перекладі означає - «лідирувати, управляти».

Зважаючи на те, що це є технічно складний вид спорту, ми можемо адаптувати його до умов дошкільного навчального закладу і взяти тільки ті елементи, які підходять для дітей 3-6 років – це кричалки, елементи танцювальних стилів (джазу, фанку, хіп-хопу, рок-н-ролу, твісту та ін.), основні положення рук та ніг, стрибки, прості станти та піраміди.

У фізичному вихованні дошкільників елементи чирлідингу можуть використовуватися як окремий самостійний компонент, так і включатися в підготовчу та заключну частини заняття, в комплекси ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, а також пропонуватися в якості яскравого компоненту фізкультурних свят та розваг.

Кросфіт (Cross Fit) є однією найбільш популярних методик фізичного розвитку дітей, побудованих на принципах колового тренуванння з використанням так званих функціональних вправ - вправ, максимально близьких до природних рухів.Вона складається зі статичних, акробатичних, аеробних та ігрових вправ. Також використовуються силові вправи з власною вагою (присідання, підтягування, віджимання), акробатика, різні види бігу, ходьби, стрибків, лазіння по канату, шведській драбині тощо.

Її можна застосовувати де завгодно: вдома, на дачі, в поході - без обов'язкового відвідування спеціально обладнаного спортивного залу. Кроссфітом може займатися будь-яка людина в будь-якому віці.

В умовах дошкільного навчального закладу Кросфіт можна використовувати в якості повноцінного заняття з фізкультури, а також в якості фзичної активності під час прогулянок.

Координаційна доріжка (сходинка) – універсальний тренажер, комплексного типу, який поєднує в собі одночасно і самі вправи. Заняття доступні кожному, незалежно від рівня їх підготовленості.

Прообразом координаційної доріжки є знайомі нам з дитинства «класики». В якості координаційної доріжки можна використовувати гімнастичні палиці (або інші схожі предмети, наприклад гілочки від дерев), обручі, покладені на підлогу, або просто намалювати її крейдою на асфальті.

У дошкільніхнавчальних закладах координаційна доріжка може використовуватися на заняттях з фізичноїкультури, під час проведення фізкультурних свят та розваг, естафет, під час прогулянок, активнихігор, тощо. Також можна поєднувати відразу кілька координаційних доріжок і використовувати їх одночасно, розташовуючи паралельно одна одній, перпендикулярно, утворюючи квадрат або у вільному порядку.

Спеціалізоване заняття з фізичної культури за методикою М.М.Єфименка

Альтернативний підхід до організації фізичного виховання дітей

Яким має бути сучасне фізкультурне заняття? На противагу уста­леним підходам автор пропонує альтернативний погляд на методич­ну структуру і типологію занять з фізичної культури. З цієї публікації ви дізнаєтеся про один з нових типів занять, його переваги й особливості використання, а також поповните свою мето­дичну скарбничку розробкою заняття весняної тематики.

Продовжимо розмову про сучасні інноваційні типи занять з фізичної культури. У поперед­ній статті було розглянуто "повне еволюційне коло". Суть цього типу заняття полягає в тому, що діти під керівництвом педагога поступово опановують усі вісім основних рухових режимів — від лежання на початку до стрибків наприкінці основної частини. Цей тип заняття краще засто­совувати на перших порах втілення авторської технології "Театр фізичного виховання та оздо­ровлення дошкільників", аби педагогові швидше осягнути еволюційну логіку організації фізичного розвитку дітей.

Але існують й інші варіанти проведення занять, залежно від освітніх завдань, розв'язання яких передбачається. У цій статті розповімо про так зване спеціалізоване заняття з фізичної куль­тури. Завважимо: у цьому разі слово "спеціалі­зоване" не стосується роботи з дітьми, які мають різні особливості психофізичного розвитку, а по­значає вибір для заняття одного основного рухо­вого режиму: лежання, повзання, бігу тощо. Це ніби спеціалізація в одному з основних рухових режимів - тому таке заняття і називаємо спеці­алізованим.

Спеціалізоване заняття з фізичної культури спрямоване на освоєння дітьми одного обраного основного рухового режиму.

Цей тип заняття має як свої методичні перева­ги, так і певні недоліки, про які треба знати педа­гогам.

Переваги спеціалізованого заняття

- Якщо все заняття присвячено опануванню обраного (згідно з плануванням) основно­го рухового режиму, з'являються умови для ефективного засвоєння його дітьми. Напри­клад, якщо у багатьох дітей в окремій віко­вій групі є певні проблеми з повзанням, саме таке заняття дає змогу педагогу приділити більшу увагу опануванню малятами цієї дуже важливої функції. Або якщо частина вихо­ванців групи не вміє лазити по драбині тим чи іншим способом, має сенс запланувати спеціалізоване заняття з лазіння і весь від­ведений час присвятити вправлянню в рухах цього виду.

- Періодичне проведення спеціалізованих за­нять допомагає педагогу сформувати достат­ній арсенал вправ з різних основних рухових режимів, який надалі можна успішно викорис­товувати на інших заняттях та в малих формах фізичного виховання дошкільників.

- Наприкінці навчального року можна продемон­струвати батькам можливості їхніх Дітей у най­більш функціональних та тренувальних рухових режимах — таких як лазіння, біг або стрибки. Це будуть дуже ефективні й ефектні заняття!

- Під час спеціалізованого за­няття можна ефективно роз­вивати окремі групи м'язів, які задіяні в конкретному осно­вному русі: наприклад, у режи­мі лежання це м'язи плечового поясу і рук, а у режимі стриб­ків — м'язові групи тазового поясу та ніг.

Недоліки спеціалізованого заняття

- Працюючи на одному занятті над опануванням дітьми обра­ного (відповідно до плануван­ня) основного рухового режи­му, педагог майже не приділяє уваги іншим основним рухам.

- Під час такого заняття розви­ваються окремі групи м'язів, що забезпечують реалізацію обраного основного руху, але недостатньо ефективно тре­нуються інші м'язи тіла.

- Надмірне напруження певних груп м'язів може призвести до їх перевантаження.

Саме тому слід дуже ретельно планувати про­ведення спеціалізованих занять, уважно підхо­дити до вибору основного рухового режиму та організації роботи на занятті.

Структура спеціалізованого заняття

У підготовчій частині спеціалізованого занят­тя слід використовувати вправи з 1-3 основних рухових режимів, які передують тому, що доміну­ватиме на занятті. Винятком стає лише заняття з лежачого основного рухового режиму - воно почнеться вправами з положення лежачи.

Тобто якщо ви плануєте заняття з основного рухового режиму "ходьба", його підготовча час­тина має починатися із сидіння та стояння, що передують ходьбі. У разі ж проведення заняття з бігу його підготовча частина розпочнеться з ходьби.

Тільки основна частина спеціалізовано­го заняття складається з вправ обраного режиму. При цьому до підготовчої частини (3-5 хвилин) входять вправи з режиму, що йому передує.

Заключну частину заняття можна проводи­ти у двох варіантах. Якщо це заняття з лежачо-горизонтованого основного рухового режиму (лежання, повзання, сидіння), то наприкінці тре­ба поступово вертикалізуватися до положен­ня стояння та ходьби, щоб залишити залу або майданчик. Другий варіант заключної части­ни — коли проводиться заняття з динамічного, функціонального основного рухового режиму (лазіння, біг або стрибки). У цьому випадку слід обов'язково відновити діяльність провідних функціональних систем організму (серцево-судинної, дихальної, м'язової, нервової), посту­пово переходячи з дітьми до 1-3 попередніх основних рухових режимів. Наприклад, якщо заняття було присвячено стрибкам, то на за­вершення треба зробити 2-3 вправи з легкого бігу і поступово перейти до ходьби (спочатку спортивної, а потім і звичайної).

Планування занять

Дотримуючись календарно-тематичного пла­ну, педагог поступово проводить спеціалізова­ні заняття з фізичної культури за відповідними основними руховими режимами. Спочатку кілька занять з лежання, потім настане черга занять з повзання, згодом — із сидіння. Зрештою, на за­вершення навчального року (у весняному кален­дарному циклі) можна буде перейти до найбільш функціональних занять: з лазіння, бігу і, насамкі­нець, зі стрибків.

Кількість таких занять у різних вікових групах та в різні календарні цикли буде інакшою — вона регламентується перспективним планом-графіком для кожного з чотирьох календарних циклів.

Як обрати тип заняття

Тепер, коли ви ознайомилися з двома новими типами заняття з фізичної культури (загалом їх чотири), ви вже можете використовувати їх у сво­їй роботі залежно від певних чинників або педа­гогічних ситуацій.

1. Якщо ви помічаєте в дітей відставання у форму­ванні вмінь та навичок у якомусь конкретному основному руховому режимі, є сенс провести з ними кілька спеціалізованих занять з доміну­ванням цього режиму.

2. Якщо ж діти досить ефективно засвоюють рухи в усіх восьми основних рухових режимах, краще обрати для них тип заняття "повне еволюцій­не коло", поступово збільшуючи навантаження в кожному з цих режимів.

3. Коли вам треба підготувати дітей до змагань або виступів, бажано заздалегідь провести се­рію занять у тому режимі, який буде задіяний у змаганні.

4. Тип заняття "повне еволюційне коло" — уні­версальний, тож на перших порах роботи за авторською методикою можна застосовувати лише його.

Можна чергувати ці два типи заняття з фі­зичної культури, орієнтуючись на календарно- тематичне планування: наприклад, провести 2-3 заняття з повзання, а потім 2-3 заняття типу "повне еволюційне коло", роблячи акцент на вправах із сидіння. Саме про таке акцентова­не заняття ми розповімо у наступній статті, і ви дізнаєтесь, як ці два типи можна поєднувати в одному занятті. Для прикладу ж спеціалізованого заняття по­даємо його орієнтовний план-сценарій.

«Флорбол»

Дбаючи про здоров'я і фізичний розвиток малюків, педаго­ги впроваджують в освітній процес елементи спортивних ігор, у таких іграх не лише зміцнюються м'язи, розвиваються психо­фізичні якості дітей, а й підвищується їхня розумова активність, швидкість і гнуч­кість мислення. Малята вчаться діяти в команді, переживати перемоги й поразки. Здебільшого в дитсадках віддають перевагу футболу, баскетболу, настільному те­нісу, ми ж пропонуємо звернути увагу на нетрадиційний, але доступний і цікавий дітям вид спорту — флорбол.

Флорбол (від англ. flor — підлога і ball — м'яч) — вид хокею, командна гра з використан­ням м'яча і ключок.

Флорбол — наймолодший з видів хокею, що зародився в середині 70-х років мину­лого століття у Швеції, його придумали як допоміжний засіб для тренувань хокеїстів за відсутності льоду в міжсезоння. Сьогодні цей родич хокею підкорив практично всі країни Європи, США, Японію і приваблює дедалі більше прихильників здорового способу життя в усьому світі. Більше того, флорбол претендує на статус серйозного виду спорту. Підтвердження цього — чемпіонати світу і континентів, безліч регіональ­них турнірів.

Це доступна гра для всіх — для дошкільнят, школярів, дорослих, що не потребує дорого­го покриття (згодиться будь-який майданчик чи зала) та екіпірування.

Переваги флорболу

- Як і інші спортивні ігри та вправи, флорбол сприяє фізичному розвитку дітей, зміцнює здоров'я, вдосконалює функції усіх систем організму (дихальної, серцево-судинної, нервової сис­тем тощо).

- Флорбол комплексно впливає на становлення особистості дитини загалом (фізична підготов­леність, гармонійний розвиток психічних про­цесів, формування волі, самоконтролю, відчут­тя себе рівноправним членом команди.

- Він не потребує дорогого спортивного обладнання, інвентарю та екіпіруванйя.

- У цю гру можна грати в будь-яку пору року, на штучних та природних покриттях.

- Правила гри надзвичайно прості й доступні.

- У флорбол можуть грати всі, неезалежно від статі та віку.

- Нарешті, флорбол дуже динамічна і видовищна командна гра.

Опис гри

Гра відбувається на майданчику чи в залі, у різних кінцях стоять ворота розміром 1,20 х 0,60 м. Жодних ліній розмітки немає. Грають пластиковим м'ячем, удари по якому наносять спе­ціальною ключкою. Участь у грі беруть дві команди, кількість гравців у яких варіюється залежно від розміру поля: на полі 40 х 20 м - 6 гравців; 34 х18м - 4; 24 х14м - 3.

Мета гравців — забити ключками м'яч у ворота су­перників, водночас пере­шкоджаючи їм забити м'яч у свої ворота. М'яч можна вес­ти, передавати, відбивати, котити в будь-якому напрям­ку, дотримуючись певних правил. Єдиним дозволеним силовим прийомом є гра плечем у плече у випадку ведення боротьби за м'яч, не контрольований жодним з гравців. Якщо гравець по­рушив правила, команда суперників отримує право на штрафний удар. Гравців мо­жуть карати дво- або п'ятихвилинними виводами з гри. За неспортивну поведінку гравця можуть усунути на 10 хв.

Тривалість гри — 2 періоди по 10 хв. Перерва між періодами тривав 5 хв. Перерва між періодами триває 5 хв.

Правилагри (спрощені)

Заборонено:

- грати ключкою, піднятою вище рівня ко­ліна;

- піднімати ключку вище рівня пояса під час замаху перед ударом по м'ячу або після його виконання;

- ударяти по ключці суперника; кидати ключку;

- робити підніжки, затримувати або штов­хати суперника;

- бити м'яч ногою або іншою частиною тіла.

Дозволено:

- дриблінгувати, штовхати, кидати, бити м'яч з коротким замахом; зупиняти м'яч ногою, рукою або іншою частиною тіла та будь-якою стороною ключки;

- пасувати м'яч у будь-якому напрямку;

- бити по воротах з будь-якої точки майданчика.

Методика навчання:

Навчати дітей елементів гри у флорбол (правильно тримати ключку, вести м'яч різним собами, передавати, забивати у ворота, давати пас тощо) починаємо з п'ятого року життя.

Старші дошкільнята завдяки набутим навичкам переходять до командної гри.

Враховуючи вікові та гендерні особливості до­шкільнят і розуміючи, що навчання спортивних ігор та вправ відбувається успішніше за умови реалізації всіх дидактичних принципів, свою роботу організовуємо відповідним чином.

По-перше, заняття з флорболу проводимо в ігро­вій формі, що забезпечує позитивне емоційне ставлення малят до запропонованої діяльності.

По-друге, поєднуємо доступні загальні пояс­нення з індивідуальним підходом до вихованців. По-трете, сприяємо свідомому засвоєнню дітьми необхідних знань (дитина має розуміти чому в різних ситуаціях вона приймає те чи інше рішення). І звісно, заохочуємо творчу рухову активність дітлахів.

Подані нижче ігри ми пропонуємо своїм вихованцям для ознайомлення з основами гри і тренування.

Структура заняття з гри у флорбол

- Розминка (ходьба, біг, ходьба);

- Ознайомлення дітей з новим матеріалом (показ, повторення дітьми, акцен­тування уваги на якості виконання рухів, введення в ігрову вправу);

- Повторення і закріплення вже відомого матеріалу і вдосконалення наявних ру­хових навичок у процесі ігор та вправ;

- Гра за спрощеними правдами;

- Заключна частина (ігри на релаксацію)

Ігри з елементами флорболу

Знайомство з м'ячем

Мета.Навчати дітей керувати ключкою і м'ячем, вільно пересуваючись по майданчику.

Матеріал:ключки та м'ячі за кількістю дітей.

Хід гри. Усі діти розташовуються на майданчику на відстані 3-4 м один від одного з ключками і м'ячами. За сигналом гравці починають вільно вести м'яч, намагаючись не зіштовхнутись. За ін­шим сигналом діти мають зупинитися.

Дозування: 3-4 хв.

Ведення м'яча між фішками (естафета)

Мета. Удосконалювати техніку ведення м'яча.

Матеріал: ключки та м'ячі за кількістю ді­тей; різнокольорові фішки — 20 шт.

Хід гри. Діти стають у чотири колони, на­впроти кожної колони на відстані 50-60 см роз­міщені фішки. За сигналом гравець обводить ключкою м'яч між фішками і так само поверта­ється назад, передаючи естафету іншому грав­цеві. Перемагає команда, яка технічно правильно і швидше за інших закінчила естафету.

Варіанти: описану і всі наступні естафети мож­на проводити з футбольними та баскетбольними м'ячами (при цьому діти ведуть м'яч як футбо­лісти і баскетболісти). Це збагачуватиме рухові вміння й навички малят і сприятиме удосконален­ню техніки володіння м'ячем.

Дозування:3-5 разів.

"Квач" з м'ячем

Мета.Удосконалювати техніку ведення, зу­пинки та обведення м'яча ключкою.

Матеріал: ключки та м'ячі за кількістю дітей.

Хід гри. Гравці об'єднуються в пари і ви­значають, хто з них наздоганятиме, а хто тікати­ме. За сигналом гра починається, при цьому всі учасники безперервно ведуть ключкою м'яч так, щоб він не "тікав" від ключки. Гравець, який на­здогнав утікача і доторкнувся до нього вільною рукою, міняється з ним ролями.

Дозування: 2 хв.

Влуч у ціль

Мета: Удосконалювати техніку ведення м'яча. Вчити точно влучати в ціль.

Матеріал: ключки та м'ячі за кількістю ді­тей; мінімум двоє воріт; 8 фішок.

Хід гри. Діти утворюють кілька команд. За сигналом гравці обводять м'яч навколо кількох фішок і б'ють по воротах. Кожен малюк підрахо­вує, скільки м'ячів забив у ворота, встановлює свій власний рекорд.

Дозування: 3-5 разів.

Обведи навколо себе і передай

Мета. Навчати дітей ведення м'яча навколо себе і точності в передачі та прийомі м'яча.

Матеріал: малі обручі; ключки та м'ячі за кількістю дітей.

Хід гри. Діти об'єднуються в пари, відхо­дять одне від одного на зручну для них відстань, але не менше 3-4 м. Стають у малі обручі, за сигналом ключкою обводять м'ячі в один і по­тім в інший бік навколо обруча, на­зивають ім'я свого друга і одночас­но передають одне одному м'яч.

Дозування: 3-4 хв.

Хокейне містечко

Мета. Удосконалювати техніку ведення м'яча, передачі та кидків по воротах.

Матеріал: ключки та м'ячі за кількістю дітей; 20 фішок; 2 малі об­ручі; 1 ворота.

Хід гри. Діти стають у коло­ну і за сигналом один за одним починають долати перешкоди, які трапляються в хокейному містечку. Можна ускладнювати і спрощувати смугу перешкод залежно від рівня підготовленості дітей.

Дозування: 3-5 разів.

Два на одного

Мета.Удосконалювати техніку ведення м'яча, передачі та кидків по воротах. Учити дітей взаємодіяти у грі.

Матеріал: ключки за кількістю дітей; хус­тинки двох кольорів — 5 шт; 1 ворота і 1 м'яч.

Хід гри. Завдання двох гравців: починаючи з середини майданчика, взаємодіючи, передава­ти одне одному м'яч, обвести захисника і заби­ти м'яч у ворота. Завдання захисника — не дати можливості забити м'яч.

Варіанти: гра на два, три на одного і т. ін.

Дозування:по 30 с, 3-5 разів.

Песик

Мета. Навчати дітей взаємодіяти у грі. Удо­сконалювати техніку передачі м'яча.,

Матеріал: ключки за кількістю дітей; 1 м'яч.

Хід гри. Діти шикуються у велике коло або квадрат залежно від кількості гравців. У колі з дітей вибирається від одного до трьох "песи­ків". Дуже важливо, щоб на початку "песиком" був тренер. За сигналом гравці у великому колі.

Усі ці ігри сприяють оволодінню дітьми елементарними вміннями працювати з ключкою і м'ячем, вести м'яч, робити влучні кидки.

Варто вчит дітей взаємодіяти між собою на ігровому полі. Це непросто, оскільки діти не дуже люблять розлучатися з м'ячем і біжать за ним юрбою, в одному напрямку. Відсутність ігро­вих комбінацій і малюнка гри ускладнює роботу з дітьми, тому слід ретельно, терпляче, в ігровій формі формувати необхідні вміння, у цьому дуже допомагають ігри, в яких діти передають м'ячі й діляться одне з одним: "Обведи і передай м'яч", "Два на одного", "Песик".

Водночас слід пояснювати, що таке команда, що означає поступитися своїми інтересами за­ради інтересів усієї команди, для чого необхідна взаємодія гравців.

Важливо також формувати у малят адекватне ставлення до перемоги і поразки. Діти мають усвідомлювати, що здобувши перемогу, треба щиро подякувати гравцям іншої команди за гру, побажати їм успіху. У випадку поразки пояснюємо вихованцям, що навчання на власних помилках – величезний досвід формування характеру, і в кожної дитини, незалежно від результату, є свій особистий рекорд. Головне ж те, що коли вона грає, то вже є переможцем власних лінощів, невпевненості та інших негативних якостей.

Мета тренувального процесу – не виграш за будь-яку ціну, а насамперед формування правильних, добрих цінностей.

Е менш важливою є готовність тренера виховувати самого себе, адже які б правильні речі він не говорив, діти наслідуватимуть те, що він робить, а не те, що говорить.

Впровадження здоров’язберігаючих технологій в роботу дошкільного навчального закладу

На сучасному етапі розвитку суспільства необхідні радикальні зміни в стратегії формування здоров'я людини, починаючи з перших днів життя. В основі цієї стратегії повинна бути покладена прогресивна філософія здорової особистості, що розвивається в сприятливих умовах в процесі самопізнання, саморозвитку і самореалізаці. На думку деяких фахівців, суспільству слід сконцентрувати більше уваги на дитячому періоді життя, оскільки саме цей період визначає розвиток потенційних можливостей дорослої людин. Дитина здійснює більш напружену, ніж дорослий роботу по саморефлексії, самоконтролю і саморегулюванню. Якщо дитина пасивна в цьому віці, то деформується його соціалізація і руйнується здоров'я.

Формування здоров'я слід здійснювати так, щоб дитина сама була залучена до цього процесу, який повинен проходити в умовах, що виховують потребу в здоровому способі життя і самовдосконаленні. Необхідно допомогти кожній дитині бути уважнішим до себе, навчити його усвідомлювати своє здоров'я і свої можливості. Усвідомлюючи себе, дитина навчиться розуміти поведінку інших людей і правильно організовувати свою поведінку в суспільстві, що позитивно відіб'ється на його етичній зовнішності.

Вся обстановка і оточення дитини повинні сприяти усвідомленню важливості зміцнення свого здоров'я. Виховуючи у кожної дитини усвідомлене відношення до свого здоров'я, суспільство закладає міцні основи всієї держави і забезпечує його безпеку.

Система безперервної освіти – в сім'ї, в дошкільному навчальному закладі і в школі повинна бути орієнтована на формування у дітей валеологічно обгрунтованого способу життя. У цій системі безперервної освіти системоутворюючим чинником є етично-освітній компонент педагогічного процесу, який сприяє формуванню уміння активізувати генетично закладені, потенційно присутні біоенергетичні і морфологічні можливості організму. Реалізація цього процесу на високому рівні можлива тільки за наявності специфічних знань батьків, вихователів і самої дитини. Тільки в цьому випадку дитина зможе реалізувати своє право на освіту, яка сприяє зміцненню здоров'я.

В основу формування валеологічної культури кожної дитини повинна бути покладена ідея індивідуальної філософії здоров'я на основі придбання знань, умінь і навичок в процесі дошкільного навчання. У зв'язку з цим необхідне переосмислення педагогічної діяльності, яка повинна передбачати формування валеологічної культури з дитячих років, а в педагогічному процесі повинні переважати пріоритети здорового способу життя і зміцнення здоров'я.

Виходячи з цих ідей, слід планувати навчання і виховання дітей в дошкільному закладі так, щоб кожна дитина змогла реалізувати свої спадкові можливості.

Особливо важливе значення набуває формування у дітей мотивації і потреби в зміцненні здоров'я, а також отримання валеологічної освіти батьків, включаючи уміння і навички оздоровлення дитини з перших днів його життя.

В процесі дошкільної освіти і виховання необхідно враховувати закономірності еволюційного розвитку людини, дотримуючись принципів природовідповідності, гуманізації освіти, інтеграції валеологічної освіти і особистоорієнтованого виховання, систематичності і спадкоємності, індивідуалізації і диференціації, єдності розумового і фізичного розвитку.

При розробці технології формування здорової життєдіяльності дітей необхідно враховувати закономірності розвитку домінуючих базових потреб в процесі дорослішання людини. Відомо, що в ієрархії основних потреб кожного індивіда завжди є головні для кожного вікового періоду потреби, які визначають зміст поведінкової діяльності. У дошкільному віці провідною біологічною потребою є рухова активність у поєднанні з потребою в задоволенні, насолоді і самоствердженні. Тому вельми перспективним є формування валеологічної культури і здорової життєдіяльності на заняттях фізичними вправами, включаючи рухливі й спортивні ігри, де повністю реалізується потреба в русі, так сильно виражена в дитячому віці.

Саме потреба в русі є тією основою, яка повинна бути покладена в процес формування умінь і навичок здорової життєдіяльності і мотивації на здоров'я. Валеологічна грамотність і фізична культура дитини повинні бути закладені як фундамент, на якому формуватимуться здорова життєдіяльність і здоровий стиль життя.

Первинні базові потреби як внутрішня спонука, що викликає активність дитини, є мотивом поведінки на початковому етапі навчання здоровому способу життя. Під впливом педагогічних дій і створення наочно-інформаційного середовища (при правильній організації навчально-виховного процесу) первинні базові потреби перебудовуються і перетворюються на вторинні спонуки, коли дії дитини стають самомотивуючими, з'являється установка на зміцнення здоров'я. Проте міцність такої установки залежить від формування мотивації на здоров'я, яка може бути створена на основі спеціальної організованої роботи, навчальній валеологічній грамоті і що створює уявлення про своє здоров'я й здоров'я оточуючих, а також освоєння навичок забезпечення здорової життєдіяльності.

Головною умовою гармонійного розвитку дитини повинні бути задоволення базових потреб дітей в процесі фізкультурної діяльності і формування основних компонентів здоров'я в сім'ї й в дошкільних навчальних закладах. У разі незадоволення цих потреб розвиток дітей буде сповільненим, а здоров'я – послабленим.

Вирішувати ці завдання слід не традиційним шляхом з використанням командно-примусових методів, які домінують сьогодні на уроках фізкультури, а прогресивними методами формування валеологічної культури у дитини через пізнання самого себе, створення здоров'яформуючих умов і отримання навичок у фізичному самовдосконаленні.

Основними складовими такої методики навчання і виховання повинні бути наступні компоненти:

· інформаційно-пізнавальний, такий, що створює уявлення про своє здоров'я і способи його зміцнення;

· творчо-діяльний, такий, що включає практичні дії із залучення дитини до цінностей здорового способу життя;

· потребо-мотиваційний, такий, що відображає поведінкову діяльність дитини по забезпеченню здорової життєдіяльності.

Сформованість перерахованих вище компонентів можна оцінити за наступними показниками:

· рівню знань основного програмного матеріалу;

· умінню і навичкам організації здорової життєдіяльності;

· звичкам до валеологічно обгрунтованої поведінки.

Усі компоненти цієї цілісної системи знаходяться в тісному взаємозв'язку. Наприклад, інформаційно-пізнавальний компонент реалізується не шляхом механічного заучування, а в процесі пізнавальної активності самої дитини, шляхом створення валеологічної обстановки і організації діяльнісного підходу, який включає дитину в процес здоров'ятворчості та здоров'ятворення. Усвідомлення дитиною своєї цінності і значущості є провідною ідеєю у такій творчій діяльності. Успішність цієї діяльності в значній мірі залежить від створення наочно-інформаційного освітнього середовища, що забезпечує саморозвиток дітей.

Валеологічне забезпечення життєдіяльності людини слід розглядати і описувати в трьох аспектах: біологічному, психологічному і соціальному. Відповідно до цього здоров'я можна представити в цих же аспектах, що формують фізичне, психічне і етичне здоров'я.

Згідно думці Т.К. Зайцева в узагальненому вигляді критерії здоров'я можна виразити наступними фразами: для фізичного – “я можу”, для психічного – “я хочу”, для етичного – “я повинен”. Основним в розвитку здорової дитини є духовно-етичний компонент здоров'я, що визначає його душевний комфорт, уміння грати і співробітничати з друзями і близькими. Проте духовно-етичний компонент тісно взаємозв'язаний з фізичним здоров'ям.

Вся система дошкільної освіти і виховання повинна формувати у дитини відношення до власного здоров'я як найбільшої цінності, від якої залежать його майбутні успіхи і благополуччя. Без виховання у дітей усвідомленого відношення до свого здоров'я неможливо зберегти той потенціал здоров'я, який був закладений у дитини при народженні.

Педагогічні методи повинні бути звернені до свідомості кожної дитини через систему знань про здоровий спосіб життя і формування валеологічної культури, а також вихід на підсвідомість через формування звичок і навичок здорової життєдіяльності.

РАНКОВА ГІМНАСТИКА

Про користь ранкової гімнастики

Коли приходить час прокидатися, ендокринна система і гормони починають готувати тіло людини до зарядки. Гормональний фон регулює кров'яний тиск, роботу серця і забезпечує приплив крові до м'язової системи.

Піклуючись про своє здоров'я, дуже важливо дотримуватися режиму нічного сну. Ранній відхід до сну і раннє пробудження є фізіологічно обгрунтованим. Повноцінний нічний відпочинок зміцнює здоров'я і забезпечує організм необхідною енергією на весь день. Звичка рано вставати з метою виконання ранкової гімнастики не тільки формує дисципліну, а є природною з точки зору фізіологіїі людини.

Завдяки ранковим вправам фізична активність і хороша форма тіла зберігається на довгі роки. Саме ранкова гімнастика запускає захисні механізми і системи забезпечення нормальної життєдіяльності людського організму.

Ранкова гімнастика приносить користь як організму в цілому, так і кожному органу окремо: вона допомагає здобути гарну поставу, розвиває м'язову систему, приводить до норми органи дихання, зміцнює нервову систему, сприяє поліпшенню роботи серця і судин, покращує рухливість суглобів і кровообіг, збільшує гнучкість тіла. А деякі психологи стверджують, що зарядка підвищує особистісну самооцінку. Активізуючи фактично весь організм, ранкова гімнастика істотно зміцнює здоров'я.

Чому її роблять саме зранку, теж пояснюється користю для тіла: в момент сну кров у судинах починає циркулювати набагато повільніше, серцебиття також знижує ритм. Загальмованість впливає і на нервову систему, тому в момент пробудження людина ще не готова до очікуваних навантажень: у неї знижена чутливість, швидкість реакції, розумова і фізична діяльність.

Помічено, що відновлення всіх функцій без ранкової гімнастики може тривати близько 2-3 годин. Тоді як з ранковою гімнастикою робота організму швидко приходить до норми. За даними досліджень клітини головного мозку, отримавши заряд бадьорості, зберігають свою високу активність протягом наступних десяти годин, що сприяє плідній роботі всього організму.

Щоденна ранкова гімнастика сприяє збереженню здоров'я. Вона дозволяє підтримувати непогану фізичну форму день у день. Гімнастика призводить до стану сталості та безтурботності. Людина стає більш стриманою в емоціях, у неї з'являється витримка.

Крім того, постійні заняття ранковою гімнастикою гальмують процеси старіння, збільшують тонус, сприяють обміну речовин, регулюють і стабілізують вагу, тому що ендорфіни не тільки покращують настрій, а й перешкоджають переїданню.

Дуже важливий і той факт, що з ранку ваша свідомість не зайнята ніякими відволікаючими питаннями і проблемами, які накопичувались протягом дня. Тому ви легко задаєте собі позитивний настрій.

Ранкова гімнастика повинна проводитися в добре провітреній кімнаті, а якщо дозволяють умови - на свіжому повітрі. Виконувати вправи слід в легкому, не стискаючому рухів одязі. Після ранкової гімнастики рекомендують водні процедури – вологе обтирання, обмивання, прийом душа, влітку - купання.

Комплекс ранкової гімнастики №1

(без предметів)

1. «Вушка»

В. п.: стоячи, ноги на ширині плечей, руки на поясі, дивитися вперед.

Виконання: 1 - нахил голови до правого плеча, плечі не піднімати.

2 - повернуться у в. п.

3 - нахил голови до лівого плеча, плечі не піднімати.

4 - повернуться у в. п.

Повторити: по 3 рази у кожну сторону.

2. «Нахили - пружинки»

В. п.: стоячи, ноги на ширині плечей, руки вниз.

Виконання: 1 - підняти руки вгору.

2-5 – пружні нахили вперед, руки тримати прямо, не опускати.

6 - повернутися у в. п.

Повторити: 4 рази.

3. «Струнка»

В. п.: основна стійка, руки на пояс.

Виконання: 1 - піднятися на носки, витягнутися вгору, як струнка.

2 – повернутися у в. п.

Повторити: 5 разів.

4. «Дістань до п'ятки»

В. п.: стоячи, ноги нарізно, руки вниз.

Виконання: 1 - прогинаючись назад, трохи зігнувши коліна, намагатися правою рукою дотягнутися до п'ятки правої ноги.

2 - повернуться у в. п.

3 - те ж лівою рукою і ногою.

4 – повернутися у в. п.

Повторити: по 2 рази в кожну сторону.

5. «Коники»

В. п.: основна стійка, прямі руки вперед.

Виконання: 1 - підняти праву ногу, зігнуту в коліні, відтягнути носок вниз, з одночасним махом обох прямих рук назад.

2 - повернуться у в. п.

3 - підняти ліву ногу, зігнуту в коліні, відтягнути носок вниз, з одночасним махом обох прямих рук назад.

4 - повернуться у в. п.

Повторити: по З рази кожною ногою.

6. «Підскоки»

В. п.: стоячи, ноги паралельно, руки на поясі.

Виконання: 1-10 - підскоки на двох ногах. Ходьба на місті з махами руками (марширування).

Повторити: 3 рази.

Комплекс ранкової гімнастики №2

«Подорож по морю – океану» (ігровий, без предметів)

Вступна частина: «Йдемо на пристань»

Ходьба по колу (вперед-назад, на місці), зкресним кроком, задом-наперед, на носках, на п'ятах, по-ведмежому (на зовнішній стороні стопи). Зміна виду ходьби за сигналом. Легкий біг (можна на місці).

1. «Де корабель?»

В, п .: основна стійка, руки на поясі, дивитися вперед.

Виконання: 1 - поворот голови вправо.

2 - повернутися у в .п.

3- поворот голови вліво.

4 - повернутися у в. п.

Повторити: по З рази в кожну сторону.

2. «Багаж»

В. п .: стоячи, ноги на ширині плечей, руки вниз.

Виконання: 1 - кисті рук стиснути в кулаки.

2 - руки підняти в сторони.

3 - руки опустити.

4 - повернутися у в. п.

Повторити: 4 рази.

3. «Вгору-вниз»

В. п .: сидячи на підлозі, руки зігнути, опора на лікті.

Виконання: 1 - підняти обидві ноги вгору.

2 - повернутися у в. п.

Повторити: 4-5 разів.

4. «Хвилі»

В. п .: стоячи, ноги на ширині плечей, руки вниз.

Виконання: 1-2 - круговий рух прямою правою рукою.

3-4 - круговий рух прямою лівою рукою.

5 - повернутися у в. п.

Повторити: 4 рази.

5. «Драїмо палубу»

В. п .: стоячи, ноги на ширині плечей, руки вниз.

Виконання: 1-3 - нахил вперед; махи прямими опущеними руками вправо-вліво (намагатись дістати руками до підлоги).

4 - повернутися у в. п.

Повторити: 4-5разів.

6. «А коли на морі качка»

В. п.: стоячи, ноги нарізно, руки вниз.

Виконання: 1-2 - руки в сторони; випад вправо, права нога зігнута в коліні.

3-4 - руки в сторони; випад вліво, ліва нога зігнута в коліні.

Повторити: 4-5 разів.

Завершує комплекс ходьба з підніманням рук в сторони-вгору, поступово сповільнюючи темп.

Комплекс ранкової гімнастики №3

«На кораблі» (ігровий, без предметів)

Вступна частина

Дорослий повідомляє дітям, що сьогодні зарядка буде проходити на кораблі.

1. «По мотузяній драбині»

Дорослий: «Піднімемось мотузяною драбиною». Потім пояснює вправу й показує рухи.

В. п .: стоячи, ноги на ширині плечей, руки вниз.

Виконання: 1-2 - підняти ліву ногу, зігнуту в коліні, доторкнутися до неї ліктем правої руки.

3-4 - підняти праву ногу, зігнуту в коліні, доторкнутися до неї ліктем лівої руки.

Повторити: 6 разів.

2. «Качка»

Дорослий пояснює: «Корабель пливе по хвилях, тому зовсім не дивно, що палуба під ногами хитається».

В. п .: стоячи, ноги нарізно, руки на поясі.
Виконання: 1 - перенести вагу тіла на праву ногу, зігнуту в коліні; ліву ногу на носок.

2 - повернутися у в. п.

3 - перенести вагу тіла на ліву ногу, зігнуту в коліні; праву ногу на носок.

4 - повернутися у в. п.

Повторити: по З рази в кожну сторону.

3. «Рибка»

Дорослий запитує: «Яких тварин ми обов'язково побачимо в морі?»

Діти відповідають. Дорослий: «Правильно! Звичайно ж, багато рибок».

В. п .: лежачи на животі, прямі руки витягнути вперед.

Виконання: 1-2 - одночасно підняти прямі руки і ноги; потягнутися вгору.

3-4 - повернутися у в. п.

Повторити: 4 рази.

4. «Палуба - трюмо»

Дорослий: «Зараз ми пограємо в гру "Палуба - трюм". Коли я говорю: "Палуба" – ви випрямляєтесь, а коли кажу: "Трюм" - ви присідаєте. Слово "трюм" вимовляєте разом зі мною».

В. п .: основна стійка, руки на поясі.

Виконання: 1 - присісти на носках, спина пряма, коліна в сторони, руки вперед. (Дорослий і діти вимовляють: «Трюм»,)

2 - повернутися у в. п. (Дорослий вимовляє: «Палуба».)

Повторити: 6-8 разів.

5. «Маяк»

Виконання: 1 - стрибком розставити ноги в сторони, одночасно зробити хлопок над головою.(Дорослий вимовляє: «Вогонь запалився».)

2 - повернутися у в. п. (Дорослий вимовляє: «Вогонь згас».)
Повторити: 6-8 разів.

Заключна частина

Дорослий: «Ось, і закінчилося наша подорож. Повертаємося додому».

Завершує комплекс ходьба з вправами для рук: руки вперед, руки за голову, руки в сторони і т.д.

Тривалість: до 1 хвилини.

Комплекс ранкової гімнастики №4

«Чапля» (ігровий, без предметів)

1. «Чапля махає крилами»

В. п .: основна стійка.

Виконання: 1-3 - піднявши руки в сторони, зробити ними на рівні плечей три хвилеподібні рухи, злегка згинаючи та випрямляючи лікті. При згинанні ліктів кисті рук опускаються, при випрямлені - піднімаються.

4 - хвилеподібним рухом випрямити руки.

5-6 - повільно опустити руки, зігнуті в ліктях, через сторони зі словом «вни-и-и-з» (видох); кисті рук при цьому злегка підняти.

7 - витримка.
Повторити: 4 рази в повільному темпі.

2. «Чапля хлопає крилами»

В. п .: ноги нарізно, руки вниз.
Виконання: 1 - поворот тулуба в ліву сторону, прямими руками плескаючи по боках; ноги нерухомо.

2 - повернутися у в. п.

3 - поворот тулуба в праву сторону, прямими руками плескаючи по боках; ноги нерухомо.

4 - повернутися у в. п.
Повторити: по 4 рази в кожну сторону.

3. «Чапля нахиляється за рибою»

В. п .: ноги нарізно, руки вниз, висять.

Виконання: 1 - нахил вперед, прямі руки одночасно відводити назад, коліна не згинати, дивитися вперед.

2 - повернутися у в. п.
Повторити: 6 разів.

4. «Чапля стоїть на одній розі»

В. п .: основна стійка, руки на поясі.

Виконання: 1 - підняти ліву ногу, зігнуту в коліні, відтягнувши носок вниз; руки в сторони.

2 - повернутися у в. п.

3 - підняти праву ногу, зігнуту в коліні, відтягнувши носок вниз, руки в сторони.

4 - повернутися у в. п.
Повторити: 4 рази обома ногами.

5. «Чапля танцює»

В. п .: основна стійка, руки на поясі.

Виконання: 1-4 - присідання на зігнутій правій нозі, виставляючи ліву ногу на п'ятку вперед, з одночасним підніманням і опусканням рук, злегка зігнутих у ліктях.

5 - ипрямитися.

6 - витримка. Те ж з лівої ноги.

Повторити: 4 рази обома ногами.

Завершує комплекс ходьба по колу з використанням рухів з вправи «Чапля махає крилами».

Комплекс ранкової гімнастики №5

(з гімнастичною палицею)

1. «Палицю вгору»

В. п .: стоячи, ноги на ширині плечей, гімнастична палиця в руках (тримати її хватом ближче до кінців) - опущена вниз.

Виконання: 1 - прямими руками підняти палицю вгору.

2 - опустити палицю на плечі.

3 - прямими руками підняти палицю вгору.

4 - повернутися у в. п.
Повторити: 5 разів.

2. «Нахили вперед»

В. п .: стоячи, ноги ширше плечей, руки з палицею опущені.

Виконання: 1 - нахил вперед, палицю тримати перед собою, голову не опускати, коліна не згинати.

2 - повернутися у в. п.
Повторити: 5 раз.

3. «Повороти»

В. п .: стоячи, ноги нарізно, руки з палицею попереду.

Виконання: 1 - поворот праворуч, руки з палицею не опускати, сказати: «вправо».

2 - повернутися у в. п.

3 - те ж у ліву сторону, сказати: «Ліворуч».

4 - повернутися у в. п.
Повторити: по З рази в кожну сторону.

4. «Переступання»

В. п .: стоячи, ноги паралельно, руки з палицею внизу.

Виконання: 1 - тримаючи палицю якомога ближче до кінців, переступити через неї (не випускаючи її з рук) правою ногою; голову не опускати.

2 - повернутися у в. п.

3 - тримаючи палицю якомога ближче до кінців, переступити через неї (не випускаючи її з рук) лівою ногою; голову не опускати.

4 - повернутися у в. п.

Повторити: 3 рази кожною ногою.

5. «Перестрибування»

В. п .: стоячи, ноги паралельно, руки на поясі, гімнастична палиця на підлозі.

Виконання: 1 - 10 - стрибки на двох ногах через палицю (стрибнути вперед, розвернутися, знову стрибнути вперед, розвернутися)
Ходьба з махами руками (марширування).

Повторити: 3 рази.

Комплекс ранкової гімнастики №6

(з косичкою-шнуром довжиною 60-70 см)

1. «Косичка вгору»

В. п .: стоячи, ноги на ширині плечей, косичку тримати обома руками за спиною внизу.

Виконання: 1 - підняти косичку назад-вгору, голову не опускати, руки прямо, рух від плеча.

2 - повернутися у в. п.
Повторити: 5 разів.

2. «Нахили в сторони»

В. п .: стоячи, ноги ширше плечей, руки з косичкою опущені.
Виконання: 1 - підняти прямі руки з косичкою вгору. 2 - нахил в ліву сторону, руки тримати над головою, лікті не згинати.

3 - випрямитися, руки з косичкою вгору.

4 - повернутися у в. п.

Те ж в праву сторону.

Повторити: по 3 рази в кожну сторону.

3. «Трикутник»

В. п .: лежачи на спині, косичка в руках (на стегнах).

Виконання: 1 - одночасно підняти прямі руки і ноги, доторкнутися носками до косички (зробити «трикутник»), плечі від підлоги не відривати.

2 - повернутися в і. п.

Повторити: 5 раз.

4. «Переклади косичку»

В. п .: основна стійка, косичка в правій руці, руки опущені, висять.
Виконання: 1 - руки в сторони.

2 - з'єднати руки попереду, перекласти косичку в ліву руку,

3 - руки в сторони.

4 - повернутися у в. п. Те ж іншою рукою.
Повторити: 3 рази кожною рукою.

5. «Покласти косичку далі»

В. п .: ноги ширше плечей, косичка в обох руках, внизу.

Виконання: 1 - нахил, покласти косичку якнайдалі перед собою, коліна не згинати.

2 - випрямитися, руки опущені.

3 - нахил вперед, підняти косичку.

4 - випрямитися.

Повторити: 3 рази.

6. «Стрибки через косички»

В. п .: основна стійка боком до косички, косичка лежить на підлозі.

Виконання: 1-8 стрибки двома ногами боком через косичку, трохи просуваючись вперед. Ходьба, руки на поясі.

Повторити: З рази.

ФІТБОЛ-ГІМНАСТИКА. ЗАНЯТТЯ

Зміст заняття (30 хвилин)

Обладнання: м'ячі за кількістю осіб в групі (м'яч підбирається з урахуванням ростових параметрів), килимки за кількістю дітей, магнітофон, диски, касети з музикою.

Підготовча частина (10 хвилин)
Виконується сидячи на м'ячі з пружними рухами. Розминка проводиться під веселу дитячу музику. Під час розминки виконуються вправи для всіх основних груп м'язів, починаючи з голови і закінчуючи ногами.
вправи:
• Гра під музику («Аеробіка для малят»).
• Нахили головою вперед-назад і вправо-вліво. Темп повільний.

• Повороти головою направо-наліво. Темп повільний.
• Кругові обертання руками вперед і назад. Темп середній.
• Нахили тулуба вправо-вліво. Темп середній.
• Повороти тулуба направо-наліво. Темп середній.
• "Драбина" - піднімати руки по черзі на пояс, на плечі, вгору, два хлопки руками і назад по черзі так само (плечі, пояс, два хлопки внизу по м'ячу). Поступово темп вправ можна збільшувати.
• Ходьба сидячи на м'ячі вперед-назад (не відриваючи сідниці від м'яча). Пройти якомога далі. Спина пряма.
• Ходьба сидячи на м'ячі вправо-вліво (не відриваючи сідниці від м'яча). Пройти якомога далі. Спина пряма.
• Стрибки на м'ячі якомога вище відриваючись від статі
• Стрибки сидячи на м'ячі навколо себе (підстрибуємо, поступово переставляючи ноги і рухаємося по колу).

Основна частина (15 хвилин)
Виконується в положенні сидячи на м'ячі, стоячи, лежачи на м'ячі (на спині і животі), лежачи на килимку (на спині і животі).

Вправи стоячи:
• Стоячи на килимку, м'яч в руках. Піднімання прямих рук з м'ячем вгору-вниз (5-10 разів)

• Стоячи на килимку м'яч в руках. Повороти тулуба вправо-вліво (руки з м'ячем на рівні грудей) <Рісунок4>.
• "Маятник". Руки з м'ячем праворуч зверху, опускаємо їх вниз і піднімаємо вліво вгору <Рісунок5>.
• Ходьба по колу, тримаючи м'яч над головою (руки прямі). Можна ходити по колу, а можна "змійкою", поступово, то збільшуючи, то зменшуючи темп.
• Відбиття м'яча однією рукою, двома і по черзі на місці і в русі.

• Кидання м'яча вгору і ловля його. Також вправу можна виконувати в парах.
• Катання м'яча один одному.
• Стоячи на одній нозі, друга на м'ячі. Утримання рівноваги. Ноги прямі. Руки в сторони.
• Стоячи на одній нозі, друга на м'ячі. Катання м'яча вперед-назад і (або) вправо-вліво.
• Стоячи на одній нозі, друга на м'ячі. Присідання 5 разів. Руки в сторони. Ноги в колінах прямі.
• Стоячи, ноги на ширині плечей, руки торкаються м'яча. Прокатування м'яча вперед і назад, не відриваючи ноги від підлоги (коліна прямі). Потрібно прокатати м'яч якнайдалі.

Вправи, сидячи на м'ячі:
• Перекати з шкарпеток на п'яти. Руки в сторони.
• Сидячи на м'ячі (п'яти і гомілку якомога ближче до м'яча), ноги відірвати від підлоги і утримувати рівновагу якомога довше. Руки в сторони.
• Ходьба вперед, не відриваючи сідниці від підлоги, поступово опускаючи спину на м'яч. Лежачи на м'ячі утримувати рівновагу (руки в сторони), потім поступово піднімаючись йти назад.

Вправи, лежачи на килимку, на спині:
• Лежачи на килимку, на спині м'яч під ногами. Катання м'яча, вперед-назад згинаючи і випрямляючи ноги.
• Лежачи на килимку, на спині м'яч під ногами. Піднімання і опускання ніг по черзі. Ноги прямі.
• Лежачи на килимку, на спині, м'яч обхопити ногами з двох сторін. Піднімання і опускання прямих ніг. Руками можна триматися за килимок.
• Лежачи на килимку, на спині м'яч під ногами, руками триматися за підлогу. Піднімання і опускання тазу.

Вправи, лежачи на килимку, на животі:
• Лежачи на килимку, на животі руки попереду з м'ячем. Піднімання і опускання тулуба (по можливості підніматися якомога вище). Можна утримувати положення нагорі кілька секунд.
Вправи, лежачи на м'ячі, на животі:
• "качалочками". Стоячи на колінах, перекат на м'ячі вперед на прямі руки і повернутися назад на коліна.
• Лежачи на животі, на м'ячі, руками впертися в підлогу, ноги прямі не стосуються статі. Тулуб паралельно підлозі. Утримувати рівновагу кілька секунд.
• Лежачи на животі, на м'ячі, руками впертися в підлогу, згинати і випрямляти ноги по черзі і одночасно. Ноги не стосуються статі.
• Лежачи на животі, на м'ячі, ходьба на прямих руках вперед і назад. Ноги прямі паралельно підлозі.
• "Літак". Лежачи на животі, прямими ногами впертися в підлогу, спину підняти якомога вище, руки в сторони. Утримувати позу кілька секунд.

Вправи, лежачи на спині, на м'ячі:
• "Зірочка". Лежачи на спині, на м'ячі, впертися прямими ногами в підлогу, руки в сторони. Утримувати положення кілька секунд.
• Перекати на спині вперед-назад. Лежачи на спині, на м'ячі, впертися прямими ногами в підлогу, руки в сторони. Виконувати згинання та розгинання ніг.
• "Місток" на м'ячі виконується за допомогою педагога, який підтримує і страхує дитини. Під час виконання вправи потрібно відштовхнутися ногами від підлоги, виконати перекат назад на м'ячі і поставити руки на підлогу. Спочатку можна виконувати тільки перекати на руки і назад, відштовхуючись від підлоги то руками, то ногами.

Заключна частина (5 хвилин)

У заключній частині виконуються дихальні вправи стоячи, сидячи на м'ячі, лежачи на м'ячі і рухливі ігри з фітболом.

Дихальні вправи (Казьмін В. Д., 2000)
• Дихайте тихо, спокійно і плавно
В. П.: стоячи, сидячи, лежачи (очі краще закрити). Зробити повільний вдих через ніс, пауза (хто скільки зможе), потім плавний видих через ніс (5-10 разів).
• Подихайте однієї ніздрею
В. П.: сидячи, стоячи, тулуб випрямлений, але не напружено. Праву ніздрю закрити вказівним пальцем правої руки. Лівою ніздрею зробити тихий тривалий вдих. Відкрити праву ніздрю, а ліву закрити вказівним пальцем лівої руки, через праву ніздрю зробити тихий видих (3-6 разів).
• "Повітряна куля"
В. П.: лежачи на спині, тулуб розслаблено, очі закриті, долоні на животі. Зробити повільний плавний вдих без будь-яких зусиль; живіт повільно піднімається вгору і роздувається, як круглий кулю. Зробити повільний плавний видих; живіт повільно втягується (4-10 разів).
• "Повітряна куля" в грудній клітці
В. П.: лежачи, сидячи, стоячи. Руки покласти на нижню частину ребер і сконцентрувати на них увагу. Зробити повільний рівний видих. Повільно виконувати вдих через ніс, руки повинні відчувати розпирання грудної клітини. На видиху грудна клітка знову повільно затискається двома руками в нижній частині ребер. М'язи живота і плечового пояса залишаються нерухомими (6-10 разів).
• "Повітряна куля" піднімається вгору

В. П .: лежачи, сидячи, стоячи. Руки покласти між ключицями і сконцентрувати увагу на них і плечах. Виконання вдиху і видиху зі спокійним і плавним підняттям і опусканням плечей (4-8 разів).
• "Вітер"
В. П.: лежачи, сидячи, стоячи, тулуб розслаблено. Зробити повний вдих, випинаючи живіт і грудну клітку; затримати дихання на 3-4 секунди; крізь затиснуті губи з силою випустити повітря декількома уривчастими видихами.
• "Веселка, обійми мене"
В. П.: стоячи або в русі. Зробити повний вдих носом з розведенням рук в сторони; затримати дихання на 3-4 с; розтягуючи губи в усмішці, вимовляти звук "з", видихаючи повітря і втягуючи в себе живіт. Руки спочатку вперед, потім схрестити перед грудьми, як би обіймаючи плечі (3-4 рази).
• Повторити 3-5 разів вправа "Дихаємо тихо, спокійно і плавно".

Рухливі ігри з фітболом.

• "Паровозик"
Діти сідають на фітболи один за одним і перша дитина або педагог виконує роль машиніста. Він "везе" хлопців по залу в різних напрямках. Діти, підстрибуючи, пересуваються один за одним, підштовхуючи свій м'яч руками.
• "Гусениця"
Діти сідають на фітболи один за одним і являють, що руки - це ніжки гусениці, яка лежить на спині. Першій дитині дають в руки фітбол і він, прогнувшись назад, передає м'яч наступному дитині. Коли м'яч дійде до останнього гравця його починають передавати назад.
• "Швидкий і спритний"
Фітболи (на один менше ніж дітей) лежать по колу. Під веселу мелодію діти ходять навколо м'ячів. Як тільки припиниться музика, потрібно швидко сісти на м'яч. Кому не вистачило м'яча, вибуває з гри. Один м'яч забирається,і гра триває, так відбувається до тих пір, поки не залишиться один гравець (переможець).
Також можна використовувати і інші рухливі ігри, в яких можливе застосування фітболів.