.JPG)
Розвиток сенсомоторної сфери дітей з ЗНМ
Надруковано в журналі «Логопед» №12 (36), грудень 2013 року
Н.В. Крутикова, спеціаліст вищої категорії,
вчитель-логопед, ДНЗ №366, м. Харків
Логопеди часто стикаються із труднощами в розвитку сенсомоторної сфери в дітей з ЗНМ. Логопедичною практикою доведено профілактика, корекція сенсорної сфери дозволяє створити необхідний базис для розвитку мовлення. Сенсорика – це поняття, що узагальнює відчуття, сприйняття. Виникаючі на цій основі образи й подання є чуттєвим відбиттям дійсності, пов'язані із впливом предметів на органи чуттів. Інструментом пізнання просторово-тимчасових властивостей зовнішнього середовища І.М.Сєченов назвав «м'язове чуття». Слово дозволяє вивчити об'єкт, осмислить його, зрозуміти його сутність. У сприйнятті проявляється взаємозв'язок сенсорної й розумової діяльності індивіда. Поєднання різних знань є виховна система Марії Монтессорі, що визнає за кожною дитиною право на автономію, на свій темп роботи й свої способи оволодіння знаннями. Педагог у школі Монтессорі діє не прямо, а опосередковано через дидактичні матеріали. Предметно-просторове середовище сприяє розвитку умінь і навичок, що допомагають дитині в повсякденному житті обслуговувати себе в побуті. У дитини розвиваються увага, слух, пам'ять і інші важливі функції.
Залучення до соціуму за допомогою дидактичного матеріалу сприяє розвитку мовлення. На розвиток мовлення впливають розуміння, володіння монологом, уміння й бажання вести діалог. Непрямо впливають добре розвинені загальна та дрібна моторика. Розроблено алгоритм логопедичної роботи з формування сенсомоторних процесів у дітей з ЗНМ. Це сукупність дій (у системі дорослий – дитина), виконуючи які в строго установленому порядку, переборюють сенсомоторний дефіцит у дітей з різними варіантами мовниї патології. Алгоритм дає можливість логопедові здійснювати корекційно-освітній процес поетапно, інтегруючи колектив дітей, педагогів, батьків для рішення поставленого завдання.
Перший етап алгоритму - організаційний. Це узагальнення даних мовного та сенсомоторного розвитку дітей, отриманих за допомогою різних діагностичних методів і з різних джерел. Що дає можливість сформулювати логопедичний висновок і намітити індивідуальні програми корекційно-педагогічної роботи на рік. Програма може коректуватися в процесі роботи.
Другий етап - практичний. Це заняття з дитиною: підвищення корекційно-педагогічної компетенції вихователів, батьків.
Третій етапдозволяє визначити якість індивідуальної корекційної роботи з дитиною, намітити перспективу подальшого утворення для кожного.
Оптимізація корекційно-освітнього процесу, опирається на принципи:
· комплексності;
· поетапного формування навичок;
· диференційованого підходу .
Принцип комплексностідопомагає чітко визначити загальні й приватні завдання учасників корекційно-освітнього процесу. Загальні завдання спрямовані на розвиток особистості дитини з мовними порушеннями й на надання своєчасної й найбільш адекватним його потребам і можливостям діагностичної, профілактичної й корекційно-педагогічної допомоги. Приватні завдання специфічні для кожного учасника корекційно-освітнього процесу.
Принцип поетапного формування навичок правильного мовлення представляє цілеспрямований, спеціально організований шлях від першого етапу (настановного) до останнього (аналітичного).
Дидактичне вивчення логопедом структури порушень мовлення кожної дитини, аналіз причин відхилень і особливостей у його мовному й сенсомоторному розвитку дозволяє вибрати адекватні форми корекційного впливу. Дошкільні програми виховання й навчання дітей з порушеннями мовлення орієнтовані на активне використання групових, підгрупових форм роботи. Багаторічна практика переконала обов'язково використати адресні індивідуальні завдання. На основі принципу диференційованого підходу розроблені мікропрограми для індивідуальної й підгрупової роботи відповідно до обліку мовних, сенсорних порушень у дітей 5-6 років з ЗНМ.
Мікропрограми розроблені по темах, з постійним ускладненням завдань. Обов'язкова умова: цікавість, практична, побутова спрямованість.
Програма формування сенсомоторных і мовних процесів
у дітей старшого дошкільного віку
1 етап (настановний)
Завдання: - виявити відставання сенсорних процесів: вичленувати патофеномени: синкинезію, м'язову дистонію, патологічні ригідні тілесні установки.
- визначити основні напрямки роботи з формування сенсомоторних процесів кожної дитини.
- формувати готовність батьків до ефективної корекційно-педагогічної роботи з дітьми.
Устаткування: карти стартової діагностики сформованості сенсорних процесів у дітей з ЗНМ 6 років.
Результат:- розробка індивідуальних коррекционных програм відповідно до особливостей розвитку, проблемами в сенсомоторных, мовних, процесах.
- складання в групі педагогічного й мовного профілів на основі розроблених довго термінових програм корекційно-педагогічної роботи.
2 етап (підготовчий)
Завдання: - коригувати сенсомоторні й мовні процеси на спец.заняттях.
- забезпечити комплексність і можливість проведення відповідної сенсомоторной і мовної роботи з використанням вільного спілкування дитини з однолітками й дорослими.
- включити батьків в активний корекційно-педагогічний процес.
Заняття: по типу Монтессори (різноманітні вкладки, пересипання, переливання, ящик із тканиною, рамки-зав'язки), пальчикова гімнастика, показ із пальчиків тварин, мімічний пальчиковий театр, створення музею однієї картини, ручний басейн.
Результати: - відновлення м'язового тонусу;
- розвиток монологічного мовлення;
- розвиток основних операційних механізмів мовлення (номінація, предикація);
- удосконалення точності рухів пальців рук;
- створення предметно-розвиваючої, підтримуючої мовної сфери.
3 етап (основний)
Завдання: - розвивати тактильну пам'ять;
- використати традиційні технології, що дозволяють формувати сенсомоторні та мовні процеси, адаптуючи їх до умов дошкільного закладу, до особливостей дизонтогенеза;
- поповнювати педагогічний арсенал ефективним інструментарієм, новими формами організації логопедичної роботи;
- інтегрувати спільну роботу вчителя-логопеда, музичного працівника працівника, інструктора з фізкультури. Знаходити адекватні шляхи подолання сенсомоторного дефіциту в дітей з різною мовною патологією;
- залучати батьків до підготовки й проведення спільних педагогічних заходів в умовах дошкільного закладу й сім'ї.
Заняття: Дидактична гра «Почуй себе» (скажи слово). Активізація загального тонусу за рахунок спеціальних вправ, відчуття “спосіб-предмет” (склади речення) оповідання по сюжетах, запропонованим дорослим. Розвиток сюжету за бажанням дитини. Пальчиковий театр (мовлення-рух та мовлення-рух-музика). Пантоміма. Арттерапія (малюнкова терапія, створення картин з природного та покидькового матеріалу, психодрама, розігрування діалогічних етюдів). Гештальттерапія, уміння вирішувати проблемні ситуації із проказуванням і за допомогою сенсомоторной сфери.
Результати: - підвищення технічності сенсомоторного забезпечення мовного процесу;
- стабілізація й активізація енергетичного потенціалу організму;
- відновлення мовного подиху (за допомогою співочого промовляння);
- збагачення сенсомоторики дитини через тактильні відчуття;
- повне або часткове усунення в дітей з ЗНМ відповідних патофеноменів.
4 етап (аналітичний)
Завдання: - оцінити якість і стійкість результату корекційної роботи з дітьми;
- визначити корекційно-освітню перспективу випускника дошкільного закладу.
Устаткування: карти діагностики сформованості сенсомоторних і мовних процесів у дітей з ЗНМ 6 років. Карти результативності роботи з виправлення недоліків мовлення в дітей з ЗНМ 6 років.
Результати: - рішення про завершення або продовження корекційно- логопедичної роботи з дитиною;
- підготовка індивідуальних планів програм, продовження логопедичної роботи .
Допоможемо Федорі
Корекційно-розвивальне заняття з розвитку мовлення
для дітей 5-го року життя спеціальної групи
Надруковано в журналі «Логопед»,
№2 (38) лютий 2014 року
Мета
1. Звукова культура мови. Звуковимова звука «с» в словах.
2. Граматика. Узгодження прикметників з іменниками, іменників з займенником та дієсловами майбутнього, теперішнього, минулого часу. Навчання суфіксальному способу словотворення.
3. Зв΄язне мовлення. Навчання описової розповіді.
4. Уточнення та розширення словника по темі «Посуд».
5. Розвиток дрібної та загальної моторики, уваги, мислення, зорової пам’яті.
6. Формування навичок співпраці, дбайливого ставлення до речей.
Обладнання. Синя чашка, жовтий чайник, зелена миска, червона тарілка, велика миска. Синя скатертина, сині серветки, 4 сині чашки, 4 сині тарілочки, самовар, цукорниця, цукерниця, маслянка.
Попередня робота. Вивчення пальчикової гімнастики «Посуд», фізкульхвилинки «Сервіз». Читання вірша К.Чуковського «Федорине горе». Вправи у виконані обов’язків чергових по їдальні.
Хід заняття
1. Логопед: – Доброго ранку, діти. Я – бабуся Федора, з казочки Корнія Івановича Чуковського, зі мною трапилось лихо. Я свій посуд не жаліла, не мила, била його, тому він від мене втік. Ніде не знайду. Допоможіть мені. (Шукають посуд).
1 дитина – Я знайшов синю чашку.
2 дитина – Я знайшов жовтий чайник.
3 дитина – Я знайшла зелену миску.
4 дитина – Я знайшов червону тарілку.
Логопед: – А як це все ми назвемо одним словом?
Діти: – Посуд.
2. Логопед: – Але він чомусь брудний. Допоможіть мені його вимити. Ось така велика миска. Візьміть той посуд, що ви знайшли.
Логопед: – Я буду мити білу склянку.
1 дитина – Я буду мити синю чашку .
2 дитина – Я буду мити жовтий чайник.
3 дитина – Я буду мити зелену миску.
4 дитина – Я буду мити червону тарілочку.
Логопед: – Я мию білу склянку.
1 дитина – Я мию синю чашку .
2 дитина – Я мию жовтий чайник.
3 дитина – Я мию зелену миску.
4 дитина – Я мию червону тарілочку
Логопед: – Я вимила білу склянку.
1 дитина – Я вимив синю чашку .
2 дитина – Я вимив жовтий чайник.
3 дитина – Я вимив зелену миску.
4 дитина – Я вимив червону тарілочку.
3. Логопед: – Я ставлю свою склянку на рушник. Зробіть теж саме. (Накриває посуд рушником).
Поки посуд сохне, зробимо пальчикову гімнастику «Посуд»
1,2,3,4,
Сьогодні посуд ми помили
Чайник, чашку, глечик, ложку.
І велику синю плошку.
Весь ми посуд перемили
Тільки чашечку розбили
Глечик трішки розвалився
Ніс у чайника розбився
Ложку ледь не поламали
Ми Федорі все зібрали.
4. Логопед: – Дякую, любі діти. Буду я свій посуд любити, його добре чистити, мити, до кошика його складати та лагідно його називати. (Складає).
Логопед: – До кошика я кладу (показ)
Діти: – Чашечку.
Логопед: – До кошика я кладу (показ)
Діти: – Мисочку.
Логопед: – До кошика я кладу (показ)
Діти: – Чайничок.
Логопед: – Ой, щось я забула. Діти, що? (Під рушником залишилась червона тарілочка).
Діти: – Червону тарілочку.
5. Логопед: – Зовсім я розгубилась. Треба відпочити. Станьте у коло. Зробимо фізкультхвилинку.
Всім, хто любить чай – сюрприз. Діти роблять «Пружинку»
Мій новесенький сервіз
Ллє чайок гарячий Єва Нахили вправо, вліво.
В чашку з права, в чашку зліва
Разом чашки присідають Присідають
Маша цукор розкладає.
6. Логопед: – Добре. А зараз накриємо святковий стіл. Що ми накриємо – повтори?
Дитина: – Святковий стіл.
Логопед: – На стіл я стелю синю скатертину. Що я постелила на стіл?
Дитина: – Синю скатертину.
Логопед: – Ти, Єва, поклади сині серветки. Що ти поклала ?
Єва: – Сині серветки
Логопед: – Ти, Маша, постав сині чашки. Що ти поставила?
Маша: – Сині чашки.
Логопед: – Ти, Женю, постав сині тарілочки. Що ти поставив?
Женя: – Сині тарілочки.
Логопед: – Ти, Юля, постав, самовар. Що ти поставила?
Юля: – Самовар.
Логопед: – А ще я поставлю на стіл цукорницю. Там є цукор. Поставлю маслянку. Там є що?
Дитина: – Масло.
Логопед: – Поставлю цукерницу. Там є що?
Дитина: – Цукерки.
7 . Логопед: – Та велику тарілку з пиріжками.
Цей пиріг з яблуками буде називатись як?
Дитина: – Яблучний.
Логопед: – Цей пиріг з вишнями буде називатись як?
Дитина: – Вишневий.
Логопед: – Цей пиріг з полуницями буде називатись як?
Дитина: – Полуничний.
Логопед: – Цей пиріг з сливами буде називатись як?
Дитина: – Сливовий.
8. Логопед: – Ось ми накрили наш святковий стіл. А що ми поставили на нього? (Діти перераховують весь посуд що стоїть на столі) А як ми скажемо про все це одним словом?
Діти: – Посуд.
Логопед: – Добре. А чи можемо ми сказати, що це чайний посуд?
Діти: – Так. Бо весь цей посуд потрібен, щоб випити чаю.
Логопед: – Про що ми з вами розмовляли ?
Діти: – Про посуд.
Логопед: – А чи сподобалось вам сьогодні гратись зі мною?
Діти: – Так.
Логопед: – А що найбільш запам’яталось? (Діти діляться враженнями).
– Ой, мені вже у свою казочку бігти час. Заняття закінчилося. Зустрінемось на сторінках моєї книжки.