Ольшевська Валентина Михайлівна, вихователь спеціальної групи № 6

Досвід роботи на тему: «Використання інноваційних технологій з формування у дітей інженерного мислення»

Зрозуміти і реалізувати завдання за темою «Як виховати інженерів та науковців?» допомагає новий напрям освіти – STREAM = Science, Technology, Reading + Writing, Engineering, Arts and Mathematics—акронім слів — природничі науки, технологія, читання + письмо, інжинірінг, мистецтво, математика.

Для того, щоб занурити дитину у світ творчості та фантазії, об’єднали математику, фізику, хімію, мистецтво, винахідництво, пошуково-дослідницьку діяльність. Підчас творчої роботи розвивається не лише логічне мислення, ай творче уявлення.

Пропоную вам, шановні колеги та батьки, ознайомитись з проведенням пошуково-дослідницької діяльності «Шалена кухня», оскількивсі діти люблять різні експерименти і досліди та возитися з водою. Якщо з’єднати все разом, то можна отримати досить захоплююче заняття, причому цікаво буде і дітям, і дорослим!Для нашихдослідів буде достатньо мати під рукою звичайну воду і мінімальний набір допоміжних інструментів.

Тема: Вода та її властивості.

Мета:Дати дітям уявлення про основні властивості води: прозора, рідка, без кольору, без запаху, розчиняє деякі речовини, у воді є кисень; розвивати активне пізнавальне ставлення до природи, дослідницький підхід до пізнання властивостей води; сприяти створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку дошкільнят.Уточнити уявлення дітей про те, що вода дуже важлива для всіх живих істот, без неї не можуть жити рослини, тварини, людина. Прищеплювати бережливе ставлення до водних ресурсів, до екології води.

Пошуково-дослідницька діяльність дітей дошкільного віку

Природознавчі дослідження є одночасно продуктом і процесом. Як продукт природознавчі дослідження є організованим об'ємом знань про фізичний і природний світ. Як процес — це спостереження та експериментування, Дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть в нагоді впродовж усього життя. До цих вмінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікація та вимірювання.

Структура досліду має багато спільного з спостереженнями.

Перший його етап — підготовка до пошукової діяльності в природі — має бути спрямований на виявлення їхніх знань про певні об'єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості. Цьому сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого. Так, наприклад, під час гри малят з повітряними кульками вихователь може запитати: «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнена повітрям, чи порожня?».

Другий етап — початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань. (Легка та кулька, що може літати, тобто наповнена повітрям). Якщо вони будуть правильні: вихователеві слід підтвердити це дослідом. Неправильні припущення треба спростувати. Після цього дослід має обговорюватися. Всі умови в перебігові обговорення повинні бути однакові, окрім якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпечити чистоту експерименту. Наприклад, щоб перевірити наведене вище припущення, необхідно зважити обидві кульки, вагу яких ми порівнюємо, тобто наповнену повітрям і порожню. Та спочатку треба перевірити, чи однакові вони за всіма параметрами: кольором, формою, розміром. А щоб переконатися в тому, що вони однакові і за вагою, обидві кульки слід зважити перш ніж одну з них наповнити повітрям.

Третій етап — перебіг досліду та подальший обмін думками. В наведеному прикладі — одну з кульок наповнюють повітрям і знову зважують на терезах. Результати зважування порожньої кульки і кульки, яку наповнено повітрям порівнюють.

Четвертий етап — заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Отже робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.

Залежно від обсягу та складності організації і проведення дослід може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам'ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних. Отже, нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій у природу, прогулянок, цільових прогулянок та праці в природі з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей старшого дошкільного віку.

ДОСЛІДИ З ВОДОЮ

Вода. Завдання: Закріплювати знання дітей про властивості води (чиста, прозора, брудна, каламутна, забруднена, кольорова, тепла, холодна, розливається, ллється, капає). Формувати удошкільнят переконання, що вода — це рідина, її не можна поставити, покласти, її можна тримати в посуді, що воду треба берегти, користуватися нею економно, оскільки вона є необхідною для рослин, тварин, людей. Розвивати спостережливість, допитливість, здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозв'язки в стані речовин.

Дослід № 1.

Припущення: Колір води не залежить від барвника.

Хід досліду

У дві прозорі склянки налити воду з водопровідного крана та дощову. Пропонувати порівняти її.

У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (два-три). Діти роблять висновок, що колір води залежить від барвника.

Дослід № 2.

Припущення: Вода — це рідина.

Хід досліду

Продемонструвати властивість води розливатися в різних напрямках, утворюючи плями різної форми і розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посудини носиком (чайник, глечик, поливальниця) і кількома цівками, з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому?

Дослід № 3.

Припущення: Смак води залежить від розчинених в ній речовин.

Хід досліду

Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вона без смаку. Добавити ложечку цукру. В інший посуд ложку солі. Що сталося? З цукром? З сіллю? Якою стала вода? Від чого залежить смак води?

Дослід № 4.

Припущення: Температура води залежить від температури навколишнього середовища.

ХІД ДОСЛІДУ

Запропонувати вихованцям скуштувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і принесеної з холоду. Від чого залежить температура води?

Дослід № 5.

Припущення: Вода не міняє форми.

Хід досліду

Взяти гумову рукавичку, обережно наповнити її водою з глечика. Спостерігати, що вода набула форми рукавички. Зробити такий же дослід з іншими ємностями (бокал, колба, целофановий мішечок, надувна кулька, різні склянки). Зробити висновок: вода змінює форму. Отже, припущення не підтвердилось.

Дослід № 6.

Припущення: Легкі предмети плавають, важкі тонуть.

ХІД ДОСЛІДУ

У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску), використовуючи послідовні дії, Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води.

Дослід № 7.

Припущення: найбільша крапля — холодна.

ХІД ДОСЛІДУ

Підберіть три маленькі однакові пробірки і накапайте в кожну з них по 20 крапель відповідно холодної, теплої та гарячої води однією і тією ж піпеткою. Порівняйте одержані об'єми води. Якщо однакова кількість крапель дозволила одержати різні об'єми води, то це означає, що гарячі, теплі й холодні краплі різних розмірів. Яка крапля найбільша, яка найменша? Частинки рідини однакові й нерозрізнені одна від одної. Але існує спосіб позначити поверхневий шар води.

Дослід № 8.

Припущення: повітря містить воду.

ХІД ДОСЛІДУ

Заповніть банку кубиками льоду та закрийте її кришкою. Почекайте поки вона охолоне. Що відбувається на зовнішній стороні банки? Протріть банку сухою тканиною. Чи намокла тканина? На стінках банки утворились краплини води, тому що повітря поряд з нею стало холодним.

Дослід № 9.

Припущення: Рослини п'ють холодну і кип'ячену воду.

Хід досліду

Візьміть два однакові живці будь-якої кімнатної рослини з швидкою вегетацією і помістіть їх у дві склянки.

1. З відстояною водою, взятою із водопровідного крану.

2. З кип'яченою водою.

Через кілька днів розгляньте обидва живці. Рослина з першої склянки вже має маленький корінець і готова до висадки у грунт, а в другої не помітно ніяких змін (негайно за допомогою дітей треба вжити заходів для порятунку рослини). Отже, рослини потребують води, яку взято з водопровідного крану, що відстоялася протягом деякого часу. В ній є необхідні речовини для росту і розвитку рослин; кип'ячена вода непоживна через те, що під час нагрівання й кип'ятіння корисні речовини в ній загинули.

Дослід № 10.

Припущення: Вода не рухається по стеблах і листях рослин, вона залишається в коренях.

ХІД ДОСЛІДУ

Для наочної доказовості руху води по всіх частинах рослин візьміть 1—2 пагони судинної рослини, наприклад бальзаміну з добре сформованою системою й помістіть їх у забарвлений розчин. Разом з дітьми спостерігайте, як бальзамін всмоктує зафарбовану воду. Отже припущення не підтвердилося.

Дослід № 11.

Припущення: вода, що оточує нас, не завжди чиста, але її можна очистити.

Хід досліду

Прозорі пробірки наповніть водою в рівному об'ємі. Першу — водою з водопровідного крана, другу — водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу слід роздивитись воду в кожній пробірці через збільшуване скло. Висновок діти роблять самі. Воду з другої та третьої пробірки треба очистити.

Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний, з вугілля чи через серветку. Діти роблять висновки. Припущення підтвердилося.

Дослід № 12.

Припущення: Вода, проходячи через пісок, камінці, забруднюється.

Хід досліду

Для досліду можна використати пластикову пляшку, попередньо розрізавши її на дві частини — більшу і меншу. Спочатку покладіть в лійку крупних річкових камінців, зверху насипте дрібніших камінців, а на них пісок, посередині покладіть найбільший камінець з колекції. Вставте лійку в більшу частину. Наберіть в посудину з поділками брудної (каламутної) води. Відмітьте фломастером рівень води в посудині. Повільно лийте воду на камінець. Коли всю воду буде вилито, залиште пристрій для фільтрування на деякий час. Які зміни відбулися? Виміряйте, яка частина води очистилася.

Дослід № 13.

Припущення: Люди не втрачають воду лід час дихання.

Хід досліду

Подихайте на холодне скло. Воно вкриється крапельками води, запотіє. Звідки взялася вода? Це ми ЇЇ виділяємо під час видиху. За добу людина втрачає приблизно десять склянок води. Отже, стільки ж її треба випити або спожити з їжею.

Дослід № 14.

Припущення: Овочі, фрукти, продукти у своєму складі мають воду.

Хід досліду

В цілий сухий поліетиленовий пакет покладіть кілька свіжих огірків або хліб. Акуратно закрийте пакет і покладіть у холодильник. Приблизно через добу на внутрішній поверхні пакета ясно видно крапельки води. Звідки вона взялася? Із вмісту пакета: з повітря, в якому завжди є водяна пара, та з продуктів, що містять воду.

Дослід № 15.

Припущення: Солона вода важча за яйце.

Хід досліду

Взяти дві склянки. В першу склянку налити води по вінця і опустити яйце (воно тоне). В іншу склянку налити води до половини і покласти чотири ложки солі. Коли основна частина солі розчиниться, розмішати і пустити в суміш яйце. Що відбулося? (Яйце плаває на поверхні). Чому?

Дослід № 16.

Припущення: кількість води впливає на дзвін.

Хід досліду

Приготувати тацю, на яку поставити різноманітні склянки до середини наповнені водою. Взяти паличку з кулькою на кінці і постукати по краю однієї із склянок. Чуєте дзвін. Повторити ще раз І послухати, як дзвенять склянки з водою. Можна експериментувати, відливаючи чи доливаючи воду. Виявляється, що кількість води впливає на дзвін.

Дослід № 17.

Припущення: Вода сама не рухається вгору.

Хід досліду

Опустіть у воду смужку рушника, виготовленого з паперу. Спостерігайте, що буде відбуватися.

Дослід № 18.

Припущення: надуту гумову кульку можна заштовхнути у відро з водою.

Хід досліду

Спробуйте заштовхнути надуту гумову кульку у відро з водою. Чи вдалося? Це важко зробити тому, що вода виштовхує її. Роздивіться, як піднімається вода у відрі коли ви заштовхнули туди кульку. Що буде відбуватися, коли ви не будете тиснути на кульку?

Дослід № 19.

Припущення: кулька і човник з пластиліну у воді не потонуть.

Хід досліду

Зліпіть кульку з пластиліну. Налийте воду в склянку і покладіть туди кульку. Чи плаває вона? Вона потонула? Розімніть, зліпіть з пластиліну човник з високими бортами. Чи плаває зараз пластилін? Так. Човник займає більше місця ніж кулька, тому він більше витісняє води. Вода так сильно давить на човник, що утримує його на поверхні. Металеві човни дуже важкі, вони мають таку форму, яка витісняє багато води. Вода натискує на корабель з такою силою, яка достатня, щоб він не потонув.

Дослід № 20.

Припущення: сіль в океані утворилась внаслідок омивання дощем скель.

ХІД ДОСЛІДУ

1. Змішайте в паперовому стаканчику одну ложку солі з двома ложками піску. Зробіть кілька дірочок у дні другого стаканчика. Покладіть на його дно фільтрувальний папір. Налийте трохи води в плоску посудину. Покуштуйте її. Яка вона на смак? Уявіть, що це — океан. Покладіть на посудину-фільтр дві палички так, щоб можна було поставити паперовий стаканчик з піском і сіллю. Уявіть, що це — скелі. І розташуйте «скелі» над океаном. Повільно лийте воду на скелі. Уявіть, що це — дощ. Спостерігайте, як вода з чашки просочується до посудини. Покуштуйте воду в посудині. Яка вона на смак? Чому вона стала солоною? Зробіть висновок про те, звідки взялася сіль у воді з океану.

2. Поставте посудину з солоною водою (океан) на освітлену сонцем поверхню. Через кілька днів погляньте на посудину з водою. Що змінилося? Чого в посудині не вистачає? Куди поділася вода? Що це за біла речовина осіла на дні? Спробуйте на смак білий осад.

Дослід № 21.

Припущення: Голка, яка намазана жиром, також потоне.

Хід досліду

Налийте воду у дві однакові тонкі склянки. У кожну обережно покладіть по маленькому клаптику цигаркового паперу. На один клаптик покладіть не дуже товсту швейну голку, на другий обережно опустіть таку ж голку обмазану маслом чи жиром. Через деякий час папірці намокнуть і підуть на дно. Одна голка потоне, а змащена жиром лежатиме на поверхні води. Голки зроблені зі сталі і важать значно більше, ніж відповідно до їх об'єму вода. Тому обидві вони мусять тонути. Так і буде, якщо сухі голки обережно покласти на поверхню води. Оболонка з жиру не дає можливості голці потонути. Жир відштовхує від неї воду. Правильніше було б сказати, що голка не плаває у воді, а лежить на її поверхні.

ДОСЛІДИ З ЛЬОДОМ

Завдання: Продовжити розширювати знання про деякі властивості води (при замерзанні вона перетворюється в лід; він холодний, слизький, від нагрівання перетворюється на воду. Розвивати спостережливість, допитливість.

Спостереження бажано проводити за будь-якої погоди, а також вибирати такі місця, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень наповнити посуд водою і домогтися утворення льоду в різних формах і різного кольору.

Дослід № 1.

Припущення: Лід — твердий, слизький.

ХІД ДОСЛІДУ

Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.

Дослід № 2.

Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.

ХІД ДОСЛІДУ

Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки.

Дослід № 3.

Припущення: Лід тоне у воді.

ХІД ДОСЛІДУ

Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні.Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.

Дослід № 4.

Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.

Хід досліду

Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.

Дослід № 5.

Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.

Хід досліду

Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.

Дослід № 6.

Припущення: Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься.

Хід досліду

Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана.

ДОСЛІДИ З ПОВІТРЯМ

Завдання: експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу. Закріпити знання дітей про те, що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі оточуючі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода тощо. Уточнити уявлення дітей про те, що повітря — складова життя людини. Розвивати уважність, допитливість.

Дослід № 1.

Припущення: Повітря не має в оточуючих предметах.

Хід досліду

Продемонструвати порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку рухати від себе. Що сталося?

(Повітря, яке було в мішечку, ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася в результаті наших дій).

Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

Дослід № 2.

Припущення: Повітря всередині нас.

ХІД ДОСЛІДУ

Запропонуйте малятам подути в соломинку або тоненьку трубочку, дин кінець якої занурений у склянку з водою. З'явилися бульбашки. Що це? Повітря. Звідки взялося? З наших легенів, ми вдихнули його. Отже припущення підтвердилося: повітря є всередині нас.

Дослід № 3.

Припущення: Якщо гумову кульку наповнити повітрям, вона стає легшою за ту, яку не наповнено повітрям.

Хід досліду

Запропонуйте дітям зважити на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки. Зважування показало, що їх вага однакова. Тепер одна кулька наповнюється повітрям і вдруге зважуються обидві кульки. (Чаша, на якій кулька з повітрям, опускається вниз, отже ця кулька важча). Тож припущення не підтвердилося — повітря має вагу.

Дослід № 4.

Припущення: всередині цеглини, піску, поролону, глини, землі повітря немає

ХІД ДОСЛІДУ

У банку з водою по черзі вкиньте цеглинку, жменьку піску, поролону, глину. В другу баночку — грудочку землі. Спостерігайте появу бульбашок навколо предметів. Що це? (Повітря). Звідки з'явились бульбашки, що містять повітря? Воно містилося всередині вкинутих у воду речовин. Отже, повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах. Тож припущення не підтвердилося.

Дослід № 5.

Припущення: У воді немає повітря.

Хід досліду

Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розріжте навпіл (пояснити дітям, що її взято для подальшого розмноження рослини) і опустіть зрізом униз у банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок, які з'явилия на місцях зрізів. Звідки взялися вони в рослині? З води. Запропонувати дітям розглянути через збільшене скло будову стебла елодеї, воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

Дослід № 6.

Припущення: Корені рослин не дихають під землею, бо там немає повітря.

Хід досліду

Грудочку твердої землі вкиньте в трилітрову банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок. Звідки вони взялися? (Із землі). Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Воно необхідно їм для росту і розвитку. Якщо фунт твердий, повітря в ньому мало і кореням майже нічим дихати. Треба рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити «сухий полив».

Дослід № 7.

Припущення: Рослини, які оточують дитячий садок, не очищають повітря в груповій кімнаті.

Хід досліду

Наклейте паралельну смужку на щілину між вікном та підвіконням, на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, І на тих, що не захищені також. Через деякий час зніміть смужки, розгляньте їх. Який папірець брудний? Вочевидь, що дерева і кущі захищають у певній мірі будівлі збоку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобілів.

Дослід № 8.

Припущення: Кімнатні рослини не сприяють очищенню повітря в приміщенні.

ХІД ДОСЛІДУ

Вимийте водою листя фікуса, або іншої кімнатної рослини з великим листям. Разом із дітьми розгляньте воду, краще через збільшуване скло. Вона брудна, каламутна. Про що це свідчить? Домашні рослини збирають пил з повітря. Повторіть цей дослід через день-два. Збираючись на листі рослин, пил заважає рослинам дихати. Чим чистіше листя рослини, тим вільніше воно дихає і швидше росте.

Дослід № 9.

Припущення: Повітря в своєму складі містить воду.

Хід досліду

Візьмемо аркуш альбомного паперу і покладемо його на губку. Губці цій вранці вже довелося «попрацювати». Наприклад, помити посуд. А потім години 3—4 «відпочити». Зверху губка буде практично сухою, а всередині — трішки вологою. Прямо, як справжня хмарка. Адже вона ніколи не буває абсолютно сухою, навіть якщо не крапає дощем, тому що складається з малюсіньких крапельок води.

За допомогою кришечки будемо потроху змочувати губку. (Дуже важливо не поспішаючи робити це маленькими порціями, щоб губка встигала вбирати воду). На початку досліду папір під губкою буде залишатися сухим, навіть коли ми спробуємо вичавити губку, нам це не вдасться, бо губка ще недостатньо просякла вологою і недостатньо волога. Точнісінько так відбувається і зі справжніми хмарами. Якщо вони білі І пухнаті не загрожують дощем, то можна сказати, що вологість низька. Продовжуємо доливати воду. Через деякий час знову спробуємо віджати губку. Цього разу наші зусилля увінчаються успіхом у вигляді кількох крапельок. Таке іноді відбувається й у природі. Пригадаємо хоча б короткочасний «грибний дощ». Додаємо ще деяку кількість води. Тепер на аркуші паперу під губкою з'явилася і почала розповзатися волога пляма. Це значить, що губка настільки просякла водою, що більше не спроможна її утримувати. Це і є висока вологість. Така вологість виникає тоді, коли небо затягнуте важкими сірими хмарами й от-от піде дощ. Дослід можна повторити, поклавши губку на долоню дитини. Тоді вона зможе відчути зміни вологості і на тактильному рівні {на дотик). Зверніть увагу дитини на зміни відтінків кольору губки і на те, що вона стала важкою.

Дослід № 10.

Припущення: тканина під вологою не може залишатися сухою.

Хід досліду

Засуньте тканину в склянку настільки щільно, щоб вона не могла випасти, якщо склянку перевернути. Переверніть склянку і, держачи її прямо, опустіть у миску з водою. А тепер підніміть склянку. Тканина мокра? Тканина суха. Так відбувається тому, що склянка заповнена повітрям. Вода не може витиснути повітря, тому тканина залишається сухою. Що відбудеться, якщо склянку нахилити? Більшість предметів на перший погляд порожні, а насправді вони заповнені повітрям. Щоб заповнити ці предмети, вода повинна витиснути повітря. Отже припущення не підтвердилося.

Дослід № 11.

Припущення: Повітря не змінить форму трубки.

Хід досліду

Один кінець м'якої гумової трубки перетисніть затискачем або пальцями (а краще перегнути і затиснути). Другий кінець трубки піднесіть до рота. Вдуваючи повітря у трубку, ви змушуєте його розтягувати гуму, а відсмоктуючи повітря з трубки, бачите, як вона сплющується. Яка сила у нашому досліді змушує трубку сплющуватися? Коли повітря в ній майже не залишилось, то зовнішнє атмосферне повітря легко, не зазнаючи опору, здавлює гумові трубки, сплющуючи їх.

Дослід № 12.

Припущення: ми за допомогою своїх легенів можемо підніматися по пластиковій трубочці.

Хід досліду

Опустіть тонку пластмасову трубочку в склянку з солодкою водою. Другий кінець трубочки візьміть у рот і змусьте воду підніматися по трубочці вгору. Чому це відбувається? Яка сила діє на воду? Роль насоса виконують наші легені, ви викачуєте повітря з трубочки, змушуючи воду заповнювати порожній простір. Так от, отримуючи задоволення від смачного напою, знайте, що ви займалися наукою.

Дослід № 13.

Припущення: В грудочках цукру-рафінаду є повітря.

ХІД ДОСЛІДУ

Вкиньте грудочку цукру-рафінаду в склянку з чаєм, зверніть увагу на бульбашки, що піднімаються на поверхню. Це сховане у дрібнесеньких порах повітря. У міру того, як вода потрапляє всередину грудочки, маленькі легкі бульбашки повітря залишають місця, де вони причаїлися. Якщо прислухаись, можна почути тихе шипіння, що супроводжує процес. А тепер замість цукру-рафінаду, вкинемо цукор-пісок. Чи така кількість бульбашок піднімається вгору? В чому причина? Швидке розчинення? Відсутність проміжків між піщинками? А можливо все разом. Корисна річ — вранішній чай! Є привід для постійних роздумів.

Національно-патріотичне виховання

Національна самосвідомість і гідність, дбайливе ставлення до державної та рідної мов, історії, культури й традицій свого роду, народу і держави, любов до малої батьківщини, інтерес до міжнаціонального спілкування та інші основи формуються за допомогою цілеспрямованого педагогічного впливу на дитину в умовах дошкільного закладу одночасно з повсякденним впливом батьків, усієї родини, сімейного укладу, ставлень один до одного в родині, серед інших найближчих для дитини дорослих у діяльності та на тлі суспільних подій.

КОНСУльтація для батьків:

"Як виховати патріота в сім’ї"

Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття й емоції. Для одних – це дуже важливо, для інших – нічого особливого, треті – не мають уявлення, про що йдеться. Але все ж для багатьох постає обов’язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.

Найпоширеніша асоціація про людину-патріота – це людина у формі, особливо у військовій. Для того щоб бути патріотом, не обов’язково бути військовозобов’язаним, носити форму і складати присягу на вірність Батьківщині. Патріотизм полягає в нашій поведенці,у повазі до предків, шануванні традицій, дотриманні свого як фізичного, так і морального здоров’я, створенні міцної сім’ї та вихованні дітей на тих самих засадах.

Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім’ї.

Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не висловлюйтеся у її присутності погано про країну, у якій ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків, не обирають. І повірте, як би вам не здавалося, що десь краще, навряд чи це правда. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі, і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Усі хочуть, щоб про них думали тільки добре. Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той самий час не дуже прикрашайте ситуацію, учіть дитину бути ще й реалістом.

Обов’язково подорожуйте. Не потрібно відразу їхати закордон, і в рідній країні є низка місць, від яких просто дух захоплює. Та й навряд чи ви встигли скрізь побувати. Показуйте дитині наочно всю красу і захопливу історію рідних країв.

Пам’ятайте, що незабаром ваша дитина стане зовсім дорослою і зможе самостійно робити свої, вже дорослі висновки, і мати власну думку. І якщо з дитинства не закласти маленьке зернятко патріотизму, навряд чи воно потім зможе прорости.

Образотворча робота з ліплення: "Осінь в рідному містечку"

Консультація для батьків:

«Українська мова – мова злагоди й добра»

Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе тихий шелест листя старої верби, полів і лісів, духмяний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати світ, відкривати для себе великий і чарівний світ життя. Без мови не може існувати і розвиватися суспільство, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.
Слово надто багато важить в житті. Як відомо, воно може впливати на долю. Воно вмить змінює настрій. Робить людину щасливою або розгубленою.Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись рідною мовою.
Українська мова – це барвиста, запашна, нев'януча квітка, яка вічно квітне, долаючи час, кидаючи барвисту стрічку із давнини у майбутнє. Вона виткана і червоною калиною,і синім барвінком, і вишневим цвітом, та запашною рутою-м'ятою.
Кожен поет по-своєму, але, водночас, щиро, із синівською любов'ю звеличує рідну мову. Так, Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання,роздум,досвід,почування”.
Рідна мова – це неоціненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи із покоління в покоління мудрість, славу, культуру і традиції, тому не слід забувати, що їй потрібен вогонь любові й духовна міць народу.
З рідною мовою мають зв'язок найдорожчі мої спогади про перше слово, вимовлене в дитинстві, почуте з маминих вуст, затишок батьківської хати.
Отже, людина ототожнює в своїй уяві мову, якою користується в повсякденному житті, з батьківщиною, з усім тим найдорожчим і найріднішим, що втілює в собі саме життя особи та має чи не найбільший вплив на становлення особистості. Чому це так? Та тому, що звучання рідної мови, барви звукових вібрацій - то невидимий зв’язок між матір'ю та дитиною, минулими та прийдешніми поколіннями. Слово - це інструмент впливу, що здатний підняти на боротьбу, втішити, донести до глибини свідомості інформацію, розбудити уяву та спонукати до дій. Переплетіння генетично знайомих звуків, що супроводжує людину у житті, створює духовний фон її життя. Цей дивний світ мелодики мови предків, що живе, змінюється, проростає в усі сфери життя, пронизує єство людини, мабуть, і є тим кодом, який є джерелом витоку нації.

Вірно підмітила Ліна Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову." Це влучне твердження, оскільки побутова мова, народні пісні, прислів'я та приказки, весь той пласт мовного різномаїття фольклору, що передається із уст в уста, та відображені в писаних джерелах, - найнадійніша скарбниця традицій, культури та, вважаю найважливішим, втілення моральних та духовних цінностей, які є тим фундаментом, на якому формується світогляд поколінь, їх прагнення, звичаї, поведінка та здатність розуміти один одного на глибинному, підсвідомому рівні.

Ми - українці, наша мова українська, вона для нас найрідніша, найдорожча та найдосконаліша. Вона радує слух та зігріває душу після тривалої розлуки з нею, викликає спогади та надає можливості спілкування. Тож хочу нагадати, мабуть, відомі кожному, хто вчився в українській школі слова М.Т.Рильського: "Як парость виноградної лози, плекайте мову", щоб зберегти її для нащадків як основу державності, як могутній символ нездоланності українського народу на теренах боротьби за незалежність, бо історія мови - то історія нарду, що відстояв право на користування рідним словом у суверенній державі на власній історичній території.
Шановні батьки! Бережімо рідну мову! Шануймо і розвиваймо її разом з нашими малюками! Дбаймо про її чистоту і красу! Намагаймося говорити один одному лише добрі слова - тоді і світ навколо нас стане кращим і добрішим.

"Віночок - краса і оберіг"

Заплету віночок

(купальська пісня)

Заплету віночок, заплету шовковий

на щастя, на долю, на чорнії брови. (2)

Та й пущу віночок на биструю воду

на щастя, на долю, на милого вроду. (2)

Ой полинь, віночку, прудко за водою

на щастя, на долю милого зі мною. (2)

Віночок - не просто прикраса, а щей оберіг - оберіг від злих сил.

Український віночок раніше був, мабуть,в кожній сільській хаті. Його вішали на стінах, на килими, або ставили на стіл.
Було багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Хочеться думати, що десь вони збереглись й дотепер.

Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю.

Ще існував звичай на весіллі: віночок одягали молодій на голову, а потім вона зберігала його все своє життя.

Віночок мав бути увесь прикрашений квіточками й стрічками. Квіточок має бути на віночку 12-13, а стрічки - різних кольорів.

Носити віночок починали дівчатка з трьох років.Перші віночки їм плела мама. І для кожного віку був свій набір квіточок.

Віночок плели із 12 живих квітів, кожна з яких булаі оберегом, і лікарем:

• безсмертник - символ здоров'я,
• деревій - нескореності,
• барвінок - життя й безсмертя людської душі,
• цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості,
• калина - символ краси та дівочої вроди,
• любисток і волошка - відданості та вірності,
• ромашка - символ дівочої чистоти;
• ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові;
• хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму;
• мак - символ печалі і смутку.

Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом.

Плести віночки — то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети: як плести і коли, як зберігати квіти у вінках.

Про віночки складали приказки:

Хто вміє віночок вити - той вміє життя любити.

Який вінок - такий голосок.

До кожного віночка в'язали кольорові стрічки.

Кольорова символіка стрічок у віночку:

• Світло-коричнева - символ землі-годувальниці
• Жовта - символ сонця
• Світло-зелена та темно-зелена - символ краси і молодості, символ живої природи
• Синя і блакитна - символ неба і води
• Жовтогаряча - символ хліба
• Фіолетова - символ мудрості, розуму
• Малинова - щирості й душевності
• Рожева- достатку
• Біла - символ чистоти
• Червона - символ печалі та магічності

Кріпили стрічки у такому порядку:

Посередині світло-коричнева стрічка, ліворуч і праворуч від неї дві жовті, за ними світло- і темно-зелена, далі - синя й блакитна, потім з одного боку жовтогаряча,а з другого - фіолетова, потім малинова та рожева. По краях в'язали білі стрічки - символ чистоти. На білій лівій внизу вишивали Сонце, а на правій - Місяць. Ці солярні знаки були головними оберегами голови дівчини, а також оберігали косу дівчини від злого ока. Якщо біла стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо тоді це символ пам'яті про померлих.

Дівчата, коли вплітали у віночок мак, одночасно мали підв'язувати до нього червону стрічку.

Люди вірили у силу стрічок. Стрічки — обереги волосся од чужих очей. Довжина стрічок відмірювалась по довжині дівочої коси і відрізалась трохи нижче коси, щоб її сховати.

Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчинку подарунками, хлібом, грошима, тканиною, одежею. Бажали їй стати щасливою та багатою. Бездітні люди прохали бути їм за доньку. А дівчинка за повагу таку дарувала тим людям стрічку з віночка чи вишиту хустинку, в якій носила насіння любистку.

Наші предки вважали, що віночки наділені магічною силою і можуть впливати на майбутнє та керувати теперішнім, того хто його носить.

В Україні, за деякими джерелами, існувало 77 видів вінків. Існували "вікові" віночки, що плелися відповідно до віку дитини, ритуальні, звичаєві, магічні вінки.

"Вікові" віночки.Носити віночок дівчатка починали з трьох років. І перший для трирічної дівчинки плела мама. Це був певний обряд - мама намочувала віночок у вранішніх росах, як сходило сонечко. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

У чотири рочки плівся інший віночок. Усі кінчики пелюсток були вже розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того вплітали й волошку.

Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали. То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і промовляв: "Мати-яблуне, дядино моя"... та прохав у неї здоров'я і долі дитини. У центрі було гроно калини - символ краси дівочої, далі квітки незабудки ("Я прийшла до тебе, роде мій! Не забудь мене"); барвінку, любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертник.

Мак і волошки в українському віночку з'являються лише в XVI - XVII століттях. То були часи боротьби українського народу за незалежність. Кожна родина когось втрачала у тій борні і розцвіла пролита кров маковою квіткою в українському вінку... Волошка ж слугувала символом прозріння. ("Де волошка росте, там верба гине").

Вінок кохання.

Цей віночок виплітали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.
Основу такого вінка складають ромашки - символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом - квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю - символ гнучкості та розуму.

Весільний вінок.

Весільним є звичай , одягати віночок з барвінку, зроблений на дівич-вечорі, молодій на голову. Після весілля свекруха знімає вельон в молодої разом з віночком, який молода зберігає все своє життя. Вважається, що зберігати віночок потрібно за образами (щоб шлюб був міцним).

За іншим джерелом для весільного вінка використовувались лише такі квіти: розмарин, барвінок, самшит, калина, рута, лавр, виноградна лоза. Весільні вінки ніколи не викидались. Їх зашивали у подушку нареченій, доїли через нього молоко у хворої корови, щоб та одужала. Щоб корова отелилась, примушували її ступати через весільний вінок.

Наші предки знали, що саме "головою" вони розуміють оточуючий світ і впливають на нього. Тож за допомогою віночків намагались захистити себе від зглазу та інших злих чар.