Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №366 комбінованого типу Харківської міської ради»

12.05.2020 консультація для батьків "Вплив комп'ютера на здров'я дітей"

З дитинства нас привчали до того, що не можна довго дивитися телевізор або сидіти біля комп'ютера - "Очі зіпсуєш!", "Сколіоз заробиш!", "Жахіття потім снитися будуть!". Яких тільки страшних історій нам не розповідали, аби прогнати від джерела задоволень. І ось тепер вже наші діти просиджують вечори біля монітора, а ми турбуємося про їхні очі та спини. Але чи такий страшний цей звір? Чи справді робота за комп'ютером шкодить здоров'ю? - Спробуємо розібратися.

У чому небезпека

Коли мова йде про дітей, головну небезпеку зумовлює той факт, що вплив відбувається на організм, що розвивається. У період дорослішання і позитивні, і негативні фактори мають більш вагоме значення. Яким ризикам піддають своє здоров'я діти, що подовгу сидять біля монітора? Ось найпоширеніші:

· Гіподинамія. Тривале сидіння перед комп'ютером в одній позі замість занять спортом і активних ігор на свіжому повітрі призводить до того, що м'язи слабо розвиваються, дитина стає дратівливою, швидко стомлюється. До того ж сидяче положення негативно позначається на спині та попереку, псується постава.

· Порушення зору. Постійна напруга зору веде до стомлення очних м'язів, а також негативно впливає на внутріочні судини і сітківку ока.

· Концентрація уваги. Тут все не так однозначно. Під час коротких сеансів використання комп'ютера увага, навпаки, тренується, а ось під час тривалих - концентрація втрачається.

· Навантаження на руки. Під час роботи за комп'ютером кисті рук постійно знаходяться в напрузі: вони здійснюють однотипні рухи, довгий час не змінюють позицію, в результаті виникає стійке стомлення м'язів рук, що виражається потім в болю суглобів. Крім того, через порушення кровообігу і погіршення нервової прохідності можлива поява судом, порушення координації пальців.

· Навантаження на шию. Шийний відділ хребта під час роботи за комп'ютером також знаходиться в постійній напрузі, особливо якщо дитина сидить нерівно. У результаті погіршується кровопостачання мозку, може виникнути кисневе голодування, що виявляється в головних болях.

· Вплив на ЦНС. Тривале використання комп'ютера може не тільки стати причиною підвищеної стомлюваності і навіть запаморочень, але й викликати інші вегето-судинні порушення - денну сонливість, полохливість, апатію, неуважність, запальність, слабкість...

· Психологічний аспект. Його теж обов'язково потрібно враховувати. Часто діти, захоплені інтернет-спілкуванням, втрачають здатність до живої комунікації - їм складніше знаходити спільну мову з однолітками, нецікаві інші активності. Крім того, на емоційний і розумовий розвиток дитини можуть справити істотний вплив потоки інформації, одержуваної з Мережі - на жаль, далеко не завжди корисної та безпечної.

· Проблеми з харчуванням.

· Захоплена комп'ютером дитина часто забуває про їжу або і зовсім втрачає апетит. Інші діти, навпаки, починають харчуватися неконтрольовано - перекушувати прямо перед монітором і не особливо дбати про якість їжі.

Як зменшити негативний вплив?

· Обмежити час роботи дитини за комп'ютером до чітко встановленого періоду, відповідного віковим нормам (діти до 6 років - не більше 20 хв на день, 7-8 років - До 40 хв на день, 9-11 років - годину-півтори).

· Привчити дитину періодично робити перерви, хоча б на декілька хвилин відволікаючись від комп'ютера та активно рухаючись, розминаючи все тіло та окрему увагу приділяючи кистям рук.

· Забезпечити правильне робоче місце: комп'ютерне крісло повинно відповідати росту дитини, мати високу спинку та підлокітники. Встановлювати крісло слід на таку висоту, щоб погляд сидячої в ньому людини упирався в центральну частину монітора. Зверніть увагу на освітлення комп'ютерного столу: лампа повинна бути досить яскравою, але не сліпити.

· Налаштувати монітор - виберіть оптимальну яскравість, контрастність. Прослідкуйте, щоб за замовчуванням стояв досить великий шрифт, а на робочому столі була встановлена картинка спокійних кольорів. Зверніть увагу, яка стоїть частота оновлення екрану - вона повинна бути максимально можливою (100 герц і більше).

· Навчити дитину робити гімнастику для очей і стежити за тим, щоб під час роботи її обличчя було за 60-70 см від монітора.

Комп'ютер - це, безсумнівно, корисний винахід людства, а доступ до Інтернету відкриває перед дитиною величезні можливості саморозвитку. Не варто позбавляти своїх дітей цих переваг - просто подбайте, щоб робота за комп'ютером не перетворилася на залежність і щоб у дитини було правильно організоване робоче місце. А проконтролювати час перебування дитини в мережі допоможуть спеціальніпрограми батьківського контролю, які здатні через заданий час просто блокувати комп'ютер

30.04.2020 Пам'ятки для батьків по трудовому

вихованню дітей

• Той, хто позбавляє дитину посильної для нього праці, прирікає його на фізичне й духовне виродження.
• Ви прагнете бачити свою дитину сильною, витривалою і загартованою - тренуйте її в різноманітній фізичній праці.
• Ви прагнете бачити маля розумним і освіченим - змушуйте його щодня виконувати посильні труднощі в розумовій роботі.
• Ви прагнете бачити дитину завжди веселою і життєрадісною - не дайте їй закиснути в ледарстві й поринути в лінь.
• Ви прагнете, щоб Ваша дитина мала непохитну волю й мужній характер - не давайте легкі завдання, змушуйте її частіше напружувати свої сили й направляти їх на досягнення мети.
• Ви бажаєте, щоб Ваша дитина була чуйною, щоб вона була гарним товаришем і вірною іншому - створіть умови,при яких вона щодня працюватиме разом з іншими й повсякденно вчилася допомагати людям.
• Ви прагнете, щоб Ваша дитина була щасливою людиною – навчіть її різним видам діяльності, зробіть її працьовитою.
• Виховання є ланцюг безперервних усі вправ, що ускладнюються, у різноманітних видах праці!

Нагорода за працю

• Поясніть дитині важливе життєве правило - що будь –яке задоволення треба заслужити.
• Якщо якась людина женеться за задоволеннями, не бажаючи працювати, якщо вона прагне тільки брати, не бажаючи давати, то така людина порочна й має досить неважливі перспективи. У вас з'явиться привід поговорити з дитиною про совість. "Якщо прагнеш зі спокійною совістю (з почуттям виконаного боргу) подивитися мультик, подбай про порядок серед іграшок".
• Праця дитини не повинна не залишитися не заміченою з вашої сторони, а повинна бути заохоченою: похвалою, яким-небудь недорогим подарунком. Навіть якщо дитина що-небудь зробить не так.
• А якщо вона що-небудь розіб'є, зламає, не здумайте лаяти її - адже дитина прагла допомогти.
• Праця й результати праці повинні супроводжуватися позитивними емоціями.

Інтерес до праці

У правильнім вихованні дитини неминуще значення має праця; у додатку до дитини - посильна праця.

• Вам зовсім не обов'язково покладати на плечі п'ятирічного маляти збирання всієї квартири, але попросити його витерти вологою ганчіркою пил з підвіконня ви можете цілком.
• Дитина може допомагати при збиранні (а у своїй кімнаті стежити за порядком повина винятково вона), при готуванні їжі, вона може розкласти ложки й виделки перед їжею, у можливостях дитини - погодувати деяких свійських тварин (кішку, собаку) і птахів (папужок, канарок, а в сільській місцевості - курей і курчат); дитині цілком під силу полити численні домашні рослини (нехай це не Бог звістка, яка допомога, але дитина звільнить вас зі чверть години дорогоцінного часу, так само як і заощадить частину сил).
• І ще дитина може надати допомогу в безлічі всяких дріб'язків: підняти й викинути загублений папірець, зменшити звук радіоприймача, закрити кран, якщо капає вода.

24.04.2020 Консультація для батьків "Значення спільних з дитиною розваг"

Думаєте, діти понад усе люблять цукерки? А ось і ні! Дітям найбільше подобаються веселощі й розваги! А найулюбленіші та найбільш пам’ятні для них ті моменти, коли у процесі пізнання світу та нових відкриттів їх супроводжують батьки. І здається, ніби саме вони є тими людьми, хто найкраще вміє грати з дітьми, а у грі їх завжди супроводжує щире задоволення. Проте буває зовсім не так. Незважаючи на те що батьки дуже люблять своїх дітей, іноді участь у веселощах їх утомлює і навіть сприймається як неприємна, тяжка повинність.

Такі батьки часто залишаються один на один зі своєю проблемою, тому що, на їхню думку, визнання своїх похмурих думок може спричинити соціальне несхвалення. А деякі навіть заявляють прямо: «Я не люблю грати з дитиною», «Мені не хочеться, я змушую себе робити це». Є й такі батьки, які не знають, як це зробити або їм просто не вистачає цікавих ідей для спонтанної гри. У багатьох мам і тат веселощі асоціюються тільки з пустощами, до того ж вони переконані, що дитина може грати сама, тому що вміння веселитись і гратися для неї є чимось природним.

Дійсно, що в цій забаві такого особливого? Що такого у щоденному будівництві пірамід з кубиків або складанні в котрий раз однієї й тієї самої головоломки? І навіщо це я повинен разом з дитиною викидати всі ці м'які іграшки з кошика на підлогу і при цьому сміятися досхочу, а іграшкові ведмедики разом з нами? Ці та інші питання батьків можуть свідчити про те, що найчастіше вони не знають, як веселитись разом з дітьми, не розуміють, чому слугують ці веселощі, ігри та спільне задоволення, а також можуть сумніватися в їхній цінності. Давайте подумаємо разом, як батьки сприймають такі розваги, чи не є вони для них нудними або... важкими.

Далі про дві сторони медалі, тобто, з одного боку, про дітей, які охоче бавляться й веселяться з батьками, а з іншого – про батьків, які не хочуть веселитися зі своїми дітьми.

У перспективі розваги в родинному колі чи за межами оселі, улюблена лялька чи Lego – це найважливіший життєвий урок для дитини, тому що забава – це розвиток пізнавальної, емоційної та соціальної сфер. Саме через гру дитина має змогу безпечно пережити ті ситуації, які є для неї важкими, неприємними або незрозумілими. Крім того, розвага надає багато ідей для вирішення проблем, які в подальшому можна застосувати в житті. Це сфера, в якій можна тренуватись виробляти соціальну поведінку, принципи співпраці та всі навички, необхідні для ефективного функціонування у групі.

Забава (розвага, гра) – це ще й покращення координації, фізичного розвитку та тренування концентрації уваги. У процесі веселощів формуються перші інтереси, а уважне спостереження, що супроводжує певну розвагу, дозволяє малятам зрозуміти світ і закони, що в ньому панують. Для дитини присутність дорослого – це наявність гіда, який покаже, як можна погратися з екскаватором, або запропонує нові цікаві ідеї. На диво, буває так, що дитині, яка залишилась наодинці з масою привабливих іграшок, буває нудно й сумно. Цей парадокс показує, що спільні розваги є чимось дуже важливим, і тільки в супроводі одного з батьків дитина може отримати відчуття близькості, радості й почуття безпеки.

У свою чергу, для дорослих машинка або лялька мають кардинально інше значення, ніж для дитини, і сприймаються інакше: лялька – це лялька, а машинка – це машинка. Таке сприйняття може призвести до того, що небажання дорослого брати участь у грі буде лише зростати. Адже не кожний любить веселитися з іграшками. Для багатьох батьків така забава асоціюється з чимось несуттєвим і не надто корисним. Часто вони не усвідомлюють, наскільки важливу роль вона може відіграти. У зв'язку з цим у мами й тата весела спонтанна гра може асоціюватися з чимось незначним, безглуздими пустощами та виконанням неприродних ролей. Такий спосіб мислення відбирає в батьків унікальну можливість пізнати свою дитину – те, як вона сприймає й розуміє цей світ.

Сучасні батьки – це люди, яких супроводжують безперервний поспіх, перевтома й високий рівень стресу. Швидкий темп життя, багато годин, проведених на роботі, призводять до того, що протягом тижня залишається дійсно мало часу на активне спілкування з дітьми. Якщо припустити, що батько (мати) витрачає вісім годин на день на роботу, то, коли він повернеться додому, у нього буде всього 3–4 години для спільного проведення часу з дитиною до того, як та піде спати. Крім того, у цей час батькам необхідно виконувати домашні обов'язки – прибирати, прати або готувати їжу.