.JPG)
08.05.2020
Розвиваємо таланти: рекомендації батькам
В умінні помічати найдрібніші деталі в поведінці дитини батькам немає рівних. Вони безпомилково визначають за обличчямтрирічної дитини, що вона погано спала вночі, або помічають підозрілий запах від підлітка, який повернувся з вечірки. Саме ця здатність допоможе розкрити таланти та здібності малюка. Однак для цього необхідно дотримуватися кількох рекомендацій:
Відзначайте маленькі здібності дитини, а не тільки ті, що кидаються вочі.
· Постійно цікавтеся у вихователів, тренерів і друзів дитини, що в неї виходить найкраще.
· Ставте малюкові запитання на кшталт: «Що було б, якби...».
· Діти повинні спробувати себе в різних заняттях, не зупиняючись відразу на одному.
Дотримуючись даних порад, ви можете отримати повну інформацію про приховані таланти вашої дитини.
Чому важливо бачити маленькі здібності малюка
Напевно, протягом життя ви зустрічали людей, які досягли неймовірних результатів в одній зі сфер: у навчанні (відмінники в школі), спорті (найшвидший бігун) або в мистецтві (найталановитіший співак). Вони виділялися на тлі інших, їх здібності здавалися чимось на зразок Божого дару.
Багато батьків вірять, що очевидні таланти– найбільш важливі. Це не так. Важливо, щоб дитина розвивала навіть найменші здібності. Так, здатністьрозпізнавати емоціїінших людей не менш важлива, ніж уміння добре грати у футбол. Вона дала світу багатьох талановитих психотерапевтів, учителів і менеджерів.
Якщо дитина обожнює грати з ляльками й розігрувати справжні сцени з їх участю, це може бути не менш важливим, ніж художня обдарованість. Завдяки цьому багато людей стали успішними письменниками, акторами та фахівцями інших сфер.
Як мандрівник серед мільярдів зірок у нічному небі шукає Полярну зірку, яка вкаже йому шлях, так і батьки повинні звертати увагу на найменші дії, слова й емоції малюка, щоб визначити його природні здібності. Коли ви помітите найменшу здібність, запитайте себе: «Як моя дитина може максимально її розвинути? Що я можу зробити для того, щоб вона із задоволенням розвивала свої здібності? Як вона зможе використовувати цю здатність у житті?»
Допомога найближчого оточення в розвитку дитячих талантів
У дитячому садочку, у дворі й під час різних занять дитину оточує багато інших людей – як однолітків, так і дорослих. Ми часто радимося з вихователями, тренерами та іншими дорослими про те, як розвинути її здібності. Ми схильні порівнювати досягнення нашого малюка з досягненнями інших.
Вихователі татренери зазвичай розповідають нам про те, в чому дитина недостатньо сильна. Якщо акцентувати увагу тільки на цьому, ми не зосереджуємо увагу наїї здібностях. Проявіть ініціативу й самі запитайте, що найкраще виходить у малюка. Пам'ятайте, що навіть найменше зауваження вихователя або тренера про те, що дитина сильна в чому-небудь, може свідчити про наявність у неї певного таланту.
Чого ваша дитина може вас навчити
Користуючись великим життєвим досвідом і знаннями, ви можете багато чого навчити свого малюка. Наприклад, ви можете допомогти йому зрозуміти, що його сьогоднішні дії впливають на майбутнє життя. На жаль, бажання у всьому керувати діями дитини не дають нам сконцентруватися на її справжніх бажаннях і потребах.
У цей же час думки й почуття дитини з приводу її занять поза домомможуть багато чого сказати про те, до чого вона схильна. Запитайте дитину: «Що ти відчувала, коли..?», «Чому в тебе виникли такі почуття?», «Чи можеш навести приклад?», «Що тобі сподобалося найбільше?», «Що тобі не сподобалося?» Не перевантажуйте дитину питаннями відразу ж після закінчення певного заняття.
Розвиваючись, діти схильні спиратися на свій власний досвід. Тому звертайте увагу на те, щоб ваші питання не виглядали для малюка глузливо. Згодом він зможе розвинути свою здатність пояснювати почуття. Чим більше ваша дитина буде розповідати, тим краще ви зможете зрозуміти її здібності й допомогти в їх розвитку.
Як пояснення та практика допомагають розкрити таланти дитини
Світ дорослих вимагає, щоб люди вибирали собі сферу діяльності й діяли логічно. Практика й пояснення розцінюються як заняття для дітей, а від дорослих чекають конкретних дій і готовності до різних ситуацій. Людина потребує пояснення та практики все життя, однак батьки намагаються розвивати таланти дитини за дорослим зразком: знаходять те, в чому вона особливо сильна, і відразу ж починають розвивати цю здатність.
Найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини – дозволити їй пробувати себе в різних заняттях, видах спорту й мистецтва. Згодом вона зможе самостійно вирішити, чим займатися. Ви повинні переконати малюка в тому, що він може самприймати рішення, але йому потрібно присвятити час тому, щоб знайти заняття, яке максимально відповідає його здібностям.
Батьки часто здійснюють зайвий тиск на дитину, обмежуючи її у виборі занять. Тільки можливість пробувати себе в різних сферах набагато важливіша. Діти можуть мати здібності до занять, якими потрібно починати займатися з раннього віку (наприклад, деякі види спорту). Ви повинні бути впевнені в тому, що такий вибір позитивно позначиться на розвитку малюка в довгостроковій перспективі. Не покладайтеся лише на думку тренера, беріть до уваги й те, як це допоможе дитині стати цілеспрямованим і впевненим у собі дорослим.
Розвиток талантів дитини – тривалий процес. Весь цей час батьки повинні бути уважними до потреб дитини. На цьому шляху необхідно зберігати дружні стосунки з дитиною й підтримувати її. У майбутньому вона буде вам дуже вдячна.
07.05.2020
ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ
Шановні батьки!Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:
– подзвонити до служби порятунку за номером101;
– викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;
– негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;
– при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;
– при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;
– пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;
– при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;
– намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння;
– до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;
– за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;
– вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;
– не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжою притокою кисню;
Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа піддається знищенню в перші хвилини.У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бов сучасних квартирах дуже багато матеріалів з синтетичним покриттям, що виділяє дуже ядучу субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеумучи меблів з МДФ,є ризик знепритомніти і згоріти заживо!
Шановні батьки! При виникненні пожежі невтрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо запобігання тяжким наслідкам!При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».
06.05.2020
Як виховати самостійність у дітей
Самостійній та ініціативній дитині легше проявити себе та зарекомендувати з позитивного боку практично в будь-якій сфері життя. Алеяк навчити дитину самостійності, захистивши при цьому від усіляких небезпек та не зарубавши на корені допитливість, прагнення пізнавати світ та діяти? Для багатьох батьків це питання залишається одним із найбільш непростих у вихованні.
Що таке самостійність
Говорячи про самостійність як про важливу особистісну рису, дитячі педагоги та психологи мають на увазі:
·Вміння діяти без допомоги оточуючих;
·Здібність до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за їх наслідки;
·Вільний прояв своєї думки та позиції, незалежно від можливої реакції інших людей.
А оскільки людина – істота соціальна, важливовиховувати самостійність у дитиниіз поправкою на відповідність загальноприйнятим нормам поведінки. Тим не менш, основна роль батьків полягає в тому, щоб мінімально втручатися в природне бажання малюка все спробувати і дізнатися. Не перешкоджаючи гармонійному розвитку, вам вдасться виростити сильну, активну та цілеспрямовану особистість.
Особливості формування та виховання самостійності у дітей дошкільного віку
В педагогічній системі М. Монтесорі самостійність розглядається як біологічна риса, що притаманна дитині з перших днів її життя, яку можна вгледіти як в умінні тримати голову (2,5-3 місяці), так і в комунікативних навиках (2-3 роки). Необхідно вчасно виявити перші прагнення до автономності та підтримати їх, заклавши тим самим основу для формування самостійності у дітей.
1.До досягнення 3-річного віку дитина має оволодіти елементарними навичками самообслуговування: їсти, одягатися/роздягатися, вмиватися, складати речі/іграшки. Також для цього періоду характерний прояв свободи вибору – одежі чи іграшок для прогулянки, улюбленого посуду для їжі, улюбленихмісць для дозвілляна вулиці.
2.Виховання самостійності у дітей 3-4 роківполягає в тому, аби підтримати бажання проявляти свою незалежність та відтворювати сценки із дорослого життя. Розширте його межі, залучаючи до щоденних справ, які з допомогою казок та ігор трансформуються у захоплюючі пригоди.
3.Старшим діткам поручайте виконувати щоденні обов’язки, що стосуються всієї родини. У цьому віці приходить усвідомлення власної відповідальності за дії, можливість аналізувати результати та помилки.
Як привчити дитину до самостійності: інструкція для батьків
·Не квапте малюка, дозвольте йому самому зробити будь-що. Звичайно, зручніше та швидше одягти трирічку, аніж терпляче очікувати, доки він впорається самостійно, але така допомога лише нашкодить у майбутньому;
·Заохочуйте ініціативу: хваліть за вимиту підлогу (нехай і з калюжами) чи вдягнену самостійно сукню (можливо, задом наперед);
·Створіть безпечне середовище для розвитку. Замість того, щоб регулярно обмежувати дії дитини пересторогами та заборонами, приберіть всі потенційно небезпечні предмети з дитячого простору;
·В ситуаціях, що постійно повторюються дозвольте обирати, не забуваючи про відчуття міри. Так, малюк має право обрати футболку із трактором чи тваринами для виходу на вулицю, рис чи картопляне пюре на обід. Відмову їсти суп із котлетою на користь шоколадного батончика коректно відхиліть, аргументуючи свою позицію;
·Визнайте право на помилку, не сваріть в разі невдачі. Адже тільки в результаті багаторазового повторення та аналізу своїх невдач можна навчитися будь-чому;
·Дайте зрозуміти, що будь-яка дія має свої наслідки;
·Використовуйте вербальне підкріплення та вірте у свого малюка. «Злізай, а то впадеш» – подібні фрази відбивають бажання робити будь-що. «Тримайся міцніше, і ти не впадеш» – така риторика вселяє в маленьку людину віру у власні сили.
Запасіться терпінням та на власному прикладі демонструйте бажані приклади поведінки. Не забувайте про ключовий принцип, яким варто керуватися при вихованні цілісної та самостійної особистості, – не «замість дитини», а «разом із дитиною».
05.05.2020
55 енергійних ігор та розваг для дітей вдома
04.05.2020
Попереджений означає озброєний. Як підготуватися до походу в ліс?
1. Запам’ятай! Ніколи не йди до лісу без дорослих, навіть якщо місцевість тобі добре знайома. За словами рятувальників, діти найчастіше губляться за кілька кілометрів від дому. Однак легковажити не варто: блукаючи лісовими нетрями, можна зайти глибоко в ліс, потрапити у болото або потривожити місця проживання диких звірів-хижаків, а це дуже небезпечно.
2. Перед походом у ліс вивчи карту місцевості. Познач на ній річки, дороги, селища, залізничні станції, розташовані неподалік. І найголовніше — запам’ятай, в якій стороні вони знаходяться. Так ти легко зможеш вийти з лісу. Подивись прогноз погоди.
3. Перед тим, як вирушити на тихе полювання, подбай про повний заряд мобільного телефону. У разі потреби ти завжди зможеш подзвонити рідним та повідомити приблизне розташування.
GPS-трекери, браслети чи наручні годинники-няні — теж дуже корисні. Ці прилади фіксують координати і відправляють їх тобі за допомогою SMS. Разом з батьками поцікався у свого оператора про послугу контролю місцезнаходження. На території України такі надають Kyivstar та Vodafone.
4. Завантаж на телефон спеціальний додаток-путівник, як от ForestNavigator. Він покаже на карті місце твого розташування та зорієнтує у потрібний момент. Часто в лісі відсутній мобільний та інтернет-зв’язок, тому зверни увагу на ті додатки, які працюють в режимі офлайн, як от Maps.me.
Завантаж у Maps.me карту місцини, куди вирушаєш, і просто внеси у пошук адресу, назву вулиці, об’єкта — додаток знайде усе та прокладе найкоротший маршрут.
4. Будь ласка, не вдягай до лісу непримітний сіро-зелений або чорний одяг. Віддай перевагу яскравим кольорам! Так заблукалого легше помітити під час пошуку. Чудово, якщо на одязі будуть смужки, що відбивають світло.
5. Компас — обов’язкова річ для грибників та любителів лісових прогулянок. Однак придбати компас — лише половина справи, головне — навчитися ним користуватися. Перед походом до лісу зауваж, з якого боку від дому він розташований: якщо на півночі, повертатися слід на південь.
Компас — надійний помічник, адже працює абсолютно автономно, без батареї та супутникового зв’язку. Єдине «але» — так звані аномальні зони, як от Бермудський трикутник, де не працюють механіка та електроніка, порушені закони фізики. Проте не хвилюйся: якщо ти не маєш наміру вирушати в «хрестовий похід» аномальними місцями, компас не дасть тобі заблукати.
6. Йдучи до лісу, прихопи з собою воду та легкий перекус, який не зіпсується теплого літнього дня. Оптимальний варіант — яблуко, груша.
Стане в пригоді й яскравий пакет для сміття — ним можна вкритися під час негоди або ночівлі в лісі. А свисток допоможе сповістити про себе.
7. Навіть якщо ти достатньо дорослий і часом самостійно прогулюєшся біля річки чи лісу, неодмінно сповісти батьків, куди йдеш та коли плануєш повернутися.
Правила поведінки у лісі
1. Ніколи не губи з поля зору дорослих та не відходь далеко у ліс. Не варто жартувати, ховаючись за дерева, та не відкликатися на поклик рідних. Така «гра» в хованки легко може перетворитися на пошукову операцію.
2. Гуляючи лісом,залишай для себе орієнтири: час від часу пов’язуй на дерева яскраві стрічки, або просто тягни за собою палицю — її слід допоможе тобі знайти шлях назад.
Якщо ти все ж загубився у лісі, без паніки!
1. Зателефонуй батькам та повідом, що заблукав. Однак телефонувати рідним безліч разів не потрібно — бережи заряд телефону. За ним тебе легше буде знайти пошуковій групі.
2. Якщо мобільний телефон розрядився, не бійся. Страх та паніка можуть тільки погіршити становище. Краще заспокойся іприслухайся до навколишніх звуків. Звук трактора на найближчому полі, шум залізниці або машин сусідньої траси допоможуть тобі вийти з лісу. Якщо характерних звуків не чути,залишайся на місці.
3. Зверни увагу наприродні орієнтири. Мурашник зазвичай розташовується з південного боку, а мох росте з північного боку дерева. Своєрідним компасом служать і ягоди. З північного боку ягоди зелені, з південного — більш стиглі. Визначити сторони світу можна й за сонцем.
Якщо ніч застала у лісі, не варто впадати у відчай, у темну пору доби орієнтуватися в лісі можна за Полярною зіркою, яка завжди вказує на північ.
Щоправда,блукати лісовими нетрями вночі — погана ідея, надійніше залишатися на місці. Природні орієнтири краще перевіряти на уроці географії або під час навчань зі спортивного орієнтування.
4. Вивести з лісу може і стежка. Однак не всі стежки протоптані людьми. Вони можуть бути створені тваринами. Тому якщо ти пройшов лісовою стежкою кілька десятків метрів і не побачив жодного об’єкту цивілізації (квартальний стовп, лавка, облаштоване джерело), краще повернутися назад тим самим шляхом. Якщо ти стомився і сів перепочити, повісь на дерево куртку чи сумку. Можливо, тебе помітить перехожий грибник і допоможе знайти шлях додому.
5. Дорослим, що заблукали у лісі, рятувальники рекомендують рухатися вздовж лінії електропередач, триматися доріжок, лісових стежок, уникати річок та боліт.
6. Навіть якщо ти зголоднів, у жодному разі не їж ані грибів, ані ягід. Не наближайся до водойм, не пий із них. Не вилазь на дерево, це не допоможе.
7. Якщо чуєш лемент, шурхіт, крики — стукай палицею по дереву, кричи, свисти. Відгукуватися обов’язково. Найкраще стукати палицею по дереву — цей звук поширюється набагато далі, ніж голос.
8. Чекай допомоги і не бійся, що тебе вилають, — заблукати може кожен. Тебе будуть шукати мама, тато, поліція, собаки, незнайомі люди і навіть вертоліт. До речі, якщо ти бачиш, що летить вертоліт, треба допомогти йому тебе помітити: вийди на відкритий простір, ляж, розмахуй руками і ногами. Людину, що стоїть, побачити складніше.
9. Якщо твоє ім’я вигукує чужа людина, це той, хто приїхав спеціально тебе шукати. Іди до нього, він буде дуже радий тебе зустріти, допоможе швидше вийти з лісу і потрапити до мами і тата.