14.05.2020

Аплікація "Бджілка"

13.05.2020

Поради батькам спілкування з дітьми

№1 – Будьте чесними. Важливо говорити правду і передавати дитині своє ставлення до обговорюваної теми. Діти у віці від 5 до 10 років сприймають інформацію чуттєво і буквально, не через критичний розум, не оцінюючи та не зважуючи її. І якщо ми говоримо неправду, дитина обов'язково це зрозуміє, що залишить в її душі незадоволеність і вона обов'язково повернеться до цього питання знову.

№2 – Враховуйте вік і почуття дитини. Є багато складних тем, які можуть сильно вразити дитину, наприклад, смерть. Тому обов'язково враховуйте її характер, вік та інтелект. Спостерігайте, чи зрозуміла вона нову інформацію. Ніколи не вживайте складні слова або наукові терміни, дитині вони будуть незрозумілі, ця тема залишиться для неї складною, і, як наслідок, до неї сформується складне ставлення.

№3 – Підкріплюйте свої відповіді додатковою інформацією. Проілюструйте прикладами зі свого життя те, про що говорите. Але якщо з якоїсь причини у вас немає такого досвіду, то на допомогу завжди прийдуть казки, міфи або мультфільми. У віці 5-10 років діти чудово сприймають метафоричну інформацію. У казках і міфах ми завжди зустрічаємо героїв, які проживають приблизно одні й ті самі сценарії, наприклад, виказують рішучість у складних ситуаціях, завжди знаходять правильне рішення, стають щирими друзями, допомагають іншим. Такі приклади дають дитині певні загальні поняття і формують правильні цінності.

№4 – Зберігайте візуальний і тактильний контакт, розмовляйте у спокійній атмосфері. Для дітей візуальний контакт просто необхідний, щоб вони могли засвоювати ту інформацію, яку отримують. Якщо ми обговорюємо складні теми, наприклад, розлучення, важливо приділити увагу і тактильному контакту – обійняти, взяти за руки тощо. Крім того, атмосферу, в якій ви розмовляєте, потрібно обирати або моделювати. Якщо ви відповідаєте на серйозні запитання дитини похапцем, то її сприйняття інформації викривляється і ставлення до цієї теми також формується у викривленому вигляді. Тому якщо у конкретний момент у вас немає часу або вам необхідно підготуватися до розмови, краще відкладіть її, але обов'язково попередьте про це дитину, наприклад, дивлячись в очі скажіть їй, що сьогодні ввечері ви повернетеся до цієї теми та поговорите про це.

№5 – Не недооцінюйте вік та інтелектуальні можливості дитини. Важливо пам'ятати, якщо дитина поставила питання або порушила якусь тему, то вона дозріла і готова отримати інформацію. Не уникайте її запитань, відповідайте прямо і відкрито «без води та підсолоджувачів». Крім того, є теми, про які важливо поговорити на декілька років раніше, наприклад, тема статевого дозрівання. Перш ніж дитина з цим стикнеться, ми повинні передати їй необхідну інформацію та підготувати її.

12.05.2020

Навчання через гру: залучення LEGO у освітній процес

Через гру діти досліджують і пізнають навколишній світ. Це природній і найбільш бажаний спосіб навчання.Через гру діти отримують навички спілкування, командної роботи, прояву ініціативи, генерації нових ідей, критичного мислення, оперування інформацією. Навчатися у процесі гри — це значно цікавіше, ніж вивчати теоретичні матеріали, що сприяє кращим та ефективнішим результатам.

Консультація психолога: "Методи збереження психологічного здоров'я під час самоізоляції"

На думку психолога, стався «інформаційний вибух» з приводу коронавірусу COVID-19. Вона корисна, необхідна та важлива. Втім, у соцмережах часто-густо розповсюджують пости, які викликають паніку або ж сміх. До прикладу, фейки про покарання батьків, чиї діти розгулюватимуть вулицею, чи заражені коронавірусом тропічні фрукти.

Такі новини викликають паніку, а вона, своєю чергою, губить імунітет, зокрема, коштом гормону стресу — кортизолу.

Інформаційне ж перевантаження, переконує психолог, призводить до стресу та змін у психіці в усіх без винятку вікових категоріях.

«Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків»

У психології існує п'ять стадій прийняття стресової події, які цілком можна застосувати й до прийняття пандемії коронавірусу:

1. Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку. На кшталт «так це десь там, у китайців», «до нас не дійде».
2. Злість — маркер болю: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних. Чадо протестує та сперечається із дорослими. Усе тому, що в ізоляції діти не можуть жити нормальним, звичним для них життям.
3. Торг — дії направленні на ухилення від удару (ознайомлення з рекомендаціями МОЗ, симптомами, покупка антисептиків і масок).
4. Депресія — приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.
5. Прийняття — інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.

«Всі сьогоднішні події — це те, чого раніше з нами не було, чого немає в нашому досвіді. Поряд з виконанням наказів, рекомендацій влади, медиків, щодо гігієни, ізоляції, поведінки, варто звернути увагу і на психологічний аспект карантинних заходів, пов’язаних з коронавірусом, — пише психолог, — Сьогодні батьки мають, як ніколи, багато вільного часу для спілкування з власними дітьми, якого так вкрай катастрофічно не вистачало у звичайному вирі життя».

Втім, для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички.

«Багато батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Стають більш помітними для батьків риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків і завантаженість дитини школою, гуртками, домашніми завданнями, спілкуванням з друзями».

Отже, чого не варто робити батькам:

• різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
• примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
• в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
• не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
• не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

• слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;
• пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!
• щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.
• підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.
• розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;
• по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
• сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
• дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

«Батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, - потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера. Будьте здоровими! Дотримуйтесь гігієни рук і розуму!»

07.05.2020

Аплікація

How to make paper Mushroom

06.05.2020

Поради "Як влаштувати дитяче дозвілля, коли карантин"

Коли дітям нудно, у них завжди є спокуса залізти в гаджет (і, будемо чесні, у батьків теж є спокуса доручити дітей «електронній няні»). Але знайти свої інтереси, потренувати уяву і творчі здібності — це те, що набагато легше відбувається в реальному світі, ніж у відеоіграх і соцмережах. Натомість перенасичення гаджетами розвивають дратівливість, невміння фокусуватись у навчальному процесі, обмежену соціальну взаємодію. Час карантину — гарна нагода розпочату боротьбу зі смартфонами та почати переживати разом з дітьми більше цікавих миттєвостей!

І. Пізнавальні активності

•Побудувати «халабуди» посеред квартири/будинку, забратися всередину і читати книжки;

• Влаштувати домашній книжковий клуб і запросити друзів сусідів на його відкриття;

• Дізнатися історію міста, в якому живеш (батьки чи дідусь з бабусею мають допомогти);

• Грати в ігри на рахунок, додавання і віднімання;

• Навчитися готувати нову страву;

• Навчитися азам фінансової грамотності (як планувати покупки, рахувати решту, накопичити на щось);

• Самому зробити музичний інструмент (наприклад, калімбу);

• Грати в настільні ігри, які підвищують грамотність і тренують математичні здібності.

ІІ. Сюжетно-рольові ігри

Користь сюжетно-рольової гри для дітей добре вивчена: вона допомагає дітям тренувати соціальні навички та емоційний інтелект, розвиває мову і здатність самостійно вирішувати проблеми. Ось кілька ідей:

• Влаштувати маскарад і вбиратися в костюми різних персонажів;

• Розіграти улюблену казку;

• Побудувати чарівний будинок і населити його жителями;

• Шукати скарб за підказками, захованими в схованках.

ІІІ. Творчі заняття

•Зробити своїми руками намиста і сережки з бісеру;

• Навчитися шити;

• Зробити скульптуру за допомогою алюмінієвої фольги;

• Спробувати себе в фотографії;

• Повозитися з глиною;

• Придумати, що можна зробити з картонної коробки;

• Зібрати кілька старих речей і придумати з них нову;

• Сісти на ганку чи біля вікна і намалювати те, що бачите (дерева, квіти тощо);

• Малювати пальчиковими фарбами, олійними фарбами або аквареллю (і від душі перемазатися).

Проте не варто боятися нудьги і безкінечно вигадувати нові й нові активності. У 1930 році філософом Бертраном Расселом у його книзі “Підкорення щастя” була змальована потенційна цінність нудьги. Уява і здатність справлятися з нудьгою повинні бути вивчені у дитячому віці. Він писав:

“Дитина розвивається краще тоді, коли її, як молоду рослину, залишають в спокої в одному і тому ж ґрунті. Занадто багато подорожей, надто велика різноманітність вражень не дуже добре для дітей і підлітків. Адже це призводить до того, що вони виростають нездатними витримувати плідну монотонність”.

Нехай баланс між корисним нудьгуванням та активністю буде прийнятним для вашої дитини, а головне — нехай, проводячи час з вами, їй все менше хотітиметься зазирнути у гаджет.

05.05.2020

Відео "Ознайомлення з годинником"

Як вивчити годинник - Мультики українською - Пригоди Хмаринки 2

30.04.2020

Добір поробок з lego

29.04.2020

Консультація "Як пережити і карантин і залишитись спокійним"

Усі школи та дитячі садки в Україні закрито на карантин – так вирішив уряд, щоб запобігти поширенню коронавірусу. Більшість дітей залишається вдома із батьками, які попри це повинні займатись і роботою. Чи варто розмовляти з дітьми про коронавірус і як правильно взаємодіяти з ними на час карантину.

Зараз дуже непростий період для всіх, і помилково вважати, що діти нічого не помічають. Вони на це реагують, навіть якщо просто віддзеркалюють поведінку батьків.

Дітям варто розповідати правду про те, що відбувається. Вони все помічають. Коли інформація відсутня, малеча починає застосовувати свою уяву та фантазію – це сприятливе підґрунтя для тривоги. Говорити потрібно лише правду, але спрощувати її: не використовувати складних термінів, не описувати детально наслідки захворювання. Те, як подавати інформацію, залежить від віку дитини. Дітям дошкільного віку, наприклад, можна пояснювати це через гру.

Почати із себе. Насамперед батькам варто звернути увагу на своє ставлення до карантину та епідемії. Діти часто віддзеркалюють поведінку батьків, тож вони можуть передавати їм свою тривожність. Батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість, тоді у дитини буде розуміння того, що все вдасться подолати.

Акцентувати на діях. Можна розповісти про симптоми, які виникають під час цієї хвороби. Пояснити, що є вірус і багато людей хворіє, але й багато виліковується. Водночас наголосити на тому, що є способи, які допоможуть уникнути хвороби: залишатись вдома, частіше мити руки тощо.

Батьки мають бути максимально відкритими до запитань і давати правдиві відповіді. Якщо не знаєте чогось, можна разом із дитиною знайти інформацію у наукових статтях: бути дослідниками разом. Не можна ігнорувати її запити. За своєю природою діти дуже допитливі, вони потребують постійного потоку інформації для розвитку та формування нервової системи.

Діти до певного віку не можуть аналізувати інформацію та розуміти, де правда, а де ні. Батьки, які проговорюють те, що відбувається, допомагають малечі сформувати свою думку та бачення ситуації. Коли малюк поводиться пасивно і не запитує про вірус, ймовірно, у неї існує страх. Не розповідаючи про вірус, ми можемо підсилювати ці почуття. Тому варто знайти підхід до дитини й поговорити про ситуацію, що склалась.

«Карантин потрібно пережити»

Дорослим людям важко перебувати в ізоляції, а дітям це набагато складніше. Наше ставлення до дитини у цей період має бути толерантним, більш підтримувальним і спокійним, ніж зазвичай.

Зберегти звичний режим дня. Розпорядок дня – це те, що дає почуття безпеки дитині. Тобто лягати спати і прокидатись у той самий час, снідати, обідати й так далі. Звісно, у режимі карантину відтворити його на 100% буде складно, але треба постаратись зберегти основні пункти.

Ставити реалістичні вимоги. На час карантину з дітьми батьки, ймовірно, не зможуть працювати на тому ж рівні, що раніше. І діти не зможуть вчитись так само ефективно, як за звичайних умов. Це певний період, який мине і до якого варто адаптуватись. Карантин потрібно пережити, й далі буде по-іншому.

Пояснювати дитині, що хтось із батьків буде зайнятий, потрібно до початку роботи. Знову-таки, це планування дня і чітке обмеження часу на роботу та відпочинок. Дітей варто попереджати, що найближчої години дорослі не зможуть приділяти так багато уваги дитині. Але цей час мине і згодом ви зможете погратись чи зробити щось разом.

У період карантину батькам потрібно бути з дитиною і реагувати на її потреби. Щоб дитині було простіше, можна використовувати позитивні підкріплення: наприклад, за кожне виконане завдання давати наклейку, за п’ять таких стікерів – приз. Така гра допомагає дитині витримувати ці періоди тимчасового дискомфорту (наприклад, коли батьки зайняті роботою) задля винагороди.

лікарка-психолог Марія Лемещук

28.04.2020

Безпека дитини вдома.

Шановні батьки!

Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед вами.

Щоб зберегти життя та здоров’я дітей, пам’ятайте та виконуйте наступні поради:

1 Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час!

2 Якщо виникла така потреба, не дозволяйте дитині відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму. Навчіть користуватись дверним вічком, нікому, крім батьків не відчиняти.

3.Навчіть користуватись телефоном для виклику служб : 101, 102, 103, 104. Коли біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати швидку допомогу, чітко назвавши свої координати.

4.Розкажіть про небезпеку користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також входити у ліфт з незнайомими людьми.

5.Не дозволяйте дражнити тварин. Попереджайте розвиток в дитині жорсткого відношення до «друзів наших менших».

6. Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно вмикати електро - побутові прилади

7. Зберігайте небезпечні предмети ( ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях.

8. У дітей необхідно формувати основи самозахисту.

Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо…(незнайомий запропонує цукерку, загубив ключа від квартири, загубився один у місті тощо).

9.Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, в процесі організації екскурсій, бесід, спостережень, в створенні ігрових ситуацій та під час розваг.

Своїм прикладом навчайте дітей виконанню цих вимог. Приклад старших є для дітей кращим методом виховання!

Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди.

27.04.2020

Консультація (поводження під час карантину)

10.04.2020

Вербна неділя.

Багато народних традицій і ритуалів вербної неділі пов'язані з вербою.

Люди ходили за вербою в ліс ще до світанку, збирали і несли до храму на освячення.

Зрізати гілки можна тільки з молодих дерев, на яких немає засохлих гілок і дупел.

У Вербну неділю під час богослужіння в церкві освячували вербні гілочки. Потім ці букетики несли додому, прикрашати ними ікони. А ще зберігати протягом року як оберіг від хвороб, навроків, пожеж, повеней та інших бід.

Вербі приписувалася чудодійна цілюща сила. Прийнято було з'їдати вербі бруньки, щоб отримати здоров'я і бадьорість. У відварах з вербою купали дітей, щоб уберегти від хвороб. Також вербовими гілочками кропили будинки і худобу від всяких бід.

Гілочка верби – символ весни,

Символ здоров'я, життя, любові.

Нехай у цей день подарує вона

Віру, яка всім нам потрібна,

Надію на краще – вона гріє,

Удачу, везіння у всі часи.

Щастя, спокою, багато добра,

Щоб життя приносило радість завжди!

З Вербною неділею, з чудовим святом!

Радості Вам, миру, щастя і добра,

Всім в будинках затишку та Божого тепла

Консультація. знаемо ігор багато.

Як підібрати гру на сьогодні чи завтра?

Зараз малятам ну дуже кортить щось дізнаватися нове, ставити питання, щось брати, щось роздивлятися. Найкраще надавати дитині інформацію в ігровій формі, тож батьки, на Вас лягає максимально відповідальна місія. Хочу сьогодні Вам розказати які ігри і як саме впливають на розвиток Вашої дитини.

Спортивні ігри

Спортивні ігри позитивно впливають на фізичний розвиток дитини. Гра з м’ячем дозволяє отримати найбільш різноманітні дії та враження. Навіть найпростіші ігри з м’ячем виявляються дуже корисні для малюків, вони розвивають спостережливість, координацію рухів, концентрацію уваги, процеси мислення.

Музичні іграшки

Ігри з музичними іграшками не тільки цікаві дітям і доставляють їм радість, а й дуже корисні. Такі іграшки відображають дії самої дитини, як свого роду дзеркало, сприяючи тим самим розвитку самосвідомості. При цьому дитина ще й вчиться слухати і чути, знаходити зв’язок між своїми діями і їх результатом, і в цілому такі заняття сприяють розвитку координації і загального розвитку.

Сюжетні ігри

Сюжетні гри з образними іграшками: ляльками, іграшками-тваринами. Малюки до року сприймають подібні іграшки так само, як і будь-який інший предмет, вони можуть їх перекладати, стукати ними, гризти і так далі. Якщо ж Ви покажете дитині, як можна такими іграшками грати, то швидше за все до року вона вже засвоїть призначення ляльок і буде їх годувати, гуляти з ними, укладати в ліжечко, купати.

Кубики

Ігри з кубиками і конструктором. З самими маленькими дітками почати ігри з кубиками можна з хованок. Оскільки для однорічного малюка вибираються кубики, які звучать, їх можна ховати, наприклад, під хустку, і привертати увагу дитини звуком, трохи струшуючи іграшку. Коли малюк знайде нову іграшку і вивчить її, покажіть, як можна будувати вежу з кубиків. Таке будівництво у більшості дітей викликає жвавий інтерес і стає однією з улюблених ігор на довгий час.

Транспортні іграшки

Малюкам в ранньому віці транспортні іграшки цікаві самі по собі, дитина може довго досліджувати динамічні властивості іграшки, просто катаючи її, перевозячи в ній своїх улюблених персонажів. Цікаво буде пускати машинку з гірки, таку гірку можна зробити самостійно з невеликої дошки і стійкою невисокою лавки.

Іграшки-вкладиши

Корисні також заняття з іграшками-вкладишами. Вони розвивають необхідні навички і вміння: дрібну моторику, координацію рухів, вміння сортувати предмети, орієнтуючись по формі, виховують пізнавальну активність і комунікабельність.

Пісок

Ігри з піском – важливий етап у житті маленьких дослідників та дослідниць. Пісок – це дивовижний, багатий своїми можливостями матеріал, податливий і здатний приймати будь-які форми. Недарма він був обраний психологами для такої чудової техніки – якпісочна ігротерапія. Ви можете відвідати заняття даного напрямку у нашому центрі. Дітки будуть гратися та розвиватися з звичайним та кінетичним піском.

8.04.2020

День космонавтики

7.04.2020

Всесвітній день здоров'я.

Всесвітній день здоров'я відзначається щорічно 7 квітня починаючи з 1950 року. В цей день в 1948 році набрав чинності Статут Всесвітньої організації здоров'я (ВОЗ).

Спорт – це сила та здоров'я. Його ми теж відзначила разом, хоч і були на відстані один від одного.

Людина, яка не хворіє, почувається впевненою, бо вона усвідомлює, що керує своїм здоров'я, є його господарем. Саме тому з раннього дитинства треба дотримуватися здорового способу життя.

6.04.2020

6 квітня набирають чинності нові обмеження, пов’язані з протидією коронавірусній інфекції COVID-19. Відтепер у громадських місцях не можна з’являтися без маски чи респіратора. Також заборонено ходити групами понад дві особи, за винятком супроводу дітей (яким до 14 років тепер не можна перебувати в громадських місцях самим).

Вітаміни - наші друзі

Мета: розрити дітям значення вітамінів; поглиблювати знання дітей про їх корисні властивості для здоров'я людини; уточнювати і розширювати знання дітей про овочі й фрукти; розрізняти на смак і запах; виховувати естетичний смак, бажання й уміння піклуватися про своє здоров'я.

Матеріал: зображення фруктів та овочів.

Відвідаємо країну вітамінів.

· Які рослини ростуть на городі?

· Які овочі ви знаєте?

· Що росте в саду?

· Які фрукти ви знаєте?

· Якою людина стає, яка завжди вживає овочі та фрукти?

(Здоровою, веселою, у неї завжди будуть міцні зуби, рум'яні щічки і гарний настрій).

Вітаміни – це корисні речовини, необхідні нашому організмові. Коли людина їх не одержує в необхідні нашому організмові. Коли людина їх не одержує в необхідній кількості, вона може захворіти. Вітаміни нам потрібні кожен день.

2.04.2020

Уроки доброти

Поробки з пластиліну

1.04.2020

Безпека дитини вдома.

Шановні батьки!

Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед вами.

Щоб зберегти життя та здоров’я дітей, пам’ятайте та виконуйте наступні поради:

1 Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час!

2 Якщо виникла така потреба, не дозволяйте дитині відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму. Навчіть користуватись дверним вічком, нікому, крім батьків не відчиняти.

3.Навчіть користуватись телефоном для виклику служб : 101, 102, 103, 104. Коли біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати швидку допомогу, чітко назвавши свої координати.

4.Розкажіть про небезпеку користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також входити у ліфт з незнайомими людьми.

5.Не дозволяйте дражнити тварин. Попереджайте розвиток в дитині жорсткого відношення до «друзів наших менших».

6. Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно вмикати електро - побутові прилади

7. Зберігайте небезпечні предмети ( ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях.

8. У дітей необхідно формувати основи самозахисту.

Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо…(незнайомий запропонує цукерку, загубив ключа від квартири, загубився один у місті тощо).

9.Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, в процесі організації екскурсій, бесід, спостережень, в створенні ігрових ситуацій та під час розваг.

Своїм прикладом навчайте дітей виконанню цих вимог. Приклад старших є для дітей кращим методом виховання!

Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди.

31.03.2020

Дистанційна робота під час карантину

Дошкільний період у житті дитини —найсприятливіший для дитячих ігор. Під час гри з малюком ви отримаєте найдорожчі емоції, спостерігаючи, як дитина стає спритнішою, як збагачується її словниковий запас, як швидко проходить соціалізація... Крім того, спілкування з батьками—дуже важливий процес у вихованні дітей. Навіть найцікавіша іграшка не замінить дитині вашої уваги!

LEGO В ДОПОМОГУ

РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ ПАЛЬЦІВ

МУЗИКА - ЦЕ ГАРНІЙ НАСТРІЙ

КАЗКОВИЙ ЗАМОК

Образотворче мистецтво та пізнавальні ігри – такими видами діяльності насичені дні карантину наших дітей.

Намагаємося надавати батькам консультації, рекомендації, батьки можуть використовувати відео, інтернет-ресурсів.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

На превеликий жаль, сьогоднішня ситуація внесла корективи в наше заплановане життя, але ми не повинні опускати руки, і будемо підлаштовуватися до нових реалій.

У зв'язку зі збільшенням кількості хворих, керівництво країни посилює умови карантину. Цю тенденцію ми бачимо у всьому світі. В країнах, що вжили жорстких обмежувальних заходів, летальність від COVID-19 нижча. Переконливе прохання: не виходити, без особливої потреби, на вулицю і постійно прислухатися до офіційних рекомендацій на сайті МОЗ. Давайте будемо свідомими громадянами! Давайте підтримувати один одного, піклуватися один про одного! Давайте зміцнювати віру в людяність і не порушувати карантинні заходи!

Здоров'я Вам і вашим родинам!

Окрім від вихователями, діти і батьки можуть отримати консультації та поради практичного психолога та музичного керівника.

Сьогодні ми розкажемо пропрості, але цікавіігри, які допоможуть вам провести весело час разом на вихідних!

ГРА «СКЛАДЕМО ТВАРИНКУ»

Реквізит для гри:

· Вирізані з журналів або намальовані тварини

· Ножиці

· Клей

· Картон

Правила гри:

1. Підготуйте вирізані силуети тварин.

2. Розріжте їх навпіл.

3. Змішайте всі частинки та попросіть дитину скласти їх, щоб вийшла тваринка. А потім нехай маля наклеїть ці частинки на папір.

Примітка. Можна, щоб дитина складала тваринок згідно свого бачення. Якщо голова буде від однієї тварини, а тулуб від іншої — не сваріть дитину. Скажіть їй, що це нова чудо-тварина, якій ви разом маєте придуматиназву. Допоможіть дитині проявити творчість. І не забувайте її хвалити!

ГРА«ЗНАЙДИ ПРЕДМЕТ»

Реквізит для гри:

· Декілька предметів маленького розміру: м’яка іграшка, чашка, печиво, м’ячик, яблуко, ложка, гребінець, і т.д.

· Кошик

· Хустинка, щоб зав’язати очі

Правила гри:

1. Підберіть предмети для гри та покладіть їх до кошика.

2. Сядьте з дитиною на підлогу один напроти одного та поясніть правила гри (потрібно вгадати предмет із заплющеними очима).

3. Зав’яжіть дитині очі.

4. Дістаньте будь-який предмет із кошика, дайте його дитині в руки, нехай впізнає предмет на дотик.

5. Якщо в дитини виникли труднощі й вона не може самостійно впоратися із завданням, давайте підказки.

Примітка. Обов’язково обговоріть з малюком, що ви збираєтеся зав’язати йому очі та поясніть, чому потрібно це зробити. Якщо йому це не сподобається, ви можете запропонувати просто заплющити очі. І, звичайно, всі предмети повинні бути безпечними (негострими, легкими).

ГРА«ВЕЖА»

Реквізит для гри:

· Кубики, палички, брусочки або інші предмети, з яких можна скласти вежу

Правила гри:

1. Сядьте на килимі (на підлозі зручніше грати). По черзі складайте один на одного предмети, щоб вийшла висока вежа.

2. Такожви можете складати паралельно дві вежі та змагатися, в кого вийде вища.

31.03.2020

7 ПОРАД ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НОВОЇ КОРОНОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ

Регулярно мийте руки

Регулярно обробляйте руки спиртовмісним засобом або мийте їх з милом.

Навіщо це потрібно?

Якщо на поверхні рук присутній вірус, то обробка рук спиртовмісним засобом або миття їх з милом вб'є його.

Дотримуйтесь правил респіраторної гігієни

При кашлі та чханні прикривайте рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляйте руки спиртовмісним антисептиком або мийте їх з милом.

Навіщо це потрібно?

Прикривання рота і носа при кашлі та чханні дозволяє запобігти поширенню вірусів та інших хвороботворних мікроорганізмів.

Якщо при кашлі або чханні прикривати ніс і рот рукою, мікроби можуть потрапити на ваші руки, а потім на предмети або людей, яких ви торкаєтеся.

Дотримуйтесь дистанції у громадських місцях

Тримайтеся від людей на відстані як мінімум 1 метра (приблизно 3 кроки), особливо якщо у них кашель, нежить і підвищена температура

Навіщо це потрібно?

Кашляючи або чхаючи, людина, яка хворіє на респіраторну інфекцію, таку як 2019 nCoV, поширює навколо себе дрібні краплі, що містять вірус. Якщо ви перебуваєте занадто близько до такої людини, то можете заразитися вірусом при вдиханні повітря.

По можливості, не чіпайте руками очі, ніс і рот

Навіщо це потрібно?

Руки торкаються багатьох поверхонь, на яких може бути вірус. Торкаючись руками до очей, носа або рота, можна перенести вірус зі шкіри рук до організму.

При підвищенні температури, появі кашлю і ускладненні дихання якомога швидше звертайтеся за медичною допомогою

Якщо ви відвідували райони Китаю, де реєструється коронавірус 2019 nCoV, або тісно спілкувалися з кимось, у кого після поїздки в КНР спостерігаються симптоми респіраторного захворювання, повідомте про це медичного працівника.

Навіщо це потрібно?

Підвищення температури, кашель і ускладнення дихання вимагають негайного звернення за медичною допомогою, оскільки можуть бути викликані респіраторною інфекцією або іншим серйозним захворюванням.Симптоми ураження органів дихання в поєднанні з підвищенням температури можуть мати найрізноманітніші причини, серед яких може бути 2019 nCoV.

Здоровим людям носити маску слід, тільки якщо вони надають допомогу людині з підозрою на інфекцію 2019 nCoV.

Якщо ви кашляєте або чхаєте - носіть маску

Маски є ефективним засобом тільки в комбінації з регулярною обробкою рук спиртовмісним антисептиком або миття водою з милом.

Якщо ви користуєтеся маскою, вам слід знати правила використання та утилізації одноразових медичних масок

Інформацію адаптовано з матеріалів ВООЗ

Перед тим як одягти маску, обробіть руки спиртовмісним засобом або вимийте їх з милом.

Одягніть маску так, щоб вона закривала ніс і рот без проміжків між обличчям і маскою.

Не торкайтеся маски під час використання; в разі дотику обробіть руки спиртовмісних засобом або вимийте їх з милом.

Щойно маска матиме ознаки сирості, замініть її на нову, і не використовуйте одноразові маски повторно.

Безпечно знімайте маску, тримаючи за гумки ззаду

(не торкаючись до передньої частини маски) відразу ж викиньте всмітник з кришкою;

обробіть руки спиртовмісних засобом або вимийте їх з милом.

30.03.2020

Ранкова руханка

27.03.2020

Як вберегтися від кліщів і чим небезпечні їх укуси.

Сезон кліщів розпочато: піки активності щороку припадають на квітень-травень та серпень-вересень. Не всі кліщі переносять збудників захворювання. Водночас, існують такі небезпечні захворювання як кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, марсельська гарячка, повідомляє МОЗ.

Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин, виділяючи анестезуючу рідину, що робить укус безболісним. Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, помічають через 2-3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах.

Поради, які допоможуть уникнути укусів кліщів:

1. Подбайте про відповідний одяг: бажано одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, кепку, панамку, косинку тощо.

2. Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і дітей, аби виявити кліщів.

3. Місце для привалів на природі звільняйте від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

4. При поверненні додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його.

5. Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

6. Якщо на природу брали домашнього улюбленця – його також слід оглянути на наявність кліщів.

7. Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні засоби, найчастіше це – аерозолі, які відлякують кліщів.

Якщо Ви виявили кліща на шкірі:

1. Негайно зверніться до найближчого травмпункту.

Якщо це неможливо, постарайтесь видалити його самостійно: повільно витягніть разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити найближче до шкіри людини.

2. Після видалення кліща змастіть ранку антисептичним розчином. Якщо залишилася частина кліща, його видаляють стерильною голкою.

Видаленого кліща необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку. За направленнями лікаря у лабораторній мережі проводяться лабораторні дослідження кліщів на наявність збудників бореліозу.

3. Ретельно вимийте руки з милом.

4. Протягом двох тижнів щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі – зверніться до лікаря.

26.03.2020

Як виготовити пов'язку вдома

25.03.2020

Аплікації

24.03.2020

Створи картину (геометричні фігури)

23.03.2020

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. Залишайтеся вдома! Самоізоляція - найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування.

19.03.2020

Консультація для батьків

Безпека на дорозі

Безпека дітей... Як часто вона залежить від нас, дорослих! Чи цікавилися ви, наскільки ваша дитина знає правила дорожнього руху і безпечної поведінки на вулиці? Чи дотримує їх? Хтось може запитати: «Навіщо пояснювати малюкові правила безпеки, якщо поки він з'являється на вулиці тільки за руку з дорослим?» Але ж незабаром ваша дитина піде до школи, стане самостійним пішо­ходом і пасажиром...

І до цього моменту в малюка слід сформувати свідому і безпеч­ну поведінку. Від цього залежить здоров'я, а часом і життя дити­ни. Тому і розмова в нас з вами дуже, серйозна: дитина і дорога — основи безпеки. Це повинні знати всі батьки.

Найпоширеніші причини нещасть, що відбуваються з дітьми на дорозі, — перехід вулиці в невстановленому місці або на чер­воне світло, раптова поява перед рухомим транспортом. Нещас­ні випадки повторюються, незважаючи на те, що дітей і в садку, і в школі вчать правильно переходити вулицю. Ваш малюк, здава­лося б, знає правилами дорожнього руху. Чи так це?

Поговоріть із дитиною, поспостерігайте за нею та оцініть, чи може вона самостійно орієнтуватися на дорозі, приймати пра­вильні рішення. Адже більшість дітей відчувають себе впевне­но на вулиці лише після десяти-дванадцяти років. Якщо ваша дитина не готова, на вулиці ви маєте не тільки брати її за руку, а й виховувати, передусім, особистим прикладом: переконувати і пояснювати. Не залишайте без відповіді запитання, пов'язані з дорогою, водінням, аваріями тощо, навіть якщо вони здаються вам несуттєвими. Це важливо! Якщо ви відмахнеться від розпи­тувань, дитина зробить висновки сама, і не факт, що вони будуть правильними.

Розкажіть малюкові: «Коли з'явилися перші автомобілі, правил безпеки руху ще не було. Диковинкам давали дорогу. Автомобілів ставало дедалі більше,. Пішоходи почали потрапля­ти під колеса машин, отримувати удари, серйозні травми і на­віть гинути. Тоді й вирішили, що на вулиці повинні бути різ­ні дороги. Одну широку, посередині, відвели для автомобілів. По обидві її сторони зробили доріжки вужчі — для пішоходів. І всі були задоволені, тому що ніхто нікому не заважав. Згодом з'явилися правила руху, дорожні знаки, пішохідні переходи, світлофори».

Запропонуйте дитині уявити і розповісти, що було б, якби люди не придумали правил дорожнього руху. (Складно і проїха­ти, і пройти. Водії їздять, як кому зручно, на великій швидкості. Пішоходи переходять дорогу там, де їм заманеться, заважаючи водіям і опиняючись у великій небезпеці.) Висновок зробіть ра­зом: необхідно знати правила дорожнього руху і дотримувати їх, інакше виникне плутанина, яка може призвести до біди. Малюк повинен усвідомити: проїжджа частина вулиці призначена для автомобілів, тротуар — для пішоходів, переходити дорогу можна тільки у встановлених місцях.

Переходимо дорогу безпечно

Поруч із проїжджою частиною не дозволяйте дитині бігти попереду вас, міцно тримайте її за руку, не забувайте, що вона в будь-яку хвилину може вирватися.

Звертайте увагу дитини на свої дії, поведінку інших пішоходів, інакше малюк звикне переходити дорогу, не дивлячись, покладаючись на вас. Іграшку малюка візьміть «потримати» собі: під час переходу він може відпустити вашу руку і несподівано ви­скочити на проїжджу частину за м'ячиком або лялькою, які недо­речно впали.

Якщо малюк носить окуляри, пам'ятайте, що вони не коригу­ють бічний зір, так важливий для юного пішохода! Тому звертай­те особливу увагу дитини на типові ситуації із закритим оглядом, вчіть оцінювати швидкість машини, що наближається.

Чекаючи на сигнал світлофора, деякі нетерплячі громадяни ступають на проїжджу частину, коли зелене світло ще не запала­ло. Набагато безпечніше стояти за крок-півтора від бордюру, щоб не потрапити під,колеса автомобіля.

Найімовірніше, ваш малюк вже знає, як переходити проїжджу частину за сигналом світлофора, і з задоволенням процитує: чер­воне світло — дороги немає, жовтий — почекайте, а зелене світ­ло — йдіть. Але цих правил не завжди дотримують навіть дорослі. Поясніть дитині, що правила порушують «погані» дядьки і тітки, і їх не можна наслідувати.

Розкажіть малюкові, що для повної безпеки потрібно «по­глядати» на машини, що стоять, навіть якщо переходиш дорогу на зелене світло. Поясніть, чому не можна зупинятися на пере­ході.

Можливо, ваша дитина знає, як перейти дорогу і через нерегульований перехід («зебра» є, а світлофор відсутній). Переко­натися в цьому допоможе гра. Разом з малюком намалюйте на великому аркуші паперу дорогу, позначте перехід. Візьміть ма­ленькі іграшки (наприклад, фігурки з кіндер-сюрпризів) і грай­те. Малюк коментує дії іграшки під час переходу через дорогу: підійшов до переходу, зупинився, подивився ліворуч, якщо ма­шин поблизу немає, виходжу на проїжджу частину і крокую по «зебрі». Дійшов до середини дороги, подивився, чи не з'явилися машини праворуч. Якщо так, зупиняюся на «острівці безпеки», пропускаю їх і лише тоді йду далі. У грі стануть в пригоді і ма­ленькі машинки: ви можете бути водієм, а дитина — пішоходом, і навпаки.

На зупинці

Ви довго чекаєте на автобус, а його досі немає...

Зупиніться у віддаленому від проїжджої частини місці (дитина далі, ніж дорослий). Якщо не запаслися на цей випадок іграшкою для малюка, просто поговоріть з ним. Запитайте, у що і з ким він грав, що малював, ліпив у дитячому садку, що хоче робити вдома. Можна підійти до газетного кіоску^ розглянути журнали, купити вподобаний.

Не дозволяйте дитині розпочинати ігри, ходити по бордюру, що відокремлює тротуар від проїжджої частини. Це небезпечно, особливо за сирої погоди або ожеледі. Дитина може посковзнутися і потрапити під автобус, який зупиняється. Крім того, якщо через ожеледицю проїжджий автомобіль занесе, він вилетить прямо на тротуар. А якщо неподалік є калюжа, машини можуть просто об­лити вас із малюком брудом.

На зупинці зібралося багато людей. Ви міцно тримаєте дитину за руку, стоїте в перших рядах. Ось і довгоочікуваний автобус. По­чинається тиснява. Навіть для дорослої людини це стресова ситуа­ція, не кажучи вже про дитину. Такі поїздки краще зовсім виклю­чити. Якщо ж вам доводиться їздити разом з дитиною в години пік, то ваше місце не в перших рядах, а серед тих, хто спокійно че­кає на свою чергу. Адже цей автобус не останній, а фізичне і пси­хічне здоров'я дитини дорожче.

До транспорту, що зупиняється на зупинці, біжать люди. По тротуару, по самому краю проїжджої частини. Не піддавайтеся загальному ажіотажу. Мало того, що, спіткнувшись, ви можете впасти і потягти за собою дитину. Ви ще й ризикуєте разом до­годити під колеса! Малюк турбується: «Не встигнемо, мама (тато) поїде, а я залишуся». Навіщо ж ризикувати життям і здоров'ям, хвилювати дитину? Цей автобус теж не останній.

Нарешті ви в салоні. Першою входить дитина, дорослий за нею. Пройдіть уперед, щоб дати можливість увійти іншим паса­жирам. Нагадайте дитині, що потрібно триматися за поручні, не можна висуватися у відкриті вікна, викидати сміття, виходити з транспорту до повної його зупинки. Краще буде, якщо ви зроби­те це не у вигляді нотації, а звернувши увагу на подібні ситуації з іншими пасажирами.

Якщо першою з автобуса вистрибує дитина, вона може спіт­кнутися і впасти, спробувати самостійно перебігти через дорогу. Тому спочатку з транспорту завжди виходить дорослий. Ставши ліворуч від дверей, він допомагає вийти малюкові.

В автомобілі

Настало літо — час відпусток, поїздок за місто, на дачу, на природу. Багато хто здійснює ці маленькі подорожі на власному автомобілі. Як правило, дитина намагається зайняти місце на передньому сидінні першою. Якщо потім там же сідають дорослі, то вони можуть притиснути його до дверей. Автоматичне блокування дверей передбачено не у всіх автомобілях. Натиснути кнопку ж або ручку дорослі просто забувають. У такому випадку двері на повному ходу можуть відчинитися, а дитина — випасти на дорогу, під колеса інших машин. Та й на зупинці дитина не буде чекати, поки дорослі вийдуть з машини, а відразу ж вискочить першою, Якщо вона потрапить при цьому на проїжджу частину дороги, то опиниться в небезпеці. Не допускайте цього!

Отже, дитина сіла на заднє сидіння, двері заблоковані. Ось тільки діти, особливо маленькі, такі непосиди! Хвилина — і улюблений син стоїть з ногами на сидінні, кривляється в заднє скло, відчиняє вікно, висовує назовні руку або, що ще не­безпечніше,. голову. У разі різкого гальмування або повороту, стоячи на сидінні, дитина може потрапити в отвір між кріслами і отримати серйозні травми. Тому перевозити малюка до два­надцяти років на задньому сидінні автомобіля ви можете лише на руках, пристебнувши ременем безпеки, або у спеціальному дитячому кріслі.

Правила дорожнього руху дозволяють перевозити дитину до дванадцяти років і на передньому сидінні (обов'язково в дитячому кріслі). їхати спереду дуже хочеться будь-якій дитині, особливо хлопчикові. Але місце поряд з водієм є найнебезпечнішим у разі зіткнення. То чи варто ризикувати? Якщо ж дитина їде спереду, не забудьте про ремені безпеки. Якщо в нього немає автоматич­ного регулювання, підтягніть його вручну. Погано відрегульова­ний ремінь не врятує дитину від серйозної травми голови і грудної клітки в разі різкого гальмування або зіткнення.

Щоб поїздка не стомлювала малюка, пограйте з ним. Згадайте стару добру пальчикову гру «Сорока-білобока» або менш відому:

Цей пальчик — дідусь,

Цей пальчик — бабуся,

Цей пальчик — тато,

Цей пальчик — мама,

Цей пальчик — я.

Ось моя сім'я!

Із найменшими пограйте в ігри: «У якій руці сховано», «Назви дитинчат тварин», «Хто як говорить».

Більш старшим дітям можна запропонувати ігри «Міста», «Скажи навпаки» (дитина добирає антоніми до заданих слів: гус­тий — рідкий, плакати — сміятися тощо). Цікава гра «Якщо б, та якби». Дитині пропонують закінчити речення за схемою: «Якби я був... (ким, пропонує дорослий), то я б..., тому що...». Виходить приблизно так: «Якби я був машиною, то гоночною, щоб швид­ко доїхати в будь-яке місце», «Якби я була яблуком, то зеленим і кислим, щоб мене ніхто не з'їв». З такими розвагами час у дорозі промайне швидко.

Вирушаючи в дорогу разом із малюком, виявляйте турботу про його безпеку і заохочуйте правильну поведінку в найрізноманітні­ших ситуаціях.

Чи не траплялося вам швиденько перебігати дорогу на чер­воне світло, поки поблизу, немає машин? Якщо у вас є машина, чи завжди ви коректно ставитеся до пішоходів та інших водіїв? Ваша дитина, яка йде поруч по вулиці або сидить в автомобілі, все бачить і все запам'ятовує. Навіть незначні порушення правил можуть стати поганим прикладом для малюка. Ви беззаперечний авторитет для дитини, ваші дії у всіх дорожніх ситуаціях повинні бути правильними.