__________________________________________

П'ЯТНИЦЯ, 10 квітня 2020 р.

Слова, якими варто замінити звичні зауваження в сторону дитини. Прийом, який справді працює!

Спробуйте замінити звич-ні зауваження дитині, які використовуєте регулярно, новими словами, і зміниться все - інтонація, ваш настрій, а головне, реакція дитини!

Спробуйте - це працює!

Замість роздратованого:"Пішли швидше, скільки тебе чекати!"Скомандувати: "На старт, увага ... руш! Побігли! "

Замість загрозливого:"Їж, інакше не отримаєш десерт"порадувати: "Після того як зникне ця крииихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачненьке".

Замість грубого:"Прибери за собою"вимовити мрійливим голосом:"От якби ти був чарівником і зміг би начарувати порядок на столі ..."

Замість розсердженого: "Не заважай!"Сказати: "Іди, пограйся трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято".

Замість незадоволеного:"Не вередуй, піратська футболка в пранні, одягай ту, яка є"примирити з неприємністю:"Дивись-но, а ось родичка твоєї піратської футболки. Давай її одягнемо!"

Замість риторичного:"Ляжеш ти, нарешті, спати?!"Поцікавитися:"Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?"

Замість злого:"По попі захотів?"Випустити пар:"Цікаво, кому це я зараз вуха відірву і шию намилю?"

Замість безсилого:"Щоб я ніяких "не хочу" не чула!"Несподівано закричати:"Ой, дивися, Капризка прибіг. Лови, лови його, щоб він нам настрій не псував!"

Замість нудного:"Скільки разів повторювати!"Сказати таємничим шепотом:"Раз-два-три, передаю секретну інформацію... Повторіть, як чутно".

Замість менторського: "Руки помив?"Запропонувати:"Давай поспоримо, що вода з твоїх рук потече чорна?"

Матеріал додано: 10.04.2020

___________________________________________

ЧЕТВЕР, 9 квітня 2020 р.

Батькам про валеологію

___________________________________________

СЕРЕДА, 8 квітня 2020 р.

Як сказати "не можна", щоб дитина вас почула

Пам'ятайте, забороняти можна тільки дії дитини,
а не почуття, не емоції!!!

Не можна злитися, не можна плакати або боятися - все це нездійсненні заборони. Дитина, як і будь-який дорослий, має право на почуття. Інша справа як ці почуття проявляти. Краще покажіть, яким прийнятним способом можна висловити свій гнів, роздратування, що зробити зі страхом і т.п.

Уникайте заборон.Величезна кількість «не можна» є шкідливою для повноцінного розвитку дитини. Якщо дуже часто вживати слово «не можна» або «ні», вони швидко втрачають своє значення, як і іграшка, що вже набридла. Якщо дитина маленька, - просто відволікайте її від забороненої діяльності. Поки це зробити дуже легко. Покажіть щось цікаве, запропонуйте щось улюблене і т.д. Намагайтеся запобігти ситуацій, в яких вам доведеться говорити дитині «ні». Для цього приберіть всі колючі, ріжучі предмети, закрийте на ключ сейф з документами, поставте вище скляну вазу, поставте заглушки на розетки ... Щоб навіть спокуси не виникало все це чіпати. Навпаки, створюйте умови, щоб дитина могла задовольняти свій пізнавальний інтерес. Для цього залиште прочиненими дверцята тієї тумбочки, в яку можна залізти, заховайте, але так, щоб дитя могло легко знайти, непрацюючий пульт від телевізора, або телефон. Залиште в полі зору дитини тільки те, що МОЖНА.

Якщо уникнути заборони не вдалося,то замініть слова «ні» і «не можна» іншими фразами. Широко відомий той факт, що частка «не» в мові не сприймається. Тобто «не малюй на шпалерах» чується дитиною, як «малюй на шпалерах». Крім того, як згадувалось вище, це загрожує знеціненням цих слів. Якщо ви хочете, щоб чудо-чадо чуло ваше «ні», вживайте його якомога рідше. Скажіть: «стоп», «зупинися», «краще зроби так», «добре було б зробити ...», «будь обережний - це небезпечно», «виховані люди роблять ...», «по калюжах ходимо тільки в гумових чоботях».

Пояснюйте причину.Якби вам сказали «не можна їсти цей торт», яка була б ваша перша реакція? Ви запитали б «А чому?». Сказавши дитині «Не лізь», ми просто обмежуємо її свободу, не залишаючи їй вибору. Але якщо пояснити: «Це занадто висока гірка, краще підемо на іншу - вона безпечніша», дитина має вибір, і повірте, після ваших пояснень вона прийме правильне рішення. Але стежте за тим, щоб ваше пояснення було зрозумілим дитині. Говоріть просто, на його мові. Якщо дитя ще не може зрозуміти, просто відволічіть або віднесіть його.

Слідкуйте за тим, щоб інтонація була нейтральною.Якщо ви проявите емоції, дитина сприйме їх в свою сторону. Мама злиться або дратується - значить я поганий, вона мене більше не любить; веселиться - значить це просто гра. Чим спокійніше і впевненіше ви скажете слова заборони, тим спокійніше сприйме їх ваша дитина.

Пропонуйте альтернативу.На кожне не можна, після пояснення причин, має бути своє можна. Обов'язково заборонивши щось дитині, запропонуйте їй іншу, альтернативну дію. Не можна малювати по шпалерах, але якщо заклеїти стіну папером - то можна, або на мольберті можна, не можна штовхати кішку, а ось м'ячик можна і т.п. Заборона обмежує свободу, і природно, почувши таке обмеження, хочеться зробити навпаки. Заборонений плід солодкий ... Але якщо відразу після заборони піде альтернатива - дитина сприймає це як можливість вибору.

Будьте послідовні.Якщо вже сказали «ні», значить НІ. І інші члени родини теж повинні знати про це "ні". Якщо мама заборонила, а тато дозволяє - це провокує дитину на маніпуляції, крім того породжує тривогу і дискомфорт, для дитини світ стає неструктурованим, а значить - небезпечним. АЛЕ! Якщо ваша дитина вступила з вами в діалог і, якщо їй вдалося переконати вас, не бійтеся дозволити, адже таким чином ви показуєте, що ви їй довіряєте, а також, що будь-які перешкоди можна подолати, вирішити спокійно. Надалі дитина буде більш впевнена в собі, у своїх силах, буде сміливо вступати в дискусії. Будьте уважні: тільки якщо дитина самостійно змогла з вами саме домовитися, а не продавила вас хниканням або ще чимось.

Дуже важливою є система батьківських ТАБУ.Табу - це і є заборона, але його ніколи і ні за яких обставин, навіть при спробі домовитися, не можна порушувати. Наприклад «Не можна бити маму» або «Не можна відкривати вікно» і т.п. У кожної родини своя система табу, адже те, що нормально сприймається в одній, може бути зовсім неприйнятно в іншій. Пам'ятайте, таких табу повинно бути 2-3, не більше. Якщо буде більше трьох, їх значущість зійде нанівець.

Матеріал додано: 08.04.2020

___________________________________________

ПОНЕДІЛОК, 6 квітня 2020 р.

Що варто знати про мультфільми перш ніж показувати їх дитині

Чим корисні мультфільми?Мультики насправді можуть бути доситьпотужним чинником для всебічного розвитку дітей.Але не єдиним і не найважливішим. Адже, щоб ми не робили, краще за все дитина засвоює уявлення про світ через відносини з найближчим оточенням - з сім'єю.

Мультики впливають на розвиток всіх сфер психіки.По-перше, через них дитина засвоює способи поведінки, алгоритми досягнення цілей. По-друге, мультфільми надзвичайно розвивають емоційну сферу, вони вчать бути у відносинах - дружити, любити, допомагати, відстоювати своє, ділитись... По-третє, вони дають великий пізнавальний ефект - через них дитина отримує знання про явища та предмети, розвиває мислення, пам'ять, увагу, сприймання та уяву.

Увага! Неправильне поводження з мультиками - шкідливе для психічного здоров'я ваших дітей.

Що ж варто знати батькам, щоб мультики дійсно мали позитивний вплив?

Коли дивитись?ВООЗ рекомендує дітям до 3-х років не показувати мультфільми взагалі. Оскільки у малечі такого віку переважає наочно-дійове мислення, їх розвиток відбувається через предметну діяльність, а точніше через маніпуляції з предметами. Мультики не дозволяють торкнутись до предметів, все відбувається в образах, до чого нервова система дитини ще не дозріла. Найкращий вік, коли перегляд мультфільмів приносить максимальну користь, вважають вік від 5 до 7 років. В цей час діти вже багато чого розуміють, разом з тим досить відкриті для нового досвіду і вірять в чудо.

Скільки дивитись?ВООЗ рекомендує молодшим дошкільникам (3-4 роки) дивитись мультфільми не більше 15 хв. на день. Старшим - не більше 30 хвилин. На скільки я знаю, мало хто дотримується подібних норм, і багато батьків дозволяють дітям дивитись набагато більше. Особисто я вважаю, що окрім мультиків у дитини повинно бути ще безліч корисних занять, і якщо вони мають місце і відбуваються якісно, то не обов'язково дотримуватись встановлених меж.

Про що дивитись?Батькам варто подивитись мультик перед тим, як показувати його дитині. Оскільки в наш час багато мультфільмів мають досить специфічні сюжети, які несуть найрізноманітніші ціннісні орієнтації, що можуть суперечити вихованню, яке дають батьки. Меншими дітками краще сприймаються мультики, де показані прості форми, героями є тварини, які говорять досить простими фразами. Варто зазначити, що від сюжету мультику дитина будь-якого віку бере щось своє. Так, здавалось би мультфільми для старших дошкільників, маленька дитина може переглядати, але як правило вона не зрозуміє основної суті мультику, але зверне увагу на другорядні персонажі, які виконують більш зрозумілі дії.

Як дивитись?Якщо ви показуєте мультфільми дітям до 3-х років, обов'язково дивіться їх разом і допомагайте виразити емоції, які накопичуються протягом перегляду, «називаючи» почуття, описуючи події. Після мультику часто діти пробують програвати окремі елементи сюжету, які стали для них емоційно насиченими. Таким чином вони надають вихідним почуттям, які накопились, що безумовно має терапевтичний ефект. Важливим тут є один момент - дитина повинна сама вибудовувати сюжет і вести гру, батьки мають привносити мінімум свого. Крім того, під час такого процесу можна корегувати різні способи поведінки, які дитина отримала через мультики, особливо якщо вони вам не до вподоби.

Що не можна робити категорично?Годувати і присипати дітей під час перегляду мультфільмів. Дитина повинна їсти тоді, коли організм дає сигнал голоду. Але батьки часто використовують улюблений мультфільм для того, щоб відволікти увагу малечі, адже саме тоді набагато легше «нагодувати». Внаслідок цього їжа може стати не лише природнім засобом насичення організмом поживними речовинами, а способом долати стреси, вгамовувати бурі емоцій та почуттів. Порушується природний баланс.

Засинати дитина повинні в спокійній обстановці, повністю розслабившись. А мультики викликають бурю емоцій та переживань, які до того ж не знаходять свій вихід. Це дуже шкідливо для нервової системи малюка!

Матеріал додано: 06.04.2020

___________________________________________

П'ЯТНИЦЯ, 3 квітня 2020 р.

Коли і як з'являються звуки в мовленні дитини

Маленька дитина не завжди одразу оволодіває правильною вимовою, навіть при нормальному мовленнєвому розвитку.

Багато звуків дитина вимовляє майже без зусиль: [м, н, т, п] і, звичайно, голосні звуки. Найважче даються шиплячі [ж, ш, ч], свистячі [с, з, ц], а також сонорні [р] і [л].

Неправильна вимова в дітей до трьох років є нормою. Але не пізніше п'яти-шести років дитина має оволодіти правильною вимовою всіх звуків рідної мови. Після цього віку будь-які порушення у вимові звуків вважаються дефектом звуковимови.

Наведемо тут дані, які допоможуть батькам слідкувати за своєчасною появою в мовленні дитини різних звуків.

Наприклад, у віці 1-2 роки в мовленні дитини з'являються звуки А, О, Е, П, Б, М; у 2-3 роки - звуки І, И, У, Ф, В, Т, Д, Н, К, Г, Х, Й; у 3-5 років - звуки С, З, Ц, Ш, Ж, Ч, Щ; у 5-6 років - звуки Л, Р.

Матеріал додано: 03.04.2020

___________________________________________

ЧЕТВЕР, 2 квітня 2020 р.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ: ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА НАДМІРНА ОПІКА

Створювати умови для розвитку волі в дитини означає заохочувати її активність, самостійність у прийнятті рішень, обранні шляхів для досягнення мети. Надання дітям простору для розвитку вольових якостей характеру припускає певний ризик із боку батьків: звісно, значно спокійніше самому все спланувати, розрахувати, обміркувати, запропонувати дитині готові рішення, а потім контролювати поетапно, як вона з ними впоралася.

Дорослим дуже важливо зрозуміти роль психічної активності в житті дитини: наскільки активно вона прагне розв'язувати ті проблеми, які постають перед нею під час формування навичок, навчання та розвитку. Також важливо пам'ятати про те, що рухова активність і внутрішня психічна активність дитини - це зовсім різні категорії: якщо дитина активна, тоді вона і здатна приймати рішення.

Відомий американський психолог Е. Еріксон виділив стадії розвитку особистості, на кожній з яких формуються певні якості. У кожній особистісній якості, що виявляється в певному віці, закладене глибинне ставлення людини до світу та до самої себе. Це ставлення може бути позитивним, пов'язаним із прогресивним розвитком особистості, і негативним, яке призводить до негативних порушень у розвитку, спричиняє його регрес.

Дитині дошкільного віку доводиться обирати одну із двох полярних категорій - ініціативність або пасивність. Обираючи для себе певну категорію, дитина закріплює певну якість своєї особистості: дошкільник активно пізнає навколишній світ, моделює під час гри взаємини дорослих, швидко й жадібно вчиться всього, набуваючи нових справ і обов'язків. Коли поведінка дитини стає агресивною, ініціатива обмежується, з'являється почуття провини та тривожності; у такий спосіб закладаються нові внутрішні інстанції - совість і моральна відповідальність за свої дії, думки та бажання. Обмеження самостійності дитини, її внутрішньої активності гальмує ініціативу та розвиває її пасивність.

Якщо дитина намагається впоратися із чим-небудь самостійно, дорослому необхідно допомогти їй. Допомога дорослого полягає у відстеженні умов для виконання самостійної дії.

Наприклад, чи дістане дитина до своєї зубної щітки й чи не лежать поблизу небезпечні речі. Чи візьме дитина свою чашку з полиці у шафі так, щоб не розбити при цьому ваші улюблені скляночки? Пам'ятайте, що дитина відмовляється робити те, що супроводжується постійним нагадуваннями: «Будь обережнішою!»

Дитина повинна навчитися думати, а не просто виконувати вказівки. Звісно, не можна повністю розраховувати на те, що ухвалене рішення буде правильним, особливо якщо воно може вплинути на стан здоров'я дитини (припустимо, дитина вирішить, що зуби потрібно чистити раз на тиждень).

За умови правильно організованого життя дитина може прийняти рішення в конкретній ситуації (наприклад, вона може почистити зуби, коли хоче: зараз або після мультфільмів; обрати на вечерю одну із двох приготовлених страв тощо).

Матеріал додано: 02.04.2020

___________________________________________

СЕРЕДА, 1 квітня 2020 р.

Батькам про сучасні підходи до розвитку мовлення дітей

•Майстерність батьків саме у тому й полягає, щоб побачити настрій, бажання, стан дитини.

• За неуспішної чи недостатньо успішної діяльності показати малюкові, в чому полягає проблема, як можна подолати труднощі.

• Елементи новизни варто поєднати з набутим досвідом, знайомою інформацією. • Важливим є етап дитячих самостійних чи спільних з дорослим пошуків та знахідок.

• Не варто активно закликати дітей до спільної роботи, гри, а тим паче відвертати їхню увагу від вільної, самостійно обраної діяльності, краще - зацікавити їх.

• Батьки мають задовольнити бажання дитини взяти участь у спільній діяльності, паралельно реалізуючи мовленнєві, пізнавальні, розвивальні педагогічні завдання.

• Цікавим та корисним для дошкільнят є уособлення слова, поняття у руховому, слуховому, художньому, музичному образах.

• Діти не тільки дослухаються до вихователів, а й до батьків, вони висловлюють свою думку, прагнуть довести, переконливо аргументувати, не боячись ані власної помилки, ані критики дорослого.

• Майстерність дорослого у тому й полягає, щоб, спираючись на знання індивідуального розвитку дитини, окремими кроками, репліками наближати її до успішного результату.

• Остерігайтеся акцентувати увагу на недоліках мовлення дитини, щоб це не стало приводом для критики, глузування з боку інших дітей.

• Важливо, щоб батьки брали на себе роль не контролера, а носія інформації.

• Дітям імпонує позиція дослідників, відкривачів.

Матеріал додано: 01.04.2020

__________________________________________

ПОНЕДІЛОК, 30 березня 2020 р.

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозвіл у батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Матеріал додано: 30.03.2020

__________________________________________

П'ЯТНИЦЯ, 27 березня 2020 р.

Розвиток творчості дитини

• Знайомте дітей з усіма видами мистецтва.
• Відвідуйте з ними театри, концерти, виставки , циркові вистави, музеї тощо.
• Читайте дітям авторські та народні казки, дитячу літературу.
• Заохочуйте дітей до імпровізованої драматизації казок, пісень, віршів.
• Пропонуйте дітям придумувати свої казки й відображати у малюнках, грі, діях.
• Виготовляйте разом з дітьми різні види лялькового театру (настільний, театр-рукавичка, тіньовий, пальчиковий тощо).
• Дозволяйте дітям переглядати дитячі передачі, фільми, мультфільми.
• Організовуйте домашні концерти, на яких діти будуть виконувати не тільки знайомі пісні та таночки, а й придумані.
• Дозволяйте дітям фантазувати, виявляти творчість.
• Розвивайте у своїх дітях творчі здібності шляхом відвідування музичних шкіл, театральних гуртків та студій

Матеріал додано: 27.03.2020

_________________________________________

ЧЕТВЕР, 26 березня 2020 р.

Музикотерапія

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. У наш час музика широко використовується в лікуванні нервової системи.

Проти головного болю, емоційного напруження використовуються такі музичні твори:

·Л.ван Бетховен «Фіделіо»;

·В.А. Моцарт « Дон Жуан»;

·Ф. Ліст « Угорська рапсодія №1»;

·Д. Хачатурян. Сюїта «Маскарад»;

·Дж. Гершвін « Американець у Парижі».

Для зняття гіпертонії та напруженості:

·Й.С. Бах «Ре – мінор» для скрипки;

·Й.С. Бах «Кантата № 21»;

·Б. Барток «Соната для фортепіано»;

·А. Брукмер. Месса «Мі – мінор»;

·Б. Барток «Квартет № 5».

Для загального тонусу, поліпшення самопочуття:

·Л.ван Бетховен. Увертюра «Егмонт»;

·П. Чайковський. Шоста симфонія, 3- тя частина;

·Ф. Ліст « Угорська рапсодія №2».

Проти безсоння:

·Ф. Сібеліус «Сумний вальс»;

·П. Чайковський «Баркарола», «Осіння пісня», «Сентиментальний вальс»;

·К.Глюк «Мелодія»;

·Ф. Шуберт «Аве Марія», «Серенада»;

·К. Сен – Санс «Лебідь».

При негативних психічних станах:

·Р. Вагнер « Пісня вечірніх зірок» з опери «Тангайзер»;

·В. Белліні. Увертюра до опери «Норма»;

·К. Дебюссі «Море», «Місячне світло»;

·Ф. Мендельсон – Бартольді «Блискуче капаріччіо».

При депресивних станах:

·Л.ван Бетховен. Симфонічна увертюра «Егмонт»;

·Ж. Бізе. Сюїта з опери «Кармен»;

·К. Дебюссі «Іверія»;

·Й.Гайдн «Створення світу».

При значній психічній та соматичній втомі:

·Й.С. Бах «Кавова кантата»;

·Б. Бріттен « Пітер граймо»;

·М. де Фалья «Ночі в садах Іспанії»;

·Г. Гедель «Музика на воді».

У стані тривожності:

·Ф. Шопен «Прелюдії»;

·І. ШтраусВальси;

·Ф. Шуберт «Весільні пісні»;

·Дж. Верді Мелодійні арії з опер.

Матеріал додано: 26.03.2020

_________________________________________

ВІВТОРОК, 24 березня 2020 р.

ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ

1. Створюйте в сім΄ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.

2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою,якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини.

4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці.

5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій.

6. Запобігайте виникненню депресивних станів.

7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні.

8. Наповніть свою душу й серце любов΄ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім΄ї, особистого здоров΄я – вашого й ваших дітей.

9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.

10.Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.

11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.

12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок.

13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.

14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить.

15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.

16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!

17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей.

18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.

19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.

20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.

21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.

22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу.

23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів,підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов΄язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.

24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав΄язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині.

25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв΄язку з цим.

Матеріал додано: 24.03.2020

_________________________________________

ПОНЕДІЛОК, 23 березня 2020 р.

4 Золотих правила, аби вижити під час карантину з дітьми

Пам’ятайте, карантин - не привід для соціальної ізоляції.Адже сучаснітехнології дають змогу спілкуватися на відстані - у скайпі чи інших відеомесенджерах. Обладнайте простір для спілкування з близькими в інтернеті - знайдіть зручне місце дляноутбука,планшета чисмартфона,розташуйтеся так, щоб усі, хто бажає спілкуватися, влізли в кадр. Тепер можете влаштувати онлайн-чаювання з друзями, із якими ви побачитесяофлайнпісля карантину.

Обладнайте місце для пустощів.Діти, які вимушені сидіти в чотирьох стінах, можуть легко звести батьків із розуму. Здебільшого через те, що дітям складно витримати вимушену фізичну пасивність. Емоції, переживання, страхи дітей потребують прямого виходу, через фізичну актив­ність. Відведіть для дітей спеціальне місце, де вони зможуть щодня хоча б трішки побешкетувати-пострибати, поверещати, потупотіти ногами. Бажано, щоб дратівливі родичі, які не витримують галасу й шуму, могли сховатися подалі від цього місця. Організуйте для дітей активні ігри-піжмурки, квач, «Море хвилюється» тощо. Робіть разом ранковузарядку.

Уникайте гіподинамії.На відміну від дітей, дорослі не відчувають потреби у фізичній активності. Однак це означає, що потрібно постійно сидіти на місці. Гіподинамія, тобто малорухливий спосіб життя, спричиняє порушення сну, травлення і гіпоксію мозку та організму загалом. Принаймні пів години на день приділяйте фізичним вправам. Нині в інтернеті можна знайти онлайн-уроки спортивних занять на будь-який смак: від йоги і аеробіки до танців та дзюдо. Не забувайте перед вправами провітрювати приміщення. Якщо діти долучаються до ваших занять-це добре. Адже що більше енергій вони витратять, то легше буде дорослим.

Будьте турботливішими до найближчого оточення,а передусім до себе. Подбайте про своє самопочуття-ніжтеся у ванні, висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити-ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться добрі, оптимістичні фільми. У спокійних і впевнених батьків - спокійні та впевнені діти.

Матеріал додано: 23.03.2020

_________________________________________

П'ЯТНИЦЯ, 20 березня 2020 р.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами робили не справедливо.

6. Хваліть і заохочуйте Вашу дитину, особливо за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозволяйте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Салі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У ккожній є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, не намагайтеся виявити певну гнучкість щодо дотримання цих правил з маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, тщо приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтесь.

Матеріал додано: 20.03.2020

_______________________________________

ЧЕТВЕР, 19 березня 2020 р.

Поради батькам: Заохочення самостійності

У віці 3-4 років діти ще потребують допомоги батьків. Однак експерти стверджують, що діти можуть бути більш самостійними, ніж ми думаємо. Є кілька способів заохотити самостійність дитини.

1. Чекайте більшого.

Більшість людей схильні прагнути до того, щоб виправдовувати очікування оточуючих. Ми очікуємо від дітей дошкільного віку, що вони будуть прибирати за собою посуд після їжі і прибирати за собою одяг. І вони це роблять. Підвищуйте свої очікування - і дитина, швидше за все, постарається їм відповідати.

2. Не робіть за дитину те, що вона може зробити самостійно.

Зробити щось за дитину може бути простіше і швидше, але це не допоможе зробити її більш самостійною. Апелюйте до її почуття гордості. Коли їй потрібно зробити щось, наприклад, взутися, запитайте її: «Ти хочеш, щоб я допомогла тобі, чи ти зробиш це самостійно?» Такі слова мають чарівну властивість: діти завжди хочуть робити все самі.

3. Не переробляйте після дитини те, що вона зробила.

Якщо дитина неакуратно застелила ліжко, не поправляйте за нею. Якщо вона сама одягнулась в дитячий садок, але одягнула речі, які не поєднуються між собою, похваліть її за оригінальний стиль в одязі. Без крайньої необхідності не переробляйте те, що зробила дитина. Вона помітить це, і це її демотивує.

4. Дозвольте дитині вирішувати прості проблеми.

Якщо ви бачите, як дитина намагається зібрати конструктор або дістати з полиці книгу, не поспішайте кидатися на допомогу. Якщо дитині в цей момент не загрожує небезпека і якщо ви не поспішаєте, дайте їй час вирішити проблему самостійно. Це буде формувати її характер. У батьків часто виникає спокуса зробити все ідеально, але так вони не дають шансу дитині самій досягти успіху.

5. Призначте дитині домашні обов'язки.

Якщо ви будете давати їй прості завдання, це зміцнить її впевненість у собі і почуття компетентності. Дитина, яка може полити кімнатні квіти або зняти білизну з сушарки, ймовірно, повірить, що впорається і з більш складними завданнями, наприклад, зможе самостійно одягатися або мити посуд. Переконайтеся, що завдання, яке ви даєте дитині, їй під силу. Також давайте дитині дійсно потрібну роботу, а не просто щось, щоб її зайняти. Навіть дошкільнята можуть побачити різницю. Ваша мета - дати дитині відчути себе компетентною і здатною приносити користь.

Співпраця для досягнення успіху

У будь-якому дитячому садку ви можете побачити, як діти спокійно сидять, слухають вихователя і виконують завдання. Як вихователі цього домагаються? Як можна співпрацювати з дітьми 4-річного віку? Скажемо відразу: секретної формули не існує, але вихователі дають певні поради з цього приводу.

6. Похвала - ключ до співпраці

Особливо у випадках, якщо дитина спочатку не має наміру співпрацювати.Хваліть її за прояви доброї поведінки. Діти схильні повторювати поведінку, на яку звертають увагу.

7. Встановіть дитині чіткий розпорядок дня.

Діти добре поводяться в садку, тому що знають, чого від них очікують. По суті, діти день у день проводять по одному і тому ж розпорядку. Тому вони швидко вчаться тому, що повинні робити, і через деякий час вже не потребують нагадування. Зрозуміло, встановлювати такий же розпорядок і вдома не потрібно. Але чим послідовнішим буде розпорядок вдома, тим краще дитина зможе розвиватися.

Визначте послідовність дій і дотримуйтеся її. Наприклад, перед сніданком дитина повинна одягнутися. Коли вона приходить з вулиці, вона повинна помити руки. Ви читаєте їй казку на ніч тільки тоді, коли вона переодягнеться в піжаму і ляже в ліжко. Дотримання таких правил з часом увійде для неї в звичку.

8. Грайтеся з дитиною.

Якщо дитина відмовляється щось робити, постарайтеся перетворити це у гру. Це хороший спосіб, про який батьки часто забувають. Наприклад, якщо дитина перед виходом з дому відмовляється взуватися, ви можете пограти з нею в магазин взуття. Уявіть, що вона покупець, а ви продавець, і запропонуйте їй приміряти пару взуття. Як правило, дітям подобаються подібні ігри, і вони легше роблять те, чого ви від них хочете.

9. Попереджайте дитину про зміни.

Якщо дитина відчуває напади роздратування щоразу, коли ви говорите їй про те, що час вимикати телевізор, закінчувати гру або виходити з дому - можливо, ви попередили її занадто пізно. У дитячому садку дитина більш спокійна, тому що заздалегідь знає розпорядок.

Якщо вам потрібно вийти з дому о 8.30, попередьте дитину о 8.15, що вона може пограти ще 5 хвилин, а потім вона повинна закінчити гру і прибрати свої іграшки. Встановіть таймер, щоб дитина знала, коли її час вийшов.

10. Заохочуйте дитину розумно.

Якщо дитина виконує свої обов'язки тільки для того, щоб отримати винагороду, вона не зрозуміє, що повинна прибирати за собою іграшки тому, що всі члени сім'ї повинні виконувати свої обов'язки. Пропонуйте дитині винагороду за те, що вона вчиться чомусь новому (наприклад, ходити на горщик), але не за повсякденні справи (наприклад, коли вона одягається або чистить зуби).

11. Давайте дитині вибір.

Якщо трирічна дитина відмовляється обідати за загальним столом, ви можете запропонувати їй два варіанти: залишитися за столом і в кінці обіду отримати десерт або встати з-за столу і залишитися без частування. Спочатку дитина може вибрати неправильний варіант, але в підсумку вона змінить своє рішення, тому що побачить, що таке рішення не дозволяє їй отримати бажане. Якщо ви хочете, щоб дитина вчинила певним чином, давайте дитині два варіанти на вибір, один з яких буде менш привабливим для неї.

12. Ніяких «якщо».

Розмовляючи з дитиною, використовуйте фрази, які передбачають співпрацю. Якщо ви говорите: «Якщо ти прибереш за собою іграшки, ми підемо в парк», можливо, вона не захоче їх прибирати. Замість цього скажіть: «Коли ти прибереш іграшки, ми підемо в парк».

13. Дозволяйте дитині грати.

Вихователі кажуть, що у сучасних дітей гірше розвинена уява, ніж 10-20 років тому. Це відбувається тому, що сьогодні діти більшість часу знаходяться під наглядом дорослих і не мають можливості грати в ігри на уяву. Дозволяйте дитині більше гратися самостійно. Від вас не потрібно цілодобово розважати дитину. Нехай їй стане трохи нудно. Але переконайтеся, що у неї є під рукою все необхідне для малювання, ліплення та інших подібних занять.

14. Використовуйте музику.

Музика допоможе зробити повсякденні заняття більш цікавими для дитини. Наприклад, якщо дитина довго одягається, ви можете сказати їй: «Цікаво, чи зможеш ти одягнутися, поки грає пісня?»

15. Заохочуйте командну роботу.

Якщо ваші діти не можуть поділити між собою іграшку, встановіть таймер на 5 хвилин. Скажіть одній дитині, що вона може грати до того часу, коли почує сигнал. Тоді потрібно передати іграшку іншій дитині.

16. Дозволяйте дитині самостійно справлятися з дрібними сварками.

Замість того щоб самим втручатися в сварки дітей, дозвольте їм самим вирішувати їх (зрозуміло, якщо вони не б'ються). Ви не завжди зможете бути поруч, щоб захищати свою дитину.

Матеріал додано: 19.03.2020

_______________________________________

Середа, 18 березня 2020 р.

Вебінар: Інтерактив і креативність в освіті: як через гру зацікавити дітей знаннями

Матеріал додано: 18.03.2020

_______________________________________

ВІВТОРОК, 17 березня 2020 р.

«Граємо всюди»

Ігри - один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього.Угрі дитина розвивається фізично, у неївиховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв'язку найпростіших явищ тощо). Він використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам'яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя.Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей. А як використовувати ігри в домашніх умовах?

«Ігри на кухні»

Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Н-р, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:

«Їстівне-неїстівне».

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Дорослий називає різні предмети (н-р, картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повиннавідповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.

Відгадуємо«Смачні» загадки.

«Колір, форма, розмір»

Мета: розвиток пам'яті, мислення, уваги, логіки.

Правила гри: Батько пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.

«Відгадай»

Мета: формувативміннядумати і аналізувати, збагачуватимову, розвиватитворчемислення, уяву, пам'ять.

Правила гри: Запропонуйте дитині відгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!

«Хто більше»

Мета:розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гру (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!

«Назви лагідно»

Мета: формування навичок словотворення.

Правила гри: Батько називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його ласкаво, н-р, моркву-морковочка, тарілка-тарілочка і т.д.

«Обзывалки»

Мета: розвиток мовлення, пам'яті, уваги, почуття гумору.

Правила гри: Спільно з дитиною вибираєте тему гри, н-р, фрукти. І по черзі «ображаєте» один одного фруктами! (Ти - яблуко!, А ти - ананас! А ти - банан! Тощо)

Завдання на розвиток дрібної моторики:

1.розсортувати білу і червону квасолю;

2.викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово...;

3.в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;

4.порахувати скількистолових(чайних) ложок, н-р, рису увійдевчашку, банку...

Дитина дуже радахвилинам, подарованимїйбатьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємини, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров'я!

Матеріал додано: 17.03.2020

_______________________________________

ПОНЕДІЛОК, 16 березня 2020 р.

Корисні поради

Як зупинити булінг: поради для батьків

Поради батькам. Як привчити дитину до самостійності?

Матеріал додано: 16.03.2020